Щороку близько 1,3 млрд тонн продовольства викидається, велика частина всього цього виявляється на звалищі. Це не тільки завдає шкоди навколишньому середовищу, але також негативно позначається на зміні клімату.

Нью-йоркський шеф-повар Макс Ла Манна вважає подібне бездумне марнотратство однією з головних проблем, що стоять перед людством. Автор книги «Більше рослин, менше сміття» (More Plants, Less Waste) розповів ВВС, що кожен з нас може зробити для того, щоб допомогти впоратися з цією проблемою.

Зараз на нашій планеті живе майже 9 млрд людей, більше 820 млн з них недоїдає.

12 жовтня 2019р. у 3-А класі Більшівцівського ліцею був проведений відкритий урок на тему «Вода. Чарівні перетворення». У структуру уроку була вкладена екологічна сторінка під назвою «Збереження водних ресурсів». На основі вчення Папи Франциска в енцикліці «Laudato Si», ми пригадали яку роль має вода для життя людства, а також важливість збереження водних ресурсів на планеті, починаючи із своєї місцевості.

На сьогоднішній день поняття «експлуатація» майже повністю витіснило поняття «збереження». Крім того, що великими об’ємами вода використовується в побуті та виробництві, багато водойм стали сміттєзвалищем, або «вигрібною ямою», яка збирає різного роду відходи та хімічні елементи із промислових товарів. Як наслідок – це запорука масових отруєнь та поширення інфекційних хвороб.

Більш ніж 300 брендів одягу виступили з ініціативою відмовитись від масових закупівель у Чорну п'ятницю.

Головна причина – захист довкілля.

Вони організували кампанію "Зробимо п'ятницю знову зеленою", в межах якої пояснюють, що знижки та акції спонукають людей купувати речі, які їм не потрібні.

"Надмірне виробництво" призводить до кліматичних змін, наголошують активісти.

Натомість вони пропонують людям присвятити 29 листопада цього року перегляду речей у своїх шафах: подивитися, який одяг вони можуть полагодити, продати або віддати на переробку.

Чергова хвиля безтермінової Всеукраїнської екологічної акції «Посади дерево миру» стартувала минулого тижня на теренах Івано-Франківської архієпархії.

За задумом організаторів акції, цього року дерева миру у вигляді голубих ялин були висаджені біля тих храмів УГКЦ м. Івано-Франківська, де ще не було зелених красунь. В майбутньому планується прикрашати ялини на церковнім подвір’ї і створювати святкову атмосферу в часі Різдвяних свят як альтернатива зрубаним чи штучним деревам. Так, зокрема, голубі ялини були висаджені на парафіях Кирила і Методія, Пресвятої Трійці, Юди Тадея, Вознесіння Господнього та Матері Божої Неустанної Помочі.

Зміни клімату в різних країнах світу вже негативно позначаються на здоров'ї дітей. У масштабному звіті лікарів міститься заклик до світових лідерів вжити заходів для порятунку навколишнього середовища.

Діти в різних країнах світу вже страждають від змін клімату, які відображаються на їх здоров'ї. У великому науковому звіті, опублікованому в престижному журналі The Lancet, міститься заклик до світових лідерів вжити термінових кроків для порятунку навколишнього середовища. Як повідомляє видання Phys.Org, з цим закликом звернулися представники 35 найавторитетніших установ з різних країн світу. Вони пишуть, що спалення дизельного палива і вугілля призводить до розвитку у дітей хвороб легенів, а дим від лісових пожеж провокує астму і негативно впливає на інші аспекти респіраторної системи дитини. Нарешті, скорочуються площі під урожай, через що у дітей виникає ризик недоїдання.

Серія цікавих заходів відбулися на теренах Київської архієпархії в осінній період. Так, в Курії Київської архієпархії відбулась знакова подія, на яку референт Бюро УГКЦ з питань екології о. Роман Романович запросив вісім учасників, які разом із ним сформували групу під назвою “Екоініціативи Київщини”. До неї входять: Віктор Карамушка – завідувач кафедри екології НаУКМА, Богдан Мотузенко – соціолог, Кирило Томляк – автор проекту “Кліматичні Краплі”, Сергій Ковальчук – фізик, автор проекту REDOXfactor, Борис Безнощенко – кліматолог, учасник експедиції до Антарктичної станції імені Вернадського, В’ячеслав Васильєв – власник прокату велосипедів “Велократія” у Києві, Ігор Щур та Ігор Сінаєв – які займаються проектом біоремедизацією ґрунтів.

Компанія ALTEN, яку представляють Ігор Щур та Ігор Сінаєв реалізувала декілька проектів із біоремедизації, зокрема два великі проекти за кордоном, у Польщі, в місті Гданськ, де на місці очищеної землі був збудований футбольний стадіон “ПГЕ Арена-Гданськ” до Євро 2012, і проект у Південній Кореї у місті Ансон, у 2016 році.

Викиди метану з вугільних шахт у світі є не менш шкідливими для планетарної атмосфери, аніж судноплавна та авіаційна промисловість. Про це йдеться у новому дослідженні, пише The Guardian.

Цей потужний парниковий газ сьогодні чи не найбільше турбує вчених-кліматологів, оскільки він має набагато більш потужний вплив на глобальні температури, ніж вуглекислий газ.

Міжнародне агентство з енергетики (МЕА) підрахувало, що кількість метану, яка потрапила до атмосфери з вугільних шахт, склала минулого року лише трохи менше 40 млн тонн. МЕА оцінює, що одна тонна метану – це кліматичний еквівалент 30 тонн вуглекислого газу.

Загалом це значить, що викиди вугільних шахт є співставними з викидами сектору авіації та судноплавства.

14 листопада 2019 р. Б. на Святоюрській горі, головою Комісії з питань екології Львівської архієпархії о. Миколою Пришляком на зборах протопресвітерів, які очолював Преосвященний Владика Володимир, було представлено важливий документ Церкви – екологічну енцикліку Святішого Отця Франциска «Славен Будь» (“Laudato Si”) про турботу за наш спільний дім.  

Отець Микола розповів присутнім важливість перекладу на українську мову даного документу, що полягає в донесенні до кожного з нас позиції Католицької Церкви щодо бережливого ставлення людини до Божого творіння – природного довкілля.

Вчені безпосередньо пов'язують цей процес з кліматичними змінами. Новизна даного дослідження полягає в тому, що автори зосередилися на збитках, нанесених стихією. Та попереджають, що єдиний шанс уникнути появи супертайфунів – зниження викидів парникових газів.

За останні 20 років на узбережжі США обрушилося декілька особливо потужних ураганів, які призвели до масштабних руйнувань та збитків. У 2017 році ураган Харві обійшовся американській скарбниці у $125 млрд. Катрін, ураган 2005 року, коштував ще дорожче – $161 млрд. Згідно з новим дослідженням, подібні катаклізми стають все частіше – і в цьому винне глобальне потепління. Попередні роботи кліматологів вже не раз підтверджували зв'язок між кліматичними змінами та збільшенням частоти й потужності ураганів.

12 листопада для студентів хіміко-біологічного факультету, викладачів та захисників природи було представлено екологічну енцикліку «Славен будь». На запрошення декана факультету професора Дробик Надії Михайлівної та завідувача кафедри загальної біології та методики навчання природничих дисциплін професора Грубінко Василя Васильовича, прибув референт з питань екології Тернопільсько-Зборівської архієпархії о. Василь Шафран.

Спочатку екореферент коротко розповів про діяльність Екобюро УГКЦ та представив історичне тло виникнення першої в історії Католицької Церкви екологічної енцикліки, написаної святішим Отцем Папою Франциском у 2015 році. Відтак, поетапно, із короткими роз’ясненнями було представлено кожен розділ енцикліки. Студенти та усі присутні, зокрема громадські діячі, мали можливість задавати свої питання доповідачеві, так що жоден із них не залишився без відповіді.