У ході конференції представники Всесвітньої Ради Церков (ВРЦ) зустрілися з Генеральним секретарем ООН Пан Гі Муном, щоб висловити своє розчарування у зв'язку з підсумковим документом Ріо +20.

ВРЦ висловила критику стосовно міжнародної політики та прийняття державних зобов’язань для сталого розвитку за період 1992-2012 рр.,  а також щодо нечіткості прийнятих постанов відносно даного питання у підсумковому документі конференції Ріо +20.

В особливий спосіб ВРЦ незадоволена неналежним визнанням ролі релігійно-духовних та етично-моральних цінностей для забезпечення сталого розвитку і майбутнього планети.

Кардинал Рейнхард Маркс, голова Комісії єпископатів країн Європейського Союзу, направив спеціальне послання учасникам Конференції ООН з питань сталого розвитку Ріо +20.

Своє звернення ієрарх назвав «Спільна відповідальність за завтрашній світ». «З християнської точки зору, визнання людської гідності є основою сталого розвитку», - зазначив ієрарх і додав, що в цьому сенсі стійкість, як принцип всебічного людського розвитку, має на меті знайти рівновагу між соціальними, економічними та екологічними потребами.

Кардинал Маркс нагадав, що стійкість повинна супроводжуватися солідарністю, особливо у відношенні з бідними. «Сталий розвиток повинен включати в себе зміни не тільки у виробництві, але також і в споживанні», - зазначив європейський ієрарх. Він нагадав, що економічне зростання не має бути єдиною метою розвитку людини.

Святий Престол на Ріо +20: Етичні та духовні цінності – запорука сталого розвитку та благополуччя всього створіння.

Святий Престол взяв активну участь у роботі конференції ООН зі сталого розвитку Ріо +20, яка проходила 20-22 червня у бразилійському місті Ріо-де-Жанейро.

Глава делегації Святого Престолу, Його Високопреосвященство, кардинал Оділо Педро Шерер, у своєму виступі до учасників Конференції, висловив ключові пункти позиції Ватикану щодо значення та змістовного наповнення сталого розвитку і «зеленої економіки» в контексті ключових викликів сьогодення.

Кардинал Шерер зокрема наголосив, що «Святий Престол підкреслює важливість переходу від суто технологічної моделі розвитку до моделі інтегрального людського розвитку, що приймає в якості відправної точки гідність і цінність кожної людини». Згідно із ним, кожна людина покликана до автентичної участі у здійсненні сталого розвитку завдяки реалізації особистої відповідальності і правдивої солідарності «один стосовно одного і всього створіння».

22 червня 2012 року - Учасники Конференції ООН зі сталого розвитку зробили близько 700 забов’язань на 513 міліардів доларів США (для порівняння, така сума становить більше трьох ВВП України), що будуть спрямовуватись в напрямку відновлюваних джерел енергії, продовольчої безпеки, доступу до питної води тощо.

Серед конкретних дій, наприклад, в заключному документі Конференції – «Майбутнє, якого ми прагнемо», обіцяється висадити 100 мільйонів дерев, розширити права та можливості жінок-підприємців, які представляють екологічно безпечні підприємства Африки та перероблювати 800 тис. тон щорічно одного з найбільш вживаних пластиків світу – поліхронвінілу (ПВХ).

На думку кардинала Оділо Педро Шерера, спеціального посланника Папи на конференції ООН зі сталого розвитку "Ріо +20", яка закінчилася в Бразилії, форум приніс певні позитивні результати. Єрарх визнав, що багато учасників заходу хотіли більш конкретних рішень в заключній декларації конференції. Він підкреслив, що навіть, якщо учасники не дійшли до деяких рішень, наприклад, внеску багатих країн світу у фінансування стійкої економіки або скорочення споживання викопного палива, яке найбільш забруднює навколишнє середовище, - кінцевий результат конференції цілком позитивний, тому що його учасники дійшли до підписання спільного документа .

"Існувала загроза, що учасники форуму не підпишуть жодного документа, однак у кінцевому його варіанті були прописані в тому числі і питання великої важливості, наприклад твердження, що людина займає центральне місце в економіці, а також і визначення того, чим є стійка економіка.

Релігійні лідери повинні робити більше, ніж занурювати свої голови в священні книги, а саме — допомагати піклуватися про планету, — розповів Далай-лама.

Під час релігійних відправ та духовних роздумів у Вестмінстерському Абатстві духовний лідер Тибету закликав віруючих до «служіння людству» і того, щоб «взяти на себе відповідальність за навколишнє середовище».

Звертаючись до лідерів дев'яти різних релігій, він зокрема сказав: будь-яке віросповідання повинне мати практичне застосування, або вірування зведеться лише до «слів». Далай-Лама зазначив, що релігія — це щось більше, ніж лише священні книги і будівлі.

«Я думаю, що мільйони людей мають на духовному рівні справжнє відчуття чогось глибшого, тому ми повинні працювати разом, щоб служити людству», — сказав він.

«Ми на даний час несемо відповідальність за нашу планету. Я впевнений, що релігія, як і раніше, відіграє важливу роль в покращенні людства», — додає він.

Після промислової революції Захід дедалі більше використовує природні ресурси, аби покращувати добробут і підвищувати рівень споживання. У результаті лише за останні два десятиліття чисельність міського населення збільшилася на 45 відсотків, викиди вуглекислого газу – на 40 відсотків, а біорозмаїття зменшилося на 30 відсотків, свідчать дослідження ООН.

Багато з цих природних ресурсів зосереджено в Азії, Африці й Латинській Америці, які не виграють від їхньої розробки. Як подолати бідність і підтримати більш сталий розвиток – ці питання були в центрі уваги першого саміту Землі 1992 року в бразильському місті Ріо-де-Жанейро. За останні 20 років ситуація ще погіршилася, вважають фахівці:

Константинопольський патріарх Варфоломей І звернувся із спеціальним екологічним посланням до  Самміту Землі ООН «Ріо + 20», який буде проходити 20-22 червня у бразилійському місті Ріо де Жанейро.

У зверненні до політичних лідерів держав та всіх небайдужих щодо майбутнього планети Земля, патріарх наголошує на вагомості екологічної проблеми для всього людства, а також на необхідності взяти курс на «зелену економіку», яка б не тільки сприяла збереженню та відновленню природного довкілля, але й допомагала вирішенню проблем бідності, забезпечення продовольством та інших болючих соціальних питань.

Згідно з екуменічним патріархом, для того, щоб осягнути високі екологічні та соціальні цілі, які ставить Самміт Землі, необхідно відмовитись від поверхневого підходу і «дослідити корінь причини екологічного лиха», застановившись над причинами, «які лежать у людському серці та розумі».

Ключовою причиною екологічної кризи патріарх Варфоломей І  вбачає кризу внутрішнього світу людини. Відповідно, для вирішення проблем довкілля необхідно культивувати «екологію серця та розуму», суттєвими елементами якої є усвідомлення святості довкілля як дому Божого, а також плекання чеснот поміркованого та справедливого ставлення до природи.