Загальний внесок України у викиди парникових газів у світі є відносно незначним і продовжує скорочуватися. Катар зайняв перше місце у рейтингу країн з найбільшими викидами СО2 де на кожного мешканця припадає 37 тонн на рік, а США замикає вісімку з показником 14,3 тонни на душу населення. Такі дані за 2020 рік опублікувала німецька компанія Statista, що спеціалізується на ринкових та споживчих даних, передає PORNSTAT/статистика у Telegram. На другому місці опинилась Монголія з показником 27 тонн на душу населення, а на третьому – Кувейт, в якому на кожну людину припадає 20,8 тонн СО2. З розвинених стран лідирує Австралія, яка випереджає США на 1 тонну СО2 на людину – 15,3 тонни та 6 місце у рейтингу.

У 2021 році світовий видобуток літію(без урахування США) зріс на 21% до 100 тисяч тонн внаслідок зростання попиту на літій-іонні акумулятори для електромобілів.

Про це повідомляється у новому огляді мінерально-сировинних ресурсів Геологічної служби США.

«Найбільший видобуток(без урахування США) у 2021 році зафіксований в Австралії - близько 55 тисяч тонн та Чилі - близько 26 тис. тонн, - йдеться у документі. - На чотири підприємства з видобутку корисних копалин в Австралії, по два підприємства з видобутку розсолу (розчин хлоридів натрію та води) в Аргентині та Чилі, а також на два – з видобутку розсолу та одне – корисних копалин у Китаї припадає найбільша частка видобутку літію у світі».

У Нідерландах викиди парникових газів у 2020 році були на 25,5% нижче, ніж у 1990 році.

Про це свідчать остаточні дані, опубліковані Статистичним управлінням країни.

Згідно з кліматичною метою поставленою перед урядом Нідерландів, викиди CO2 та інших газів, що сприяють глобальному потеплінню, повинні бути скорочені, як мінімум, на 25% до 2020 року. Верховний суд ухвалив це рішення наприкінці 2019 року у справі, порушеній організацією зі сталого розвитку Urgenda.

Суди нижчої інстанції раніше задовольнили позов, але держава продовжувала судові розгляди аж до вищої інстанції. «Наука ясно дала зрозуміти, що зміна клімату несе в собі небезпеку, - . - Це також може серйозно вплинути на право жителів Нідерландів на життя і благополуччя».

Тернопільсько-Зборівська архиєпархія вдруге долучилась до всеукраїнської екосоціальної акції «Зігрій убогого світлом стрітенської свічки». Працівники благодійного фонду «Карітас Тернопіль» отримали матеріальну підтримку - натуральну вощину для виготовлення стрітенських свічок і подальшої їх реалізації. Ці свічки, що виготовляються з натуральної сировини, мають стати символами природного походження енергії, яку свідоме суспільство повинно черпати з відновлювальних природних джерел – таких, як сонце, вітер, вода чи інші, інформує Бюро УГКЦ з питань екології.

Згідно з прогнозом, знизиться врожайність, зокрема, ячменю, кукурудзи, соняшника.

До середини XXI століття під впливом різних чинників, зокрема й зміни клімату, знизиться врожайність основних сільськогосподарських культур України.

Такий прогноз УНІАН надали у Світовому банку.

"До середини століття внаслідок різних чинників, зокрема й зміни клімату, спостерігатиметься зниження врожайності основних сільськогосподарських культур України, в тому числі ячменю, кукурудзи та соняшника. Проте врожайність озимої пшениці на півночі та північному заході України до 2050 року може зрости на 20-40 відсотків у порівнянні з 2010 роком", - йдеться в повідомленні.

Канцлер Німеччини Олаф Шольц під час візиту до Вашингтона розповів журналістам про плани ФРН стати вільними від промислових викидів CO2 до 2045 року; за його словами, це буде можливим за рахунок активного використання енергії сонця, вітру, а також водневої енергетики.

"Німеччина в рамках стратегії боротьби зі спровокованими людиною змінами клімату вирішила в дуже стислий термін у 25 років повністю відмовитися від використання нафти, вугілля та газу. Найпізніше у 2045 Німеччина стане вільною від викидів CO2 - це одна з найсильніших промислових країн світу", - сказав Шольц, відповідаючи на запитання про те, що робиться для того, щоб Німеччина не залежала від газових поставок із Росії.

Дані, опубліковані Європейським агентством з довкілля.

Сильні повені та інші екстремальні погодні умови обійшлися Європі у суму близько пів трильйона євро за останні чотири десятиліття. Німеччина, Франція та Італія постраждали найбільше.

За період з 1980 по 2020 рік від 90 000 до 142 000 смертей було пов’язано з погодними та кліматичними подіями, переважна більшість із яких була викликана глобальним потеплінням.

У Норвегії на кожні 100 000 осіб припадає 48 психіатрів — більше, ніж у будь-якій іншій країні світу

Міжнародний сервіс Money.co.uk склав новий рейтинг найздоровіших міст світу.

Дослідження провели з метою оцінки того, як влада піклується про мешканців та мандрівників.

Рейтинг країн був складений на основі аналізу семи факторів: