«Після деокупації територій, третіми за ЗСУ та ДСНС мають йти фахівці Держекоінспекції та Оперативного Штабу, щоб фіксувати злочини проти довкілля», - cаме на цьому наголосив тимчасово виконуючий обов’язки голови Держекоінспекції Ігор Зубович під час спільної пресконференції із народним депутатом України, головним координатором Оперативного штабу з фіксації екозлочинів РФ Оленою Криворучкіною. Зокрема учасники розповіли про збитки, завдані росією екології України за 9 місяців війни.

«Протягом 9 місяців повномасштабного вторгнення держава-агресор завдала збитків довкіллю України на загальну суму понад 1,38 трлн гривень. На превеликий жаль, цифри не остаточні. Адже щодня наші фахівці продовжують документувати нові випадки та розраховувати нові збитки», - наголосив Ігор Зубович.

Італійські вчені заявили, що використані маски та одноразові рукавички, які носили під час пандемії, можна використовувати у виробництві асфальту.

Проведені технічні випробування продемонстрували, що асфальт, вироблений таким методом, матиме набагато вищу якість.

Фахівці з трьох італійських університетів працюють над лінією виробництва асфальту, зміцненого матеріалом, отриманим із перероблених масок і рукавичок. Цей проєкт фінансує Міністерство охорони навколишнього середовища Італії.

За процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора начальнику та майстру цеху теплопостачання одного із господарських товариств повідомлено про підозру у вчиненні екоциду (ст. 441 КК України). Наразі вирішується питання про обрання їм запобіжного заходу.

За даними слідства, у технологічному процесі виробництва підприємства, яке займається виготовленням картонно-паперової продукції, використовується значна кількість шкідливих речовин. Зокрема, дисперсія для проклеювання, гідроксихлорид алюмінію, крохмаль та інші речовини. Потрапляючи у воду природних водойм, вони погіршують її якість та негативно впливають на водну екосистему, проявляючи токсичну дію на водні організми.

Понад два тижні у Шарм-ель-Шейху тривала 27 Кліматична конференція, яка мала б завершитися 18 листопада. Однак у суботу, 19 листопада, учасники саміту ще продовжували дискусії по більшості пунктів підсумкового рішення.

Відбувалися численні неформальні консультації та обговорення в групах, між переговорними групами та за участю президента СОР27 дискутувалися найбільш болючі питання цьогорічної конференції. Головними «каменями спотикання», які обговорювали до пізньої ночі суботи, стали:

• фінансування втрат та збитків країнам, що страждають від зміни клімату;
• створення програми з підвищення амбіцій зі скорочення викидів парникових газів;
• імплементація глобальної цілі з адаптації.

WWF-Україна провів перше комплексне дослідження загальної картини правопорушень щодо дикої природи в Україні за період 2015-2020 років. Отримані результати окреслили прогалини у національному законодавстві та інші перешкоди для ефективного запобігання, виявлення, розслідування та переслідування екологічних злочинів. Дані для звіту збирали з офіційних та загальнодоступних джерел, через публічні інформаційні запити, анкети, спілкування з правоохоронними органами та експертами з природоохорони.

Експерти зібрали та проаналізували інформацію більш ніж 400 кримінальних та адміністративних правопорушень, пов’язаних з дикою природою, зокрема видами, що охороняються. Це дало змогу сформулювати рекомендації для ефективної протидії таким правопорушенням. Зокрема, стала очевидною потреба у збільшенні спроможності правоохоронних органів (поліції, слідчих, спеціалізованих органів тощо), які працюють на місцях, та у суттєвих змінах національного законодавства.

Верховна Рада України прийняла у першому читанні урядовий проєкт Закону № 7327 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державної системи моніторингу довкілля, інформації про стан довкілля (екологічної інформації) та інформаційного забезпечення управління у сфері довкілля».

На сьогодні функціонування системи спостережень за станом довкілля регламентується застарілими документами 20-річної давності. А більшість обладнання, яке, приміром, використовує Укргідрометцентр, придбане ще в 80-90-ті роки. 

Робота на такому обладнанні не дозволяє порівнювати дані моніторингу української системи з даними інших країн. Деякі показники узагалі неможливо вимірювати в зв’язку з виходом обладнання з ладу або його відсутністю.

Така система моніторингу забезпечує лише констатацію факту перевищення показника забруднення без аналізу причин та наслідків. Така система не може бути основою для прийняття ефективних управлінських рішень.

За перші сім місяців повномасштабна війна в Україні спричинила, за попередніми оцінками, щонайменше 100 мільйонів тон викидів СО2, що посилюють зміну клімату. Таку ж кількість за такий період викидає ціла країна, як-от Нідерланди. Однак на міжнародному рівні досі не існує чіткої методології підрахунку цих викидів та не визначено, хто має за них відповідати.

Глобально  військові дії та пов’язана з ними промисловість разом можуть викидати за близько 5% усіх викидів парникових газів. Однак рішення щодо того, як і хто їх має обліковувати, лежить «у шухляді» ще з 1998 року. Паризька кліматична угода визначає принципи і правила, за якими країни світу скорочують свої викиди парникових газів. Зобов’язань щодо скорочення викидів від воєнних дій у ній немає, однак і від відповідальності за них вона не звільняє. Тож обліковувати та компенсувати ці викиди — справа добровільна. На практиці це ж означає, що ніхто за неї не братиметься.

Приймаючи у Ватикані представників мережі аптек, що спеціалізуються на природних формах лікування, Папа Франциск похвалив їхній дух гармонії та креативність у піклуванні, що керується повністю екологічним чуттям.

«Сьогодні ми не можемо залишатися нейтральними й мусимо обирати між культурою споживацтва та відкинення мов непотребу та культурою піклування» – на цьому наголосив Папа Франциск, зустрічаючись у понеділок, 14 листопада 2022 р., з представниками мережі аптек «Apoteca Natura», яка ставить перед собою завдання лікувати в пошані до фізіології організму та довкілля, шукаючи відповіді на проблеми зі здоров’ям у природі.