Німецькі експерти про те, чому економія енергії часто призводить до її перевитрати
Сьогодні немає у світі такої країни, де б не ламали голову над тим, як зменшити споживання електроенергії. Особливо послідовні в реалізації енергозберігаючих заходів німці, серйозно стурбовані поліпшенням екології і, зокрема, зниженням споживання енергоресурсів. Але ось парадокс: усі ці заходи не приводять до тих результатів, які від них очікують. Споживання електроенергії скорочується не настільки сильно, як планувалося, а жителі багатьох міст Німеччини навіть витрачають більше, ніж раніше! І це незважаючи на енергозберігаючі лампи, нові малолітражки, що витрачають менше бензину, більш економні побутові прилади... Чому ж це відбувається?
"Винен" в цьому так званий ребаунд-ефект, який часто називають ефектом відскоку або ефектом зворотного ходу. "Ребаунд" - баскетбольний термін, так говорять про м'яч, що не потрапив в кошик і відскочив від щита. Часто такий рикошет призводить до контратаки, і м'яч опиняється вже в кошику суперника.
Вчені розробили план з порятунку океанів
Третина видів, що мешкають у Світовому океані, може зникнути в доступній для огляду перспективі. Для того, щоб зберегти біологічне різноманіття морських екосистем, людству потрібно звернути найпильнішу увагу на водну стихію – говорять учені з Австралії, які розробили план з порятунку океанів.
Новий план порятунку океанів Землі передбачає створення великих територій, що охороняються. Їх сумарна площа, як підрахували співробітники Університету Квінсленда, повинна скласти вісім з половиною мільйонів квадратних кілометрів.
«Сьогодні ми спостерігаємо дуже тривожну картину – ареал тридцяти відсотків морських видів скоротився до десяти відсотків від нормального. Якщо створити нові великі території, що охороняються в океані, то можна буде вберегти величезну кількість морських видів від повного зникнення», – розповідають австралійські дослідники.
Атомна енергетика потрапила в зону ризику для довкілля
В Європі активно відмовляються від атомної енергії, не дивлячись на те, що вона не так шкодить довкіллю, як вугільні електростанції. Загалом у світі атомні електростанції генерують лише 10 відсотків енергії і ця частка буде скорочуватись.
Атомна енергетика переживає не найкращі часи, а з 2011 року її частка у світі зменшилась вдвічі. Про це повідомляє на своїй сторінці у Facebook інвестор у відновлювану енергетику Сергій Євтушенко.
“Європа прощається із “мирним” атомом – ось вже і Франція – бастіон традиційної атомної енергетики, починає масштабну програму консервації і закриває 14 з 58 атомних блоків. Для Франції, де доля виробленої на АЕС енергії становить 75% – це рішучий крок, дебати щодо нього велись понад півтора десятка років”, – пише експерт.
Людство не готове до кліматичної катастрофи
Дослідники з Університету штату Огайо (США) з’ясували, що людське суспільство виявилося не готовим до колективних дій, які захистять людей від кліматичної катастрофи в глобальному масштабі. Замість цього воно більше концентруються на конкретних лихах, наприклад, повені і пожежі.
Вчені проаналізували опубліковані на даний момент дослідження за поведінкової адаптації людей до зміни клімату. У більшості випадків розглядалися індивідуальні стратегії виживання перед конкретними погрозами, тобто окремо взяте домогосподарство повинно було самостійно управляти ризиками і переслідувати власні вигоди. За словами фахівців, в даний час суспільство зосереджено на «неправильних речах і вирішенні неправильних проблем».
Папа: Виховання – це динамізм, що примиряє з іншими та довкіллям
Звертаючись до учасників пленарної асамблеї Конгрегації католицького виховання, Святіший Отець описав процес виховання як динамізм, що веде до пізнання самих себе, до дбання про довкілля та до братерства. Він вказав на необхідність залучати до виховання все суспільство.
«Виховання – це динамічна дійсність, це рух, що веде людей до світла», – на цьому наголосив Папа Франциск, приймаючи на аудієнції учасників пленарної асамблеї Конгрегації католицького виховання у четвер, 20 лютого 2020 року.
Будівельне сміття успішно зарекомендувало себе як сировина для доріг
Експериментальну ділянку дороги було побудовано з використанням перероблених на місці заповнювачів з відходів будівництва.
У 2009 році 105 будинків у місті Кордова були знесені з метою розширення аеропорту. Спочатку уламки від знесення збиралися відправляти на звалище, що є звичайною процедурою. Але Університет Кордови виступив з ідеєю переробляти все сміття на місці та використовувати його для експериментального будівництва ділянки дороги на шосе CH-2, яке проходить навколо злітно-посадкової смуги в аеропорту, а також з’єднує Кордови з містом Альмодовар. Ця ділянка дороги щодня використовується більш ніж 9 000 транспортних засобів. Після десяти років досліджень була опублікована повна робота. Результати дуже позитивні, і висновок полягає в тому, що перероблені матеріали зносу є хорошою альтернативою при будівництві доріг.
Клімат та екстремальна погода впливають на енергетичні системи
Зміна клімату, яка частіше приносить бурі та спеку, також має наслідки для нашого енергопостачання. Про це йдеться у дослідженні міжнародної групи вчених, опублікованому у журналі Nature Energy.
Дослідники зазначили, що зміну клімату часто описують з точки зору середніх температурних змін. Але найбільший вплив на економіку та суспільство мають саме екстремальні погодні явища, такі як похолодання, бурі та спека. У свою чергу, енергетичні системи – особливо ті, які включають відновлювані джерела енергії – сильно залежать від погоди та клімату. Наразі не існує відповідних методів розрахунку того, як майбутні екстремальні погодні явища впливатимуть на них.
Відновлювані джерела енергії, такі як сонячна та вітрова енергія, відіграють вирішальну роль для зменшення зміни клімату, частково замінюючи джерела енергії на викопному паливі.
Служіння для екологічного навернення та плекання культури бережливого ставлення до лісу
В рамках підготовки до Великопосної екологічної ініціативи 2020, 20 лютого в Івано-Франківську відбулася І квартальна зустріч єпархіальних та екзархальних референтів Екобюро. Основною темою зустрічі було плекання суспільної культури бережливого ставлення до лісу та підготовка до Великопосної ініціативи.
Після спільної молитви та вступного слова керівника Екобюро проф. д-ра Володимира Шеремети, духовними імпульсами поділився о. Михайло Дзуль, референт Івано-Франківський, котрий порушив питання духовної кризи особистості в контексті екологічного служіння.





