Місто, яке не потребуватиме авто, стане зеленішим, більш екологічним та приємнішим для життя. Так вважають в адміністрації Гамбурга. Усі «озеленені» частини міста будуть пов’язані безпечними велодоріжками і хідниками. Згідно з програмою, через 15-20 років 40% території міста займатимуть парки, садки та спортмайданчики, а в будь-який куточок міста можна буде дібратися велосипедом чи пішки. Відтоді тварини, які живуть у міських скверах, зможуть вільно пересуватися, не ризикуючи зустріти авто.

Чому було вирішено зробити саме так?

По-перше, щоби протистояти глобальному потеплінню.

Ясна річ, чим менше машин, тим менше викидів вуглекислого газу в атмосферу. Попри видиму користь, є ще один плюс: під час повені чи сильних штормів лісові насадження можуть поглинати й затримувати певну частину води. Для Гамбурга це вельми актуально, адже за останні 60 років середня температура зросла на 9 °С, а рівень моря піднявся на 20 сантиметрів. До 2100 року (ось які люди далекоглядні!) рівень моря зросте ще на 30 сантиметрів.

З 23 по 27 липня 2014 р. в Боссе (Швейцарія) відбудеться семінар «Екологія, теологія і справедливість на практиці». Семінар організовує Екуменічний інститут в Боссе у співпраці з Всесвітньою Радою Церков, Європейською християнською екологічною мережею, Національною радою Церков Індії та іншими.

Семінар має за мету показати існуючі точки дотику та видимий зв'язок, який існує між екологією, теологією і справедливістю, щоб в такий спосіб продемонструвати Церквам можливість розвитку екологічного вчення та пошук у різних традиціях етичних відповідей на життєво важливі питання, які загрожують цілому створінню Божому.

На цьому семінарі відбудеться ряд екологічно-богословських дискусій, під час яких підніматимуться питання, які підкреслюють необхідність процесів взаємної критики між екологією і теологією з метою сприяння побудови сталого завтрашнього світу.

Президент Болівії Ево Моралес оголосив в країні надзвичайний стан через повінь.

Тільки за минулий тиждень стихія забрала вісім життів. Загалом жертвами злив, сезон яких розпочався ще у жовтні минулого року, стали 43 людини. Близько 20-ти тисяч сімей залишилися просто неба. Уряд вже розпорядився виділити їм гроші з державних фондів. Наразі тисячі міст та сіл країни залишаються затопленими, автошляхи розмиті.

Болівія вже не вперше стає жертвою стихійних лих.

Університет Північної Флориди відкрив конкурс на будівництво міжконфесійної каплиці, в якому взяли участь офіси Дизайну та Архітектури. Цей проект займає територію в 604 квадратних метри і розташовується на підвищенні півострова, недалеко від невеликого озера, що дозволило зайняти друге місце серед інших проектів.

Дана будова є позацерковною каплицею, тут проводитимуться вінчання, весільні церемонії, зустрічі, молебні та інші заходи. Розташування в парковій зоні Університету, дане розташування буде приховувати від людей дану конструкцію, можна буде помітити тільки шпиль, що підноситься над деревами.

Під час будівництва каплиці була вирубана мінімальна кількість дерев, що завдало мінімальної шкоди природі. На весільних церемоніях гостям буде надана можливість милуватися приголомшливими пейзажами і піддатися чудовому впливу природи.

Нещодавно, після зустрічі французького президента Франсуа Олланда з Святішим Отцем, стало відомо, що Папа Франциск працює над окремим документом про природне довкілля і клімат. Цю інформацію журналістам підтвердив директор прес-служби Ватикану отець Федеріко Ломбарді, який сказав, що єпископ Риму справді почав інтенсивно працювати над проектом тексту про екологію.

Перспектива майбутнього документу буде та сама, що й енцикліки. Прес-секретар Святого Престолу повідомив, що на даний час документ знаходиться на ранній стадії написання, тому говорити про якісь кінцеві терміни його появи на світ поки що швидко.

Отець Ломбарді підкреслив, що Вселенський Архієрей має намір приділити особливу увагу висвітленню теми «екологія людини».

Дефіцит прісної води може стати причиною нових збройних конфліктів, стверджують вчені. Сьогодні нестачу води відчувають близько 700 мільйонів людей в 43 країнах. До 2025 року через глобальні зміни клімату та зростання населення на планеті ця цифра перевищить три мільярди.

На думку експертів, головна загроза майбутніх конфліктів – нерівномірний розподіл водних ресурсів. Так, мінімальна потреба води на добу для людини становить 20 літрів. Але близько мільярда осіб на Землі можуть використовувати лише 5 літрів на день. Найгостріше дефіцит води відчувається на Близькому Сході, в Китаї, Індії, в Середній Азії, в країнах Центральної та Східної Африки.

Для Африканського континенту доступ до прісної води – це проблема державної безпеки, каже професор кафедри сходознавства Московського державного інституту міжнародних відносин (МДІМО) Марина Сапронова. Тому рішення Ефіопії побудувати греблю на Блакитному Нілі викликало різку незадоволеність з боку Єгипту. При цьому Ефіопія будує у верхів'ях Нілу велику ГЕС, яка зможе забезпечити енергією і сусідні держави. У Єгипті ж побоюються, що після зведення греблі він позбудеться чверті своїх водних ресурсів:

Погода не втомлюється підносити сюрпризи – відлига на початку січня на європейській частині Росії і небачені морози на американському континенті. За словами експертів, усе це свідчення глобальної зміни клімату на Землі. Природні катаклізми стають нормою.

Планету явно лихоманить, кидаючи то в жар, то в холод. Початок січня запам'ятався новими кліматичними рекордами. Спочатку Канаду накрив крижаний дощ, а потім на Північноамериканському континенті вдарили найсильніші за 100 років морози. Мінусові температури спостерігалися навіть на Гаваях. У деяких штатах США температура опускалася до –50°C. Замерз Ніагарський водоспад, перетворившись на гігантську крижану брилу.

З нагоди Всесвітнього економічного форуму, який цього тижня проходить в Давосі (Швейцарія), з окремим посланням до учасників звернувся Папа Франциск. Звертаючись в короткій формі до професора Клауса Шваба, засновника і виконавчого голови Міжнародного економічного форуму, Святіший Отець в особливий спосіб наголосив на тих ранах сучасного світу, про які він вже згадував у своєму посланні з нагоди Всесвітнього Дня миру і, в більш докладній та поглибленій формі, в своєму апостольському напоумленні «Радість Євангелія» (Evangelii gaudium).

Документ Вселенського Архієрея з нагоди 44-ї щорічної зустрічі в Давосі був зачитаний кардиналом Петером Турксоном, президентом Папської ради «Справедливість і мир».

Розмірковуючи над всіма цими змінами, які відбуваються у сучасному світі, єпископ Риму погодився з тим, що досягнуті успіхи в різних сферах хоч і спричинились до зменшення бідності в світі, однак, водночас ці зміни призвели до поширення соціальної ізоляції.