З початком Великого посту вже традиційно стартувала Великопосна ініціатива «Екологічне навернення для порятунку створіння», яку вже десятий рік поспіль проводить Бюро УГКЦ з питань екології, з метою допомогти глибше й повніше пережити процес покаяння і навернення до Бога, завдяки поглибленню свідомості щодо відповідальності за створений Богом світ та шляхів її здійснення у повсякденному житті кожної людини.

Головними завданнями ініціативи є привернути увагу віруючих людей та громадськості до екологічних проблем; сприяти поширенню екологічного вчення Церкви; ініціювати освітньо-виховні та молитовні заходи, а також практичні акції екологічного спрямування; заохочувати до діл милосердя стосовно ближніх та Божого створіння – природи.

Бо створіння очікує нетерпляче виявлення синів Божих»

(Рим 8,19)

З початком Великого посту вже традиційно розпочинається ініціатива «Екологічне навернення для порятунку створіння», яка проводиться Бюро УГКЦ з питань екології.

Ініціатива має за мету допомогти глибше й повніше пережити процес покаяння і навернення до Бога, завдяки поглибленню свідомості щодо відповідальності за створений Богом світ та шляхів її здійснення у повсякденному житті кожної людини.

Головними завданнями ініціативи є:

Привернути увагу віруючих людей та громадськості до екологічних проблем.

Сприяти поширенню екологічного вчення Церкви.

Ініціювати освітньо-виховні та молитовні заходи, а також практичні акції екологічного спрямування.

Заохочувати до діл милосердя стосовно ближніх та Божого створіння – природи.

Привернути особливу увагу до проблем лісу та сприяти формуванню культури відповідального лісокористування.

Сприяти, щоб через поглиблення віри в Бога Творця і Спасителя парафіяльні громади ставали місцем зустрічі з Живим Христом і могли більш автентично й цілісно свідчити про Нього своїм життям.

Відеопослання Святішого Отця про ініціативу «Тиждень Laudato Si’», що відбудеться від 16 до 24 травня з нагоди п’ятиріччя Енцикліки на тему дбання про спільний дім.

“Який світ ми хочемо залишити тим, що прийдуть після нас, дітям, які ростуть? Спонукуваний цим запитанням, я б хотів запросити вас взяти участь у Тижні Laudato Si' від 16 до 24 травня 2020. Це всесвітня кампанія з нагоди 5-ї річниці Енцикліки Laudato Si' на тему дбання про спільний дім. Я поновлюю свій невідкладний заклик відповісти на екологічну кризу. Волання землі й волання бідних не можуть більше чекати. Подбаймо про створіння, що є даром нашого доброго Бога-Творця. Разом відзначмо Тиждень Laudato Si'. Нехай Бог благословить вас і не забувайте молитися за мене.”

Морський вид, який зміг вижити під час подій 66 мільйонів років тому, знову поводиться так, ніби готується до катастрофи.

Історія має тенденцію до повторення. Тому людству варто приділяти більшу увагу тому, коли востаннє все живе на Землі майже вимерло. На цьому наголошує команда вчених, яка виявила переконливі докази того, що нове масове вимирання вже почалося на нашій планеті.

На перший погляд, робота вчених може здатися розмитою й такою, що стосується інших видів. Вона порівнює сучасні корали з їхніми стародавніми родичами. Але розбираючи зашифровані повідомлення минулого, дані виявили моторошні паралелі між долею сучасних видів й тих, які зникли разом з динозаврами.

25 лютого 2020 року в Патріаршому Соборі Воскресіння Христового, у Києві, відбулася презентація Енцикліки Папи Франциска “Laudato Si” для Київської Обнови.

Сама презентація мала чудову передісторію, яка відбулася із молоддю обнови міста Києва на коляді у Блаженнішого Святослава. Під час відвідин Глави Церкви із Різдвяною колядою, Блаженніший, спілкуючись із обновлянами, цікавився де вони навчаються. Один із учасників цього молодіжного руху сказав, що навчається на екологічному факультеті. Це і стало причиною розповіді Блаженнішим Святославом про існування першої екологічної енцикліки Католицької Церкви і запропонував їм, щоб зробити її презентацію.

Нинішньої безсніжної теплої зими первоцвіти розквітли рано. Ще в січні крізь торішнє листя в Холодному Яру на Чигиринщині підсніжники просунули білі голівки і засвітилися чистим світлом, ніби маленькі чарівні лампочки. А в лютому розлилися цілими масивами. Ця червонокнижна рослина росте в урочищі на площі понад 60 гектарів. Щороку, щоб запобігти її знищенню, студенти й лісівники влаштовують акцію «Першоцвіт».

Складчастий підсніжник нині буйно квітує у холодноярському заказнику «Білосніжний». Студенти-екологи та біологи Черкаського національного університету ім. Богдана Хмельницького цілодобово охороняють цю територію. Патрулювання почали ще з середини лютого.

Як розповідають юні охоронці, окремі галявини обгородили стрічками, встановили попереджувальні таблички, щоб численні любителі весняних квітів не зірвали або не витоптали їх. Недбальців попереджають про штрафи.

У Західній Африці побудували завод з переробки пластикових відходів у цеглини для споруди будівель. Це перший такий завод у світі, який надасть нового сенсу пластику.

Підприємство з переробки пластикових відходів побудовано у місті Абіджан республіки Кот-д’Івуар у партнерстві ЮНІСЕФ (United Nations Children’s Fund, UNICEF) та колумбійського підприємства Conceptos Plasticos. Переробка пластикових відходів полягає у створені з пластику модульних деталей на кшталт цеглин, які згодом будуть використовувати у будівництві шкільних закладів в Африці.

Технологія дозволяє створювати з пластику міцні, легкі та довготривалі матеріали для споруд. Вони можуть витримувати велике навантаження, є вогнестійкими та не будуть пропускати воду. Пластикові деталі на 40% дешевше цегли та на 20% легше, а працюватимуть на сотні років довше, ніж будь-які інші матеріали. Споруди з них матимуть утеплення, яке буде тримати температуру та не пропускати сильні вітри.

Дітям не тільки сняться кошмарні сни від думок про зміну клімату. Вони також сильно турбуються, як кліматична криза відіб'ється на їхньому майбутньому.

Кожна п'ята дитина у Великобританії бачить жахливі сни на тему кліматичних змін. Всьому виною протестні акції, які в усьому світі влаштовують школярі, котрі висловлюють своє невдоволення відсутністю активних дій у боротьбі з глобальним потеплінням.

Фахівці опитали дві тисячі дітей і підлітків від восьми до 16 років. Опитування показало, що молоді люди відчувають розчарування і занепокоєння стосовно стану планети: 80 відсотків вважають, що проблема зміни клімату є для них важливою, і більше третини говорять, що вона дуже важлива.