Хто з нас не замислювався про своє призначення на землі? Мені також завжди хотілося знати: хто я, навіщо тут? А ще мене ніколи не полишало передчуття наближення якоїсь грандіозної події, учасником або свідком якої неодмінно маю стати. Події, яка, мабуть, буде пов’язана із переродженням, очищенням людини.

Поясню. Напевно, ви помітили, що ваші сусіди (це стосується тих, хто живе у приватному секторі) кинулися обгороджувати свої двори високими парканами, заводити агресивних псів, яких не завжди й прив’язують. Удень на вашій вулиці рідко кого зустрінеш. Українці стають замкнутими, рідше усміхаються, менше співчувають.

У країнах ЄС дві п’ятих усіх шкідливих викидів в атмосферу пов’язані з землеробством і тваринництвом. Про це свідчать дані Eurostat.

ФАКТ. За даними відомства, на сільське господарство припадає 43% всіх викидів – удвічі більше, ніж на транспорт (20%), і вчетверо – ніж на промисловість (11%). Основними джерелами забруднення повітря залишаються енергетика (10%) і домогосподарства (10%).

ДО РЕЧІ, низький «внесок» енергетики в забруднення навколишнього середовища частково пов’язаний зі швидким збільшенням частки поновлюваних джерел енергії. У 2017 році на них припадало 17% всього виробництва електрики в ЄС, а в країнах Скандинавії і в Австрії – від 30% до 54%.

У 2018 році 127 країн обмежили використання одноразової продукції з пластика, 30 – ввели плату за пластикові пакети, а 27 – заборону на деякі шкідливі для навколишнього середовища матеріали. Про ці та інші успіхи в боротьбі із забрудненням повітря і океанів і скорочення викидів парникових газів розповідається в звіті Програми ООН з навколишнього середовища за минулий рік (ЮНЕП).

«2018 рік був непростим, – каже Джойс Мсуя, виконуюча обов'язки голови ЮНЕП, – але ми бачимо, як в світі зростає прагнення вести бізнес так, щоб вирішувати екологічні проблеми». За її словами, ООН відіграє вкрай важливу роль в цьому процесі. «Ми розповідаємо про найбільш вдалі заходи, спонукаємо до дії і служимо містком між урядами, громадянським суспільством і приватним сектором», – підкреслила Мсуя.

«О, земле рідна! Боляче душі за ту збіднілу фауну і флору…» – під такою назвою 26 лютого на парафії св. Миколая с. Андріївки (Мармузовичі) Буського деканату УГКЦ пройшло театралізоване екологічне дійство. Мета його: пробудити у людей особисту відповідальність за охорону навколишнього середовища.

Екореферент з питань екології у Буському деканаті о. Євген Мигаль розповів учням про те, що людство стоїть на порозі екологічної кризи. Про це свідчать такі факти: близько 500 млн. автомобілів щорічно викидають в атмосферу Землі 400млн. тонн оксидів карбону, понад 100 млн. тонн вуглеводнів, сотні тисяч тонн свинцю. Промислові підприємства, теплові електростанції, засоби авто- й авіатранспорту щорічно спалюють понад 5 млрд. тонн вугілля і нафти і більше трильйона кубів метрів газу. Проходить нищівна вирубка лісових насаджень. Кожен рік у водойми світу потрапляє стільки шкідливих речовин, що ними можна було б заповнити 10000 товарних поїздів.

Надійність кліматичних даних досягла «золотого стандарту» статистики і однозначно вказує на головну роль, яку відіграє людство в глобальному потеплінні.

Ті, хто заперечує вплив людини на клімат Землі, часто заявляють, що глобальні потепління не раз траплялися в минулому і тепер воно може бути викликано цілком природними причинами. Однак, за новою оцінкою, ймовірність цього не перевищує однієї мільйонної.

28 лютого – 1 березня відбулася перша квартальна зустріч єпархіальних та екзархальних референтів Бюро УГКЦ з питань екології, а також освітній семінар «Керигма як основний інструмент служіння Церкви для збереження Божого створіння».

Ключовим завданням екозустрічі була підготовка до проведення Великопосної ініціативи «Екологічне навернення для порятунку створіння», яка має за мету допомогти глибше й повніше пережити процес покаяння і навернення до Бога, завдяки поглибленню свідомості щодо відповідальності за створений Богом світ та шляхів її здійснення у повсякденному житті кожної людини.

Дорогі в Христі брати і сестри! 

Щораз частіше наприкінці зими чи на початку весни стаємо свідками так званого кронування дерев, після якого залишаються лише голі стовбури, схожі на телеграфні стовпи. Цю масову практику працівники комунальних підприємств називають «омолоджуванням», або більш по-сучасному топінгом, а дендрологи – варварством і нищенням живої природи.

Це згубне явище поширюється в містах і селах, обабіч доріг, у дворах, скверах і парках, біля дитячих майданчиків, закладів освіти чи місцевого самоврядування і навіть державних природоохоронних інституцій. Такий спосіб поводження з зеленими насадженнями недавній і, скоріше за все, перейнятий від наших північних сусідів, де топінг почали практикувати на початку ХХІ ст. У більшості європейських країн ця практика є забороненою.