Викинуті шприци, використані набори для тестування, рукавички, маски та старі флакони з вакцинами – кілька десятків тисяч тонн цих медичних відходів з'явилися під час боротьби з пандемією коронавірусу.

Вони потенційно загрожують здоров'ю людей та довкіллю. Про це мовиться у новій доповіді Всесвітньої організації охорони здоров'я.

Небачені відходи

В Україні заборонили розпочинати розробку 7 карʼєрів через шкоду довкіллю.

Відповідні рішення були прийняті Міндовкіллям, а також екологічними підрозділами Тернопільської та Черкаської облдержадміністрацій у ході проведення оцінки впливу на довкілля.

Зокрема, на Донеччині заборонили розширити ділянку Західна Новотроїцького родовища вапняків, повідомляє Українська Природоохоронна Група – UNCG у Facebook.

У Європейському Союзі майже кожен другий(49%) сприймає зміну клімату як головну світову загрозу для Об’єднаної Європи.

При цьому 88% європейців наголошують на необхідності нарощування частки відновлюваних джерел енергії(ВДЕ) в енергобалансі ЄС та посилення заходів щодо енергоефективності.

Крім того, 80% опитаних наголошують на важливості досягнення Європою кліматичної нейтральності до 2050 року у рамках стратегії Green Deal.

Бюро з питань екології Української Греко-Католицької Церкви за підтримки Міжєпархіальної екологічної мережі та Благодійного фонду «Карітас України» розпочало чергову хвилю соціально-екологічної ініціативи «Зігрій вбого світлом стрітенської свічки».

Ініціатива інспірована постсинодальним посланням Синоду Єпископів УГКЦ «Залишиться вам одне — те, що ви дали вбогому!» та енциклікою Папи Франциска «Laudato Si — Славен будь: про турботу за наш спільний дім» і має за мету скерувати наш погляд на стражденних вбогих людей та подати їм солідарну руку допомоги в синергії з плеканням культури відповідального ставлення до Божого створіння. Одним із ключових завдань є підтримка ініціативи УГКЦ «Нагодуй убогого!», передає Інформаційна служба Бюро УГКЦ з питань екології.

В Україні склали список підприємств, які сплатити найбільше екологічних податків у січні-жовтні 2021 року.

Відповідну інфографіку опублікувало видання "Слово і діло".

Журналісти також з'ясували, які підприємства торік сплатили найбільші екоподатки у кожній області.

Найбільшу суму екологічного податку протягом січня-жовтня минулого року сплатило підприємство "Енергоатом" – 782,9 млн гривень, що становить 19,2% від загальної суми сплачених екоподатків в Україні і 55,9% щодо загальної суми сплачених екоподатків у регіоні.

Українці витрачають на опалення квадратного метра площі в 2-3 рази більше енергії, ніж жителі кліматично подібних до нас Чехії чи Німеччини. Якщо грубо порахувати втрати централізованого опалення, виявиться, що близько 15% тепла «зникає» в котельнях, 20-25% – у тепломережах, і 50-60% – у багатоповерхівках, через неутеплені стіни, старі вікна та двері.

Так створюється «порочне коло»: Україна імпортує газ, вартість якого зростає – цей газ неефективно витрачається – щоб зробити комунальні послуги доступними для українців, уряд запроваджує субсидії, але через низьку енергоефективність будівель більша частина виробленої теплової енергії все одно йде на «обігрів повітря» – і ми знову змушені імпортувати газ. Грошові витрати супроводжується екологічним проблемами через значні викиди СО2.

В Україні почався прийом заявок до 2-ї Школи енергетичної кооперації.

Учасників відбиратимуть Greencubator та Бізнес-школа Українського католицького університету за підтримці Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) у рамках проекту енергетичної безпеки (ПЕБ).

Протягом двомісячного освітнього інтенсивну учасники школи вивчатимуть основи кооперації та енергетики, економічні основи, сучасне законодавче та регуляторне поля, отримають навички бізнес-планування та залучення інвестицій з практиками енергетичної кооперації та кваліфікованими викладачами Бізнес-школи УКУ.

Трансформація на шляху до кліматичної нейтральності коштуватиме Україні 15% сумарного ВВП до 2050 року – така частка значно більше, ніж у розвинених країнах.

Дослідники оцінили, що капітальні витрати на енергетичні системи та землекористування під час переходу до кліматичної нейтральності становитимуть 275 трлн доларів. Тобто, глобальна економіка повинна в середньому витрачати 9,2 трлн доларів між 2021 та 2050 роками – на 3,5 трлн доларів більше, ніж зараз.

При цьому 1 трлн доларів, що витрачаються сьогодні, повинні бути спрямовані на користь активів з низьким рівнем забруднення замість високого.