Верховна Рада Україна повернула власникам малих наземних сонячних електростанцій гарантії отримання «зеленого» тарифу.

Про це йдеться у законопроекті № 10357 від 03.06.2019 щодо врегулювання питання генерації електроенергії СЕС приватних домогосподарств, який підтримали народні депутати 243 голосами на засіданні парламенту у четвер, 11 липня.

«Законопроект знімає технічні неузгодженості, обмеження і дозволяє домогосподарствам будувати малі сонячні станції на землі, -– сказав в. о. голови парламентського комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Олександр Домбровський під час представлення законопроекту у залі парламенту. – Ця норма діяла до ухвалення закону 2712-VIII про «зелені» аукціони».

9 липня 2019 року в Києві, в Інституті зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України, відбулась презентація книги «Пам'ятки природоохоронної літератури України», яку представив її упорядник, працівник інституту, український зоолог та еколог, природоохоронний і громадський діяч Олексій Василюк.

До антології ввійшли повні тексти 12 книг про охорону природи, видані в Україні з 1914 до 1932 року. Книжка М. М. Бейєра «Шануймо і бережімо свій рідний край» стала першою з природоохоронної серії цих видань. У ній ідеться про масштаби знищення тварин у світі, в Україні та на Полтавщині зокрема. Автор розповідає про рослинний і тваринний світ Полтавщини та наголошує на тому, що інші країни вже почали створення національних парків (багато прикладів узято з досвіду Фінляндії), натомість українська земля не має таких здобутків, окрім Асканії.

Господарство з вирощування малини та лохини «Золота ягода» заснував український фермер на території колись занедбаного саду, який використовувався в якості звалища.

Причому, фермер хотів не просто заробити грошей, а й бути корисним для рідного села, допомогти односельцям.

Роботи велися поступово. Спочатку було освоєно 5 гектарів звалища на околиці села. На сьогоднішній день ягідні володіння фермера становлять вже 18 гектарів землі. На більшій частині угідь вирощується малина, ще 2 гектари відведено під лохину.

У Чернігові продовжують встановлювати сучасні підземні контейнери для сміття. Головна їх перевага – краще забезпечення чистоти на прибудинковій території та зручніша логістика під час вивезення сміття. Крім того, старі сміттєпроводи вже давно непридатні для використання, а через це в під’їздах багатоповерхівок дуже часто брудно, є неприємний запах.

Тому встановлення нових сучасних сміттєвих баків – дуже актуальне питання, особливо зараз, у літній період.

Усі подробиці про це нововведення розповів начальник КП «ЖЕК-10» Ігор Лущай. За його словами, в такі контейнери можна вмістити втричі більше сміття, ніж у ті, що зараз стоять у під’їздах. Наразі в місті на території, яку обслуговує ЖЕК-10, вже збудовано 8 таких сміттєвих майданчиків із заглибленими в землю контейнерами, ще 8 завершують будувати.

Отець Іван лише цього року приїхав працювати до Чернівців. Він є священником Катедрального Собору Успіння Пресвятої Богородиці УГКЦ. Три роки навчався в Італії. Там, каже, звик сортувати сміття, відмовлятися від пластику і вести здоровий спосіб життя – щодня бігати.

Для збереження екології купуйте якісні речі

– Коли Бог створив світ, Він сказав до Адама: «Піклуйся про Едем і доглядай цей сад», – каже отець Іван. – Ми – нащадки Адама, які живемо у 21 столітті. Наша місія – піклуватися про той Едем, де ми живемо. Це наше місто Чернівці, природа, лісопарки. Покликання священика – навчати, бути пророком. Пророк – це не той, хто говорить про майбутнє, а той, хто говорить правду. А правда така: люди добрі, зараз ми заходимо у глухий кут із екологією через наше споживацтво, через неправильний спосіб життя. Я для себе вирішив, що носитиму екосумки, по мінімуму користуватимуся машиною, хіба на далекі відстані, їздитиму велосипедом. Навчився сортувати сміття. В мене вдома три коробки: для органічного сміття, для паперу і пластику. 

Група вчених зі Швейцарії, Італії та Франції з’ясувала, що на Землі є ще 900 мільйонів гектарів, які можна засадити деревами. Це може допомогти в боротьбі зі змінами клімату, йдеться в дослідженні, опублікованому в Science.

Рослини, висаджені на цій території, можуть зберегти 205 гігатонн вуглецю.

900 мільйонів гектарів землі − це та територія, яку можна засадити лісами без шкоди містам і сільському господарству. Найбільшу кількість дерев можна посадити в шести країнах: США, Канаді, Бразилії, Австралії. Китаї та Росії.

На думку вчених, висадження лісів є одним з найефективніших методів боротьби зі змінами клімату.

Звертаючись у посланні до учасників ІІ Форуму «Спільнот Laudato si’», Святіший отець вказав на необхідність прославляти Боже створіння, дякувати за всі дари та вміти відмовлятися від чогось заради більшого добра.

«Планета Амазонія» – таку назву має ІІ Форум «Спільнот Laudato si’», що відбувається в суботу, 6 липня 2019 р., в італійському містечку Аматріче, яке 2016 року сколихнув сильний землетрус. «Спільноти Laudato si’» – це мирянський рух, що сприяє втіленню в життя ідей енцикліки «Laudato si’» на різних рівнях через організацію зустрічей, конференцій та практичних заходів. Такі спільноти почали зароджуватися в Італії, де їх існує вже декілька десятків, а тепер вони починають формуватися також в інших країнах світу.

Коаліція неурядових громадських організацій закликає всі політичні сили, які беруть участь у виборах до ВР України в 2019 році, підтримати порядок денний екологічної безпеки.

За даними ВООЗ, 7 мільйонів людей щороку помирають від хвороб, пов’язаних з наслідками забруднення повітря. Більше 90% таких смертей припадає на країни з низькими доходами населення. Як зазначено у звіті Інституту впливу на здоров’я за 2018 рік, Україна знаходиться серед найбрудніших країн Європи та входить в десятку країн з найвищими показниками смертності від хвороб, які провокує забруднене навколишнє середовище.