Маленька Хмаринка погойдувалася на легкому вітерцю. Зверху ніжно пригрівало сонечко. Їй було спокійно і затишно, і вона з цікавістю споглядала на Землю. Там, внизу, все було різнобарвне і миле. До неї долинав шум невеличкого струмка, шелестіння заквітчаного саду, клекотання лелек, квакання жабок, веселий сміх малих діток… Неймовірна краса розкинулася перед поглядом Хмаринки.

«Тут так добре, – думала Хмаринка, – як в раю, біля самого Бога!» Як багато вона може звідси побачити. Все зовсім інше, ніж тоді, коли вона стає частинкою струмочка, що біжить в долині. Там вона може розглянути тільки береги і хіба, іноді, в нього забігала гусочка чи качечка, чи хтось із діток мочив свої ніжки в літню спеку, щоб охолодитися. Хмарка дуже любила гуляти над цими місцями. Вона знає кожен тут куточок. Вже багатьма роками вона то гуляє над цією галявинкою, погойдуючись на крилах вітру, то дрібним дощиком скроплює гілочки дерев і травички, то, збираючись в більші і більші крапельки, стікає до свого струмочка.

Концентрація вуглекислого газу в атмосфері досягла 412 ppm і стала рекордною за останні 23 мільйони років. До таких висновків прийшли вчені, проаналізувавши вміст вуглецю-13 у викопних відкладеннях судинних рослин (Tracheophyta), здатних до С3-фотосинтезу.

Найважливіше спостереження, яке кліматологи намагаються донести до громадськості – це підвищення нинішнього змісту CO₂ в атмосфері до рівня, який різко перевищує рівень тривалого геологічного минулого. Зараз концентрація цього газу становить 412 ppm (частин на мільйон), і як вчені вже встановили раніше, це рекорд для періоду не менш ніж 800 тисяч років – для цього періоду наука має у своєму розпорядженні дані прямих вимірювань кількості вуглекислого газу у бульбашках повітря в стародавніх крижаних щитах Антарктиди.

Від цього села вже й інші починають перебирати досвід.

У селі Вільшаник Львівської області священник Української греко-католицької церкви домігся, аби з кладовища зникли усі штучні квіти та вінки. Тепер на могилах ростуть тільки живі рослини і приносять живі букети.

Панотець понад рік переконував селян, що треба дбати про екологію, і що пластик – це неповага до померлих. 

Зараз на могилах сільського цвинтару немає жодного штучного вінка. Тільки живі квіти або ж ковані.

Вже кілька років поспіль триває тісна співпраця між Бюро УГКЦ з питань екології Стрийської єпархії та Народним Домом с. Добряни Стрийського району, в особі п. Люби Костів.

З нагоди Дня захисту дітей, в рамках Всеукраїнського Родинного арт-фестивалю "Світ відкритий для дитини", відбувся Всеукраїнський конкурс дитячого малюнку "Моя оновлена планета". Цей конкурс також був присвячений року Laudato Si, що проголошений Папою Франциском з метою запровадження низки заходів та ініціатив з формування екологічної свідомості. Учасники присилали свої роботи на екологічну тематику, а обирав кращі екореферент Стрийської єпархії УГКЦ о. Олег Кобель. У прямому ефірі зі своєї сторінки у Фейсбуці він назвав переможців, якими стали:

Зміни клімату зроблять дерева меншими і змусять помирати молодими. До такого висновку прийшли вчені з Тихоокеанської північно-західної національної лабораторії, робота яких опублікована в журналі Science.

Відомо, що кілька факторів, прямо або побічно пов’язаних з діяльністю людини, призвели до значного скорочення площі лісів по всьому світу. Серед них – вирубка, лісові пожежі, комахи та хвороби. Ці зміни призвели до дисбалансу трьох важливих характеристик різноманітного і процвітаючого лісу: поповнення, яке являє собою появу нових саджанців, зростання, чистого збільшення біомаси, а також смертності або загибелі дерев у лісі.

Вчені з Університету Йоганнесбурга придумали, як зробити холодильники менш «ненажерливими», тобто більш енергоефективними. У цьому допоможе новий холодоагент.

Що найцікавіше, дослідники в домашніх умовах замінили холодоагент в холодильнику на новий – суміш енергоефективного фреону R600a і мінеральна олива з дозованими нанотрубками (MWCNT). Завдяки цьому вченим вдалося домогтися зниження споживаної потужності холодильника. Ще один плюс нового холодоагенту тому, що він завдає меншої шкоди природі.

Шосте масове вимирання дикої природи на нашій планеті не просто відбувається прямо зараз – цей процес прискорюється. До такого висновку прийшли дослідники із Стенфордського університету і Інституту екології Національного автономного університету Мексики, повідомляє National Geographic.

Як наголошується, в 2015 році еколог Херардо Себальос керував дослідженням, в якому використовувалися консервативні оцінки, щоб виявити величезну розбіжність між звичайними ("фоновими") темпами зникнення, видів і потоком вимирань, які ми спостерігаємо сьогодні.

Вчені з великими труднощами, але все-таки виявили на Землі регіон з найчистішим повітрям. Він практично не підпав під вплив аерозольних забруднень і пилу з континентів.

Американські вчені з Університету штату Колорадо і їхні колеги з Австралії назвали місце, що має найчистіше повітря на Землі. Цей "оазис" розташований над Південним океаном.

Діяльність людини привела до того, що на планеті вже практично відсутні місця з чистим повітрям. Однак, один регіон все ж залишився.