Нещодавно референт Бюро УГКЦ з питань екології у Донецькому екзархаті о. Михайло Неїжмак у співпраці з відділом освіти м. Дніпра провів робочу зустріч з керівником місцевого Молодіжного центру п. Ірмою Нініашвілі. Мета цього візиту полягала в тому, щоб знайти можливість співпраці у напрямку екологічого виховання молоді.

Отець Михайло ознайомив п. Ірму з досягненнями та працею церковної екологічної інституції та заохотив до спільних дій у напрямку формування екосвідомого покоління. Пані Ірма запропонувала провести зустріч із молоддю на тему екології, для цього Дніпровський Молодіжний центр запустить опитування, щоб молодь сама обрала тему, яку вона хоче почути, що зробить таку зустріч більш ефективною.

Альянс із майже 30 великих міжнародних компаній оголосив про створення нової організації – Alliance to End Plastic Waste, яка буде розробляти і впроваджувати рішення по боротьбі із забрудненням навколишнього середовища, особливо пластиком.

Головою призначили Девіда Тейлора – голову ради директорів, президента і головного виконавчого директора Procter & Gamble, йдеться в прес-релізі компанії.

Первинний фонд компанії склав мільярд доларів США. У найближчі п’ять років планується інвестувати $1,5 млрд на ініціативи з видалення пластикових відходів з навколишнього середовища.

Коли мова йде про глобальне потепління, більшість вчених починає розмахувати звичними погодними графіками і показувати фотографії полярних шапок "до" і "після".

Однак катастрофічний вплив парникового ефекту на екологію проявляється не тільки в цьому. Якщо на кілька градусів підвищиться середня температура повітря – людство виживе. А ось якщо так же буде підвищуватися температура океану – то не факт.

Що вдалося з'ясувати екологам

Ґрунтуючись на статистиці вимірювання температури океану, вчені прийшли до висновку, що за 2018 рік океан прогрівся до рекордного рівня. Причому враховувалися не тільки температури, а загальна кількість енергії, необхідне для її досягнення. В даному випадку, мова йде про 197 на 10 * 21 ступеня джоулів. Саме така кількість енергії надійшла в океан через парниковий ефект, викликаний діяльністю людини і рядом інших факторів.

За рік людина з’їдає кілька кілограмів миючого засобу для посуду, вдихає частки летких хімічних сполук, що містяться в шампунях і духах і непомітно для себе вживає антибіотики, що входять до складу зубної пасти. Розбирається, що можна знайти в порошках, гелях і гігієнічній косметиці і наскільки це небезпечно для здоров’я.

Все життя — на екрані смартфона

У 2016 році американські вчені, намагаючись знайти нові способи ідентифікації особистості злочинців, виявили, що зробити це можна за допомогою смартфона. Річ у тім, що на сенсорному екрані присутні молекули тих же хімічних речовин і в таких же кількостях, що і на шкірі людини. І в 99 відсотках випадків цей «коктейль» — унікальний для кожного.

Ізраїльські вчені створили унікальний біопластик. Вироби з цього матеріалу більш екологічні, ніж зі звичайного пластика.

Екологи називають біопластик засобом з’єднання з природою, оскільки він кардинально відрізняється від звичайних поліетиленових відходів, що забруднюють оточуючий нас світ, повідомляє Хроніка.інфо з посиланням на Esoreiter.

Переробка або обмеження у використанні звичного вже нам пластику практично не дають ефекту. Ось чому вчені розробляють все нові й нові види біологічно чистого полімеру, який легко і швидко розкладається в природних умовах, не завдаючи природі ніякої шкоди.

Як виявилося, такі заводи виробляють мільярди кубометрів отруйних відходів щороку.

У світі працюють більше 16 тисяч заводів з опріснення води. І вони виробляють більше токсичного бруду, ніж рідини, придатної для пиття. Як показало перше подібне дослідження, кожен літр питної води, добутий з моря чи іншої солоної водойми, супроводжується виробництвом півтора літра солоного розсолу, який потім викидають назад в світовий океан. Надзвичайно солона субстанція ще більш токсична через хімікати, які використовуються в процесі опріснення. Вона містить в собі, приміром, хлор і мідь, йдеться в повідомленні про дослідження.

Температура ґрунту у регіонах вічної мерзлоти по всьому світу зросла в середньому на близько 0,3 градуси Цельсію протягом десяти років – таких висновків дійшли автори дослідження, оприлюдненого в журналі Nature Communications.

Згідно з результатами дослідження, найбільший ріст температури повітря зафіксовано на північному сході й північному заході Сибіру, де температура змерзлого ґрунту виросла на 0,9 градуси Цельсію у період з 2007-го по 2016 рік.

Температура повітря в цих двох регіонах зросла в середньому на 0,61 градуси Цельсію за цей же час.

Дослідники зібрали дані зі 123 свердловин в Арктиці, Антарктиці, високогірних районах Європи і Центральній Азії.