Актуальна тема

Меню

Великопосна ініціатива 2024

Екологічна проповідь на Квітну неділю

alt

Радуйся, вельми дочко Сіону!
Викрикуй, о дочко Єрусалиму!
Ось цар твій іде до тебе,
справедливий і переможний,
смиренний і верхи на ослі їде.
Зах. 9, 9

Тріумфальний в'їзд Ісуса в Єрусалим спонукає нас до роздумів про шлях Великого посту, який ми пройшли, адже ж він вже на своєму закінченні. На початку подорожі ми ставили перед собою амбітні завдання для самовдосконалення та здобування чеснот, а головне – це очищення нашого серця та думок від бруду гріха. Тільки оновлена, очищена людина може з'єднатися із Воскреслим Христом та стати спадкоємцем Царства. І сьогодні ми, як на екзамені, можемо поставити собі оцінку за виконані чи не виконані постанови.

Натомість, скеруймо свої роздуми та погляд на Христа-Царя, який своїм в'їздом на ослі в Єрусалим, продовжуючи Месіанське післанництво, наближається до Своїх страждань та смерті на хресті, засвідчуючи любов до людини та вірність Своїм обітницям. Христос на хресті розпинає наші гріхи та звільняє від рабства гріха, роблячи нас дітьми Небесного Отця. Але від нас залежить чи ми приймемо цей дар, чи ні.

Єврейський народ хотів бачити свого Месію в силі і славі. Тож Ісус Христос воскресінням Лазаря і своїм в'їздом до Єрусалиму довів свою силу і славу. Прилюдно показав, що Він не тільки пан живої й мертвої природи, але й пан людських сердець.

Єрусалим сповнений радістю, якої не було від часів царя Давида. Всі, малі і великі, бігли Йому назустріч, щоб побачити переможця над смертю, вітали Його пальмовими галузками та вигукували: «Осанна, Сину Давидів. Благословен, хто йде в ім’я Господнє». «Осанна», – з давньоєврейської означає «спаси нас ласкою» або вітали так того, хто маже дати порятунок чи спасіння.

Вже через декілька днів ми будемо спостерігати зовсім іншу картину й інші вигуки із натовпу: "Не Цар Він нам, розіпни Його!".

Пройшло багато часу з того моменту. І буває так, що люди сьогодення висловлюють своє обурення, мовляв, єврейський народ через те, що дійшов апогею своєї гріховності і відчуженння від свого Творця, не впізнав, коли Він до них прийшов. І за Правду, Любов, Милосердя та численні чуда віддячили жорстокістю та розіпнули на хресті, а коли б Він прийшов сьогодні, цього б не сталося.

Якщо все зважити, і навіть не сильно приглядатись, можна сказати, що це хибна думка. Тому що, хоч людина і живе в XXI столітті, залишилася такою і була: черствою, твердосердою, гріхолюбивою. І надалі завдає Христові страждання і розпинає на хресті своїм способом життя, вчинками та гріхами.

З кожним роком людство, шукаючи чим задовольнити душевний голод та в пошуках щастя, крокуючи дорогою егоїзму, розширює горизонти гріха. Одним із таких гріхів нинішнього часу є екологічний, який з кожним роком набуває катастрофічного масштабу.

Створений Богом світ є прекрасний. Все створено гармонійно, взаємопов’язано, як ланцюг, який розривати не можна. Наостанок створив людину, як вершину та царя створіння, але на цьому творчий акт не завершився. Людина зайняла місце співтворця, але з певним обмеженням, яке чітко окреслив Бог. Бог дав людині можливість творити тіло, але душу Він дає Сам. І допоки людина виконує чітко те, що їй було дано зверху, доти існує гармонія та лад у світі. Але якщо вона хоче зайняти місце Творця – все рушиться. Гордість і всі інші гріхи, які йдуть за нею, найперше руйнують душу, а потім і тіло.

Щось подібне відбувається і в природі. Людина є царем створіння, і якщо нею керує найперше вдячність за дар, любов, бажання творити добре і добрі речі і все те, що їй властиве від моменту створення, тоді вона відкриває себе повноцінно, як Людина та як дитина Божа. Але якщо в серці гордість, захланність, бажання наживи, егоїзм і саме воно перетворюється на камінь, не здатне на елементарне співчуття, раціональне мислення і повагу не тільки до оточуючих, але й до самого себе, тоді родиться так званий екологічний гріх.

Екологічний гріх – це та діяльність людини відносно природи, що противиться волі Божій, в наслідок чого сьогодні на планеті визначено 36 найважливіших глобальних проблем, що чекають людство у XXI столітті. Деякі з них це: шкідливі для людей зміни клімату; дефіцит питної води; знеліснення, що породжує все нові і нові пустелі; забруднення прісних вод; утрата біорізноманіття; забруднення повітря. У даний час у зовнішньому середовищі зареєстровано чотири мільйони отруйних речовин і щорічно їхня кількість зростає на шість тисяч. Живі ресурси планети вичерпуються зі швидкістю, що перевищує швидкість їх відновлення. Нині на Землі немає жодної ділянки земної поверхні, якої в той чи інший спосіб не зачепила діяльність людини.

Науково-технічний прогрес розвиває продуктивні сили, покращує умови життя людини, але разом з тим викликає забруднення, засмічення та виснаження навколишнього природного середовища Землі. Спричиняє такі його зміни, які можуть призвести до непередбачених екологічних наслідків на нашій планеті.

Техногенна діяльність людини ввійшла у протиріччя з природою. Внаслідок цього постраждали обидві сторони: природа постала перед загрозою екологічної катастрофи, а людство перед самогубством. І якщо не зосередити всі сили на боротьбі з екологічною кризою, то загине все живе на Землі.

Ми, християни, в особливий спосіб покликанні бути оборонцями правди, тому повинні починати найперше зі зміни власного способу життя. Вже завтра і цілий тиждень ми будемо брати участь в богослужіннях, на яких буде розповідатись про останні дні життя Христа, а в п’ятницю, коли Він висітиме на Христі за кожного із нас, і ми з Ним зустрінемось поглядом, що тоді буде відчувати наша душа: сильний біль, докір за гріхи та певного роду зраду.

Тому, роздумуючи сьогодні над темою гріха в цілому та його екологічного відтінку зокрема, зробімо глибокий аналіз нашого серця та життя і якщо знайшли щось невідповідне, не гаймо часу, щоб направити на добре. Бо, як каже апостол Павло: «…Ось тепер – час сприятливий, ось тепер – день спасіння». І нехай на наших устах буде тільки вигук: «Осанна», хвалячи і славлячи Творця через Його творіння. Амінь.

 о. Дмитро Онуфрик, Одеський Екзархат УГКЦ

Дана проповідь була підготована в рамках проведення Великопосної ініціативи «Екологічне навернення для порятунку створіння» 2015 р.