8 грудня 2013 року в с. Братківці, Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ, були проведені останні Лекторії Соціальної доктрини Церкви, ініційовані Комісією УГКЦ Справедливість і Мир спільно з Бюро УГКЦ з питань екології. Для завершення лекторіїв на теренах архієпархії було вибрано громаду, якою опікується о. Роман Дармограй, який водночас є також і головою комісії Справедливість і мир вище згаданої архієпархії.

Лекторії розпочались урочистою недільною Божественною Літургією, яку відслужив отець-парох у співслужінні з о. Володимиром Містерманом, заступником керівника Бюро УГКЦ з питань екології. В часі Служби Божої, після прочитання Євангелія, охоронець створіння Божого виголосив проповідь. Він запропонував чисельно зібраним вірним подивитись на всі події, які відбуваються в суспільстві через призму Святого Писання, яке припало на цю неділю. «Тверда і жива віра, дитяче довір’я до Божого Провидіння та невпинне і ненаситне бажання пізнавати і захищати Правду – це той шлях, яким повинні пройти християнські спільноти на шляху побудови суспільства, в якому поважатимуть як людину, так і ціле створіння», – підкреслив проповідник. Духовний отець також поставив особливий акцент на тому, що наше сучасне суспільство в загальному та наші українські реалії зокрема, через корупцію, несправедливий розподіл та використання природних ресурсів розкладається і кровоточить подібно до євангельської жінки.

Наприкінці минулого місяця Папа Франциск видав своє перше апостольське повчання Evengelii Gaudium «Радість Євангелія», яке було оприлюднене на завершення Року віри 24 листопада 2013 року в Римі.

З документу стає зрозуміло, що Вселенський Архієрей бажає дати відчути людині третього тисячоліття, що Церква завжди є поряд, особливо в найважчі життєві моменти і, що вона, як добра та турботлива мати, завжди піклується про найвище добро людини – про її спасіння. Сама назва апостольського повчання «Радість Євангелія» виявляє його суть та значення.

«Коли за нас Бог, то хто проти нас?» (Рим 8, 31)

Зважаючи на суспільно-політичну ситуацію в Україні і заклик блаженішого Святослава, Глави УГКЦ, до вірних Церкви і людей доброї волі до безперервної молитви за уприсутнення Божого миру, звільнення від кайданів зла та шлях у краще майбутнє, звертаємось з відповідним проханням до церковної екологічної спільноти, наших колег – релігійно свідомих державних природо-охоронців і представників екологічних громадських організацій в Україні та поза її межами.

Зокрема просимо про відповідну молитовну підтримку своїх єпархіальних та екзархальних референтів з питань екології, а також наших давніх партнерів на ниві «церковної екології» – Європейську Християнську Екологічну мережу та Міжнародне Соціально-екологічне об’єднання «Відповідальність за створіння».

Учасники кліматичного руху України вітають волевиявлення народу на Євромайдані. Для нас Євромайдан – це можливість заявити про наше бачення майбутнього України, наблизити відхід від викопної енергетики та екологічної несправедливості. Сильне громадянське суспільство, верховенство права та високі екологічні стандарти – ось Європейський напрямок, за який ми стоїмо тут разом з тисячами українців. Тільки разом ми можемо розвинути прогресивне суспільство, здатне подолати соціальну нерівність і глобальну зміну клімату.

Пряме волевиявлення народу - шлях до прогресивного суспільства

28 листопада у Відні (Австрія), з нагоди презентації книги «Справедливість в сучасному світі: Екологія – економіка – етика» відбувся круглий стіл на тотожну тему. Захід був організований Інститутом Соціальної етики факультету Католицької теології Віденського державного університету в рамках відзначення 10 років з часу виходу в світ Соціального дороговказу Екуменічної ради християнських Церков Австрії.

З програмними доповідями виступили єпископ Міхаель Бюнкер, предстоятель Євангельської Церкви Австрії, д-р Ірене Гінер-Райхл, посол Австрії в Китаї, д-р Дорін Оанчеа, професор Православного богословського факультету «Andrei ?aguna» з Сібію в Румунії, а також д-р Володимир Шеремета, професор Івано-Франківської теологічної академії та керівник Бюро УГКЦ з питань екології.

Доповідачі констатували багатогранну взаємозалежність сучасних екологічних та економічних викликів та загроз для справедливості, а також ключове значення принципу сталого розвитку для їх вирішення. Також було наголошено на ролі Церков у справі утвердження справедливості, яка має вагомі екологічні імплікації. У цьому контексті необхідним є системне переосмислення християнської ідентичності та комплексного характеру місії Церкви.

Згідно з останніми даними, представленими некомерційною організацією «Глобальний вуглецевий проект» (GCP), найбільшим емітентом парникових газів на душу населення серед великих країн Заходу є Австралія. У 2013 році в цій країні встановлено рекорд з викидів вуглекислого газу в атмосферу – 36 мільярдів тонн. Безпрецедентна цифра, яка ще далі просуває людство до небезпечного глобального потепління.

Проте, в цілому, Австралія займає 16-е місце в числі країн з найвищими рівнями викидів парникових газів, демонструючи щорічний приріст емісії в 2,1 відсотка. Але на відміну від своїх західних колег, таких як США, які останнім часом виявляють тенденцію до зниження викидів вуглекислого газу, Австралії не вдається проводити послідовні заходи щодо скорочення вмісту СО2 в повітрі.

Нещодавно у Варшаві завершилася конференція ООН з кліматичних змін на планеті. Не дивлячись на те, що, роботу конференції було продовжено на один день, відчутних результатів вона не принесла. Учасникам саміту не вдалося узгодити жодного ключового питання, незважаючи на ті сигнали тривоги – стихійні лиха, які все частіше звучать останнім часом.

На думку багатьох вчених частота і потужність стихійних лих пов’язані саме із діяльністю людини. Повені, снігопади, тайфуни не тільки спричиняють масштабні руйнування, завдають багатомільйонних економічних збитків, але й призводять до смерті багатьох людей. Яскравим прикладом цього є катастрофи, що відбулися в різних куточках нашої планети за останній місяць.

Україна не бере жвавої участі в обговоренні нової кліматичної угоди, зауважують екологи. Її цікавить передусім, як заробити під час другого періоду Кіотського протоколу.

Делегати кліматичного саміту у Варшаві, в якому взяли участь представники понад 190 країн, досягли компромісу щодо основних принципів майбутньої кліматичної угоди. Обговорення затяглось і форум у польській столиці довелось продовжити більш, ніж на добу. Таким чином заключне комюніке ухвалили лиш ввечері в суботу, 23 листопада.

Дебати переважно велись щодо розподілу фінансового тягаря, пов’язаного із захистом клімату, між індустріальними країнами, а також країнами з перехідною економікою і тими, що розвиваються. Це питання стосується і України. “Україну вважають країною з перехідною економікою, а дотації на адаптацію до змін клімату можуть отримувати лише ті, що розвиваються”, – зауважила експертка з питань адаптації до зміни клімату Ольга Власюк.