Як сільськогосподарські практики впливають на довкілля та соціальний розвиток
Вплив сільськогосподарських практик та супутніх процесів переробки харчових продуктів на глобальні та місцеві екосистеми – це вплив на водні ресурси, на якість ґрунтів та повітря, на стан біорізноманіття та клімат. Цей вплив залежить від розміру сільськогосподарського підприємства – що більше розмір, тим більший вплив, пише Зелене досьє.
Поточна класифікація ООН розмірів сільськогосподарських підприємств вирізняє сімейні або індивідуальні ферми площею до 2 га землі як малі, з незначним екологічним та соціальним впливами. Тим не менше, ці впливи не можна ігнорувати, оскільки малі підприємства складають 84% від загальної кількості сільськогосподарських підприємств у світі. Вони мають в управлінні близько 12% сільськогосподарських угідь, а глобальне виробництво калорій сягає від 18% до 34% - за оцінками Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (Food and Agriculture Organization, FAO).
Папа: Право на здорове харчування повинно бути загальним
Через послання за підписом архиєпископа Ґаллаґера, Секретаря в справах стосунків Святого Престолу з державами, Глава Католицької Церкви звернувся до учасників заходу, організованого Сільськогосподарською та продовольчою організацією ООН з нагоди Всесвітнього дня бобових, пише VaticanNews.
Згідно з рішенням Генеральної Асамблеї ООН від 20 грудня 2018 року, починаючи від 2019 року 10 лютого відзначається Всесвітній день бобових, завданням якого є привернути увагу до вирішення глобальних проблем щодо харчування людства та збереження родючості ґрунтів. З цієї нагоди Сільськогосподарська й продовольча організація ООН (FAO), штаб-квартира якої в Римі, організувала захід, що відбувся ввечері 12 лютого, що був також присвячений фундаментальному внескові жінок у сільській місцевості у виробництво та постачання продовольства через системи кооперації. До учасників відзначення надійшло побажання від Святішого Отця за підписом архиєпископа Пола Річарда Ґаллаґера, Секретаря, відповідального за стосунки з державами.
У Мінприроди назвали причини зміни клімату в Україні
Там також зазначили, що питання вирубки лісів неоднозначне, оскільки молодий ліс швидше поглинає вуглекислий газ, ніж старий.
Зміни клімату в Україні відбуваються через збільшення концентрації вуглекислого газу, спалювання викопних видів палива, діяльності великих підприємств, викидів метану від великої рогатої худоби, а також вирубки лісів.
Про це РБК Украина розповів міністр захисту навколишнього середовища та природних ресурсів Роман Абрамовський. При цьому він уточнив, що питання вирубки лісів неоднозначне, оскільки, за словами міністра, молодий ліс швидше поглинає вуглекислий газ, ніж старий. Тому потрібно збільшувати площу нових насаджень.
У Тернопільсько-Зборівській архиєпархії будуть зігрівати вбогих світлом стрітенської свічки
Тернопільсько-Зборівська архиєпархія долучилась до Всеукраїнської екосоціальної акції «Зігрій вбогого світлом стрітенської свічки», започаткованої Бюро УГКЦ з питань екології. Працівники Благодійного фонду Карітас Тернопіль отримали базову підтримку, у формі натуральної вощини, для виготовлення та реалізації стрітенських свічок, передає Інформаційна служба Бюро УГКЦ з питань екології.
Дана ініціатива Екобюро УГКЦ зародилась на основі вчення енцикліки Папи Франциска «Laudato Si – Славен будь: про турботу за наш спільний дім» та послання Синоду Єпископів УГКЦ «Залишиться вам одне – те, що ви дали вбогому!». Відчитуючи знаки нашого часу блаженніший Святослав разом із владиками звертаються до нас наступними рядками: «Мільйони поруч із нами живуть і сьогодні в тіні цього повільного голодного вмирання, – мовчазні, позбавлені гідності, уваги, співчуття, допомоги і розуміння. Їхнє горе, придушене нашою нечутливістю і бездіяльністю, стає ще більше кричущим і нестерпним. Бо байдужість убиває!.. Бажаючи змінити ситуацію на краще, мусимо почати від заспокоєння базових потреб, зокрема від подолання голоду навколо нас».
Порятунок океану: як виглядає унікальна плавуча станція для очищення води
Рівень забруднення Світового океану просто вражає. Нова неймовірна дослідницька станція здатна порятувати Тихий океан, а з ним і Землю.
Сотні років найбільший океан Землі піддається шкідливому впливу людської діяльності. У загальних водах перебуває приблизно 5,25 трильйонів частинок сміття, а в океанах загальна маса пластику становить близько 268 тисяч тонн. Одним із найбільш забруднених місць є Тихий океан. Саме тут словацький дизайнер Ленка Петракова спроєктувала дослідницьку станцію для очищення океанів.
В Україні виготовили першу партію екологічного скотчу: фото, особливості
На Харківщині виготовили першу в Україні партію екологічного скотчу. Ідею місцевого видавництва "Ранок" втілила у реальність Зміївська паперова фабрика.
Як виникла така ідея
Подробиці про це розповів Віктор Круглов, директор видавництва "Ранок". За його словами, підприємство друкує книжки саме на папері, який виробляє Зміївська фабрика.
У Ямниці учні катехитичної школи виготовляли Стрітенські свічки
“Так нехай світить перед людьми ваше світло, щоб вони,
бачивши ваші добрі вчинки, прославляли вашого Отця, що на небі”.
( Мт. 5.16)
У суботу 6 лютого, з благословення пароха митрофорного протопресвітера о. Богдана Куриліва, при парафії Святого Миколая с. Ямниця зібралися діти разом із катехитом п. Ольгою Рожак, щоби спільними зусиллями виготовити свічки до свята Стрітення Господнього у еко-стилі з натуральних та екологічно чистих матеріалів, передає Інформаційна служба Бюро УГКЦ з питань екології.
Топ-10 висновків науковців у галузі кліматології за 2020 рік
Навіть під час пандемії науковці в усьому світі продовжують ретельно вивчати можливі наслідки зміни клімату. Це не дивно, адже ці зміни можуть бути не менш болючими та різкими, ніж наслідки пандемії коронавірусу. У свіжій доповіді “10 New Insights in Climate Science 2020” провідні вчені підсумували у десяти пунктах найголовнішу інформацію та відкриття минулого року у галузі кліматології та сталого розвитку, пише Екодія.
Пропонуємо і вам ознайомитися з найголовнішими висновками науковців, які мають стимулювати уряди всіх країн світу, у тому числі й України, до активних кліматичних дій.





