Актуальна тема

Меню

Проповіді

Екологічні проповіді на другу неділю Великого посту

По апостольському читанню

Євр. 304 зач.; 1,10 – 2, 3.

Особливий час приготування до великої для християн події –  Воскресіння Христового – переживаємо в дні Великого Посту. Тому кожна людина  самозаглиблюється, прагне пізнати себе та Бога – свого Творця. Церква ж як добра мати подає на поміч потребуючій людині богослужіння покаянного характеру. Зокрема, важливими є літургійні читання неділь Великого посту, найперше заслуговують уваги апостольські читання.

У читанні апостола другої Неділі Великого посту в посланні ап. Павла до євреїв знаходимо фундаментальне повідомлення: "...Ти, Господи, на початку заснував землю,  і небеса – діло рук твоїх". Ця фраза говорить про  Бога як Творця всього видимого і невидимого створіння, яке є Божим і лише Йому належить та служить. Створивши світ, Господь не перестає піклуватися про створену дійсність та через людину впорядковує її, надсилає  пророків, передає свої послання та вказівки людству.

Провісниками важливих подій стають ангели. Коли настає слушний час, Господь посилає свого Сина, щоб  відкупити та спасти світ. Творець як одвічний володар всесвіту покладає на людину благородний обов'язок бути добрим господарем усього створіння. Щоб виконувати цю місію, людина повинна слухати Бога та чинити Його волю: усвідомити Божественне походження усього сотвореного та з огляду на це моделювати свою поведінку.

Слушно роздумує про це папа Франциск в екологічній енцикліці "Славен Будь". У  розділі "Євангелія створіння" читаємо: «Людське життя засноване на трьох фундаментальних … зв'язках: з Богом, з ближнім та з самою землею... Цей розрив є гріхом". За переконанням Святішого Отця, гріх гордості, перебирання на себе ролі Господа, небажання визнавати обмеженість людської природи зруйнувало гармонію між Творцем, людством та створінням.

Сповняючи власне покликання на життєвій дорозі, ми, зранені первородним гріхом, маємо відновити встановлену Творцем гармонію, щоб осягнути чи, радше, повернути собі правдиве щастя земне і небесне, дароване Богом.

Правильне розуміння спільного призначення благ дасть змогу по-іншому сприймати кожну особу, яка є образом і подобою Божою. Папа Франциск в енцикліці "Славен Будь" цитує святого папу Івана Павла ІІ: "Господь дав землю всьому людському роду для підтримання життя всіх, не виключаючи нікого і не даючи нікому переваг". В іншому місці цієї енцикліки читаємо:"... використання цього дару лише на благо окремих людей не відповідає Божому задуму... Багатий і бідний мають однакову гідність, бо Господь створив їх обидвох".

Підсумуємо наші роздуми постулатами з екологічної енцикліки папи Франциска, які грунтуються на Святому Письмі: "Мета всього створіння пов'язана з таємницею Христа... Бо в Ньому все було створене.", а прихід у світ Сина Божого, його страждання на хресті було для Бога важливим задумом… щоб примирити з собою все чи то земне, а чи небесне...".

Недільний апостол навчає пильно прислухатися до почутого від Бога через Сина, щоб не занедбати величний дар спасіння, приготований усьому створінню люблячим Богом-Творцем.

Наша правдива віра в Бога-Творця і Спасителя має виявлятися в повсякденному житті та діяльності через свідчення Божої милосердної любові до потребуючих ближніх та відповідальне ставлення до всього Божого створіння – природи.

Підготував о. Михайло Неїжмак референт Бюро УГКЦ з питань екології в Донецькому екзархаті

 

По євангельському читанню

Мр. 7 зач.; 2, 1-12.

Слава Ісусу Христу!

Дорогі во Христі браття та сестри! Як бачимо, час не стоїть на місці, а дуже швидко минає, тож сьогодні маємо вже другу неділю Великого Посту. Євангельські читання для кожної з цих неділь вибрані не випадково. Кожна подія з Євангелія має допомогти подивитися на наше духовне життя з різних сторін, щоб ми могли краще оцінити його й завдяки цьому повніше та глибше очистити себе. Євангельські розповіді вказують на різні прояви духовного посту: пізнання Ісуса, взаємне довір’я, любов, милосердя, бережливе ставлення до Богом сотвореного світу. Адже кожна подія – це черговий крок нашого зближення з Богом. Широке розуміння духовного посту допомагає християнину краще очистити душу від гріхів, духовно оновитися й сповнитися добром завдяки молитві, посту, покаянню і ділам милосердя.

У другу неділю Великого посту Свята Церква подає євангельську розповідь про зцілення розслабленого. Побачивши віру людей, котрі принесли свого хворого друга до Ісуса, Господь зцілює його. «Сину, відпускаються тобі твої гріхи… Встань, візьми твоє ліжко і йди до свого дому» (Мр 2, 5; 11).

Як бачимо, гріх може стати причиною будь-якої хвороби. Гріх – це страшна отрута, яка знищує не тільки душу, але і  тіло. Гріх – це наша власна хвороба, котра потребує негайного, невідкладного лікування. Проте людині слід  встановити правильний діагноз, щоби лікування було ефективним. Вона має сама прийти до лікаря, щоби той розпочав оздоровлення.

Такі самі закони існують і в духовному житті. Наші духовні хвороби слід якомога скоріше лікувати, і таке оздоровлення розпочинається з того моменту, коли людина замислюється над своїм гріхом. Усвідомити власні гріхи – це початок духовного життя. Щоби людина могла лікувати ці хвороби, Господь дарує нам Тайну Покаяння, у якій ми аналізуємо своє життя, вдивляємося в глибину власної душі, усвідомлюємо свою гріховність, осуджуємо себе через власні гріхи та пристрасті.

У євангельській розповіді про розслабленого Господь також хоче показати нам, що тим розслабленим/недужим?, який потребує нашої допомоги, є також і довкілля, понівечене нашими вчинками та руйнівним способом життя. Можливо,  сьогодні, коли робимо перші кроки на шляху покаяння й навернення, Бог хоче нас запитати: чи, часом, ми своїм безвідповідальним ставленням до природи не стаємо причиною того, що наш ближній втрачає здоров’я, перетворюючись на розслабленого? Ще надто мало людей, у тому числі й християн, усвідомлюють і визнають, що вони теж винні в тому, що багато наших сучасників страждають на різні захворювання, інколи невиліковні, які зводять молодих людей з цього прекрасного, Богом створеного світу. Спалювання залишків рослинності, шкідлива практика використання штучних квітів, забруднення землі, води та повітря – це далеко не повний перелік тих вчинків, які стають причиною захворювань та смертей наших ближніх. Ми навіть не усвідомлюємо, наскільки екологіний гріх шкодить не тільки довкіллю, але й ближньому.

Тому час Великого Посту – це заклик до навернення. Святіший Отець Папа Франциск в енцикліці «Laudato Si» теж говорить про навернення, але у більш повному та цілісному значенні, що включає також екологічний вимір. Про це читаємо в третьому розділі енцикліки під назвою «Екологічне навернення»: «Оскільки «зовнішні пустелі у світі збільшуються, бо внутрішні пустелі стали безмежними», то екологічна криза вимагає глибокого внутрішнього навернення. Утім, деякі вірні й побожні християни, покладаючись на реалізм і прагматизм, схильні глузувати з проявів занепокоєння станом довкілля. Інші поводяться пасивно, не хочуть змінювати своїх звичок і, як результат, стають непослідовними. Тож усе, що їм потрібно, -  це «екологічне навернення», через яке наслідки зустрічі з Ісусом Христом проявлятимуться в їхньому ставленні до навколишнього світу. Реалізація на практиці покликання захисника Божого створіння належить до сутності чеснотливого життя – це зовсім не допоміжний чи вторинний аспект нашого християнського досвіду…Австралійські єпископи говорили про важливість такого навернення на шляху досягнення примирення зі створінням: «Щоб досягнути цього примирення, мусимо проаналізувати наше життя й визнати те, яким чином ми завдали шкоди Божому творінню своїми вчинками і бездіяльністю. Нам потрібно відчути навернення чи зміну в серці».

Тож дорогі во Христі, не чекаймо день, місяць чи рік, щоб перемінити нашу гріховність на святість, а вже від сьогодні змінюймо своє життя, творячи добро. Синод єпископів УГКЦ у посланні на тему «Залишиться Вам одне – те, що ви дали вбогому!» закликає нас бути солідарними і милосердними до всіх хто знаходиться в особливій потребі. Тож будьмо милосердними не тільки щодо наших ближніх, але й усього Богом сотвореного світу, у  якому ми живемо й радіємо. Амінь.

Підготував о. Андрій Сем’янчук референт Бюро УГКЦ з питань екології в Коломийській єпархії

 

Ці проповіді були підготовані в рамках проведення Великопосної ініціативи «Екологічне навернення для порятунку створіння» 2021 р.