Актуальна тема

Меню

Екологічна проповідь на Квітну неділю по Апостольському читанню

Флп. 247 зач., 4, 4-9

Слава Ісусу Христу!

«І мир Божий, що вищий від  усякого розуму, 

хай береже серця ваші та ваші думки

у Христі Ісусі» (Флп 4,7)

Дорогі в Христі! Сьогодні, в останню неділю перед Світлим празником Воскресіння Христового, Мати Церква відзначає подію торжественного в’їзду нашого Спасителя в місто Єрусалим. Саме словосполучення «торжественний в’їзд», звісно, уже вказує на важливість події, яка відбувається, і на плоди особливої радості всього світу й кожного Божого творіння, як і людини зокрема. Слухаючи сьогоднішнє апостольське читання в посланні до филипян, чуємо, як апостол Павло розпочинає рядками: «Радійте в Господі завжди, і знову кажу: радійте!», а на завершення пише: «І Бог миру буде з вами», тими словами немов промовляючи до кожного з нас «Мир Вам», щоб і ми через радість у Господі знаходили мир у всьому, що Бог сотворив.

Сьогодні, напевно, кожному з нас хочеться разом з ап. Павлом промовити: «Мир Божий вам». Мир Божий, який необхідний сьогодні всім і якого водночас сьогодні так бракує в усьому світі серед творіння Божого. Зараз про мир часто багато говорять не тільки в Україні, але й у всьому світі: про нього ведуть мову можновладці, учені й правителі світу цього, напевно, не замислюючись чи навіть забуваючи, що мир не купиш за гроші, не здобудеш авторитетом, чи славою, чи знаннями… Тільки мир Божий здатний перемінити наші серця й думки, а разом з тим змінити кожного з нас, наші взаємини та спонукати бережливо ставитися до кожного творіння Божого на цій планеті.

Сьогодні, коли війни та конфлікти сповнили ввесь світ неспокоєм і стражданням, ненавистю й злобою, коли в Україні вибухають ракети та бомби, коли ворог намагається звести зі світу цілі села й міста, тим самим руйнуючи не тільки будинки чи інфраструктуру, але й усю місцеву флору і фауну, забруднюючи повітря, знищуючи водні та земні ресурси, страждає не тільки Людина, а кожне Боже створіння, кожен клаптик землі, кожне дерево, кожна тварина, чи рослина, чи навіть найменша комаха, яка хоч маленька, але сотворена Богом …

Ми з Вами в час війни перебуваємо в різних куточках нашої Батьківщини, де більше чи менше зазнають руйнувань не тільки наші житла чи людські життя, а й природа. Такими ж різними є й душі: сьогодні на фронті є ті, хто вбиває, і ті, хто захищає...Так само і ми, перебуваючи в тилу, або дбаємо про нашу Батьківщину, рідну землю й усі її багатства, бережливо й ефективно споживаючи енергоресурси, тим самим економлячи не тільки власний бюджет, але насамперед таким чином боронимо і дбаємо про Богом дану нам землю, природу й усе Боже створіння. Однак знаходяться серед нас, на жаль, і ті, хто нищить і вбиває навколишнє середовище, необдумано чи нераціонально використовуючи енергоресурси, що, звісно, так чи інакше позначається і на нашому особистому здоров’ї, самопочутті наших дітей та стані довкілля. Так поводячись, ми ніби забуваємо, що маємо обов’язок дбати про нашу планету і зберігати такою, якою її дав нам наш Творець.

Сьогодні ми особливо відчуваємо потребу миру як духовного ліку в терпіннях, сили в труднощах, надійної духовної зброї проти всякого зла. І нинішній урочистий в’їзд Ісуса в Єрусалим, коли ми вітаємо його, вигукуючи: «Осанна!», а вже завтра будемо волати: «Розіпни Його!», має пригадати нам: люблячий Отець – Творець Неба, Землі й усього, що їх наповнює, завжди є зі своїм народом, зі своїм творінням, особливо в час важких випробувань, і Він хоче допомогти нам через мир відчути його милосердну руку допомоги й опіки.

Ми завжди вимірюємо присутність Бога людськими критеріями і по-людськи хочемо, щоби Господь був біля нас у тих обставинах і в той час, коли нам найважче. Натомість Бог став людиною і пройшов через найбільші страждання, відчувши на Собі всю жорстокість, на яку здатна людина як Його творіння.

Дорогі в Христі! Від сьогоднішнього урочистого святкового дня ми з вами поволі наближаємося до завтрашнього, уже не дуже урочистого початку Страсного тижня – часу, коли вшановуємо найбільші страсті й смерть нашого Спасителя і Відкупителя. Зупинімося ще раз, щоб переосмислити, як безмірно людина віддаляється від свого Творця, коли настільки безумно чинить зло та приносить страждання у світ, сотворений Богом.

Укотре вітаючи сьогодні Ісуса вигуками «Осанна!», не робімо це формально, а користаймо з цих джерел милосердя, які залишив нам Ісус, і вчімося відчувати Божу присутність у житті і в кожному творінні на землі, пізнаючи Його силу, Його міць, і любов, і Його мир, як говорить у сьогоднішньому апостолі святий Павло: «І мир Божий, що вищий від усякого уявлення, берегтиме серця й думки ваші у Христі Ісусі» (Флп 4, 7), тим самим дбаючи про тісніші зв’язки з Богом через гармонійне ставлення до кожного створіння в світі.

Отож «…наостанку, браття, що тільки правдиве, що тільки чесне, що тільки праведне, що тільки чисте, що тільки любе, що тільки гідне хвали, коли яка чеснота, коли яка похвала, думайте про це! Чого ви від мене й навчилися, і прийняли, і чули та бачили, те робіть. І Бог миру буде з Вами!» (Флп 4, 8-9). Амінь.

Підготував о. Ярослав Пелих, референт Бюро УГКЦ з питань екології Луцького екзархату.

Проповідь підготовлена в рамках Великопосної ініціативи «Екологічне навернення для порятунку створіння» 2023 р.