Ми – спадкоємці величезних змін:

Хтось придумав паровий двигун,

А ще електрику, автомобілі, літаки

Та рухаємося не туди, мабуть-таки.

Це добре радіти тим, чого досягаєм,

Бо наука і техніка нам помагає,

Долає біди, комусь рятує життя,

Але часто руйнує цілісне сприйняття.

Ми йдемо вперед, не оглядаючись,

Заплющуєм очі об когось спотикаючись,

Бо так добре нічого не чути й не бачити

Совість приспати, щоб себе пробачити.

А папа нас просить не забувати,

Все, що ми робим буде наслідки мати,

То ж мудрими стати прийшов уже час

І вогник життя зберегти, щоб не згас.