Доповідь ООН: до 2030 року глобальний дефіцит водних ресурсів на планеті досягне 40%
«Вода та сталий розвиток світу» – заголовок нової Доповіді ООН, представленої 20 березня в Нью-Делі (Індія) напередодні Всесвітнього дня води, який відзначається 22 березня. У Доповіді підкреслюється необхідність рішучих змін у способах використання і методах управління цим життєво важливим ресурсом. Адже кінцевий висновок Доповіді невтішний: якщо ситуація не зміниться, то до 2030 року глобальний дефіцит водних ресурсів на планеті досягне 40%.
Невтішна статистика
Проблема питної води ще ніколи не стояла так гостро. Населення Землі продовжує зростати, і щоб задовольнити його потреби, сільськогосподарський та енергетичний сектори повинні підвищувати свою продуктивність. До 2050 року сільське господарство – основний споживач прісної води – повинне буде збільшити глобальне виробництво продовольства на 60%, причому виключно в країнах, що розвиваються. Попит на промислові товари також зростає, створюючи додаткове навантаження на водні ресурси. Очікується, що в період з 2000 по 2050 рік світовий попит на воду для промислових цілей збільшиться на 400%.
Про екологічне покликання християн пригадали у Дубно
«Бути відповідальними управителями і користувачами Богом даних дарів природи» – заохотив всіх учасників молитовної зустрічі о. Володимир Лещишин, референт Бюро УГКЦ з питань екології у Луцькому екзархаті. 23 березня парафіяни храму Вознесіння Господнього УГКЦ, у м. Дубно, пригадали своє християнське покликання по відношенню до довкілля та ознайомилися із Великопосною екологічною ініціативою «Екологічне навернення для порятунку створіння», яку ініціює Бюро УГКЦ з питань екології.
Розпочалася зустріч із Святої Літургії, яку служили о. Володимир та настоятель храму о. Роман Бобесюк. Після Служби Божої референт виголосив проповідь, у якій звернув особливу увагу на потребу цілісного покаяння, яке передбачає також перегляд свого ставлення до світу природи. Духовна наука була оперта на вченні святого Івана Павла ІІ, який надавав питанням екології величезної ваги. «У своєму апостольському листі «Ecclesia in Amerika» Іван Павло ІІ залічує екологічні гріхи до гріхів, що кличуть про помсту до неба. Здавалося б, що може бути спільного між умисним чоловіковбивством, содомським гріхом, скривдженням убогих вдів і сиріт, затриманням заробітної плати та екологічними гріхами, гріхами проти природи? Відповідь дуже проста. Знищення чи безвідповідальне використання природних дарів, якими Господь щедро нас наділив, несе у собі загрозу для життя самої людини» – підкреслив проповідник.
Екоініціатива у Коломийсько-Чернівецькій єпархії триває
20 березня 2015 р. відбулося представлення Великопосної ініціативи «Екологічне навернення для порятунку створіння» на парафії Покрови Пресвятої Богородиці с. Саджавка, Коломийсько-Чернівецької єпархії УГКЦ, яку представив о. Назарій Мицко, референт даної єпархії. Захід відбувся з ініціативи настоятеля храму о. Валерія Лендела, який запросив представника Екобюро, щоби спільно із парафіянами помолився екологічну Хресну дорогу та ознайомив своїх вірних з екологічним Вченням Католицької Церкви
Після Хресної дороги екореферент звернувся до присутніх вірних з коротенькою наукою, в якій пригадав історію створення світу, наголошуючи, що Бог Творець для людини приготував усе необхідне для існування і назвав його добрим (Бут. 1, 25). Людина робить добро до тих пір, поки дозволяє Богові діяти через неї. Проповідник закликав вірних до творчого процесу з Богом через особисті вчинки – бережливе ставлення до Богом створеного світу – природи.
Екологічна несподіванка для парафіян храму св. Миколая у Дніпроджержинську
Несподіванка чекала парафіян, які зібралися на недільну Святу Месу в храмі св. Миколая 22 березня. На запрошення настоятеля бр. Ярослава до костелу завітали священики УГКЦ – о. Ігор Пагулич із Дніпродзержинська та о. Михайло Неїжмак із Макіївки.
Отець Михайло в проповіді звернув увагу віруючих на дві Заповіді Любові. Головна тема, що звучала: не може людина любити, шанувати іншу людину, якщо спершу не полюбить Бога. Від цієї любові народжується любов до себе і до інших. Якщо ти любиш тільки себе, то неспроможний любити Бога, а тим паче іншого. Із любові випливає надія та віра. Саме на любові, надії та вірі мусить будувати своє життя справжній християнин.
Через Хресну дорогу до екологічного навернення
В п’ятницю, 20 березня, парафіяни храму св. Миколая, с. Слобідка Більшівцівська, Івано-Франківської архієпархії на чолі з о. Ярославом Клюсою молилися хресну дорогу, особливістю якої було те, що, роздумування на Христовими страстями були поєднані із роздумами про сучасну екологічну ситуацію у безпосередньому оточенні, країні і цілому світі. Під час Хресної дороги роздумували й аналізували те, що переживали наші попередники, що переживаємо ми на сьогоднішній день, а головне – яку спадщину отриманих природних дарів ми передамо нашим дітям та внукам. Яку їжу вони будуть їсти, яку воду будуть пити, яким повітрям будуть дихати і до яких негативних соціально-екологічних наслідків може привести гріх людини.
О. Ярослав поставив особливий акцент на пояснення поняття «екологічного гріха», який полягає у порушенні Божої волі у ставленні до створеного світу. «Опанована гріхом людина не сприймає правильно свого статусу «вінець творіння» і покликання «порати і доглядати землю». Через це порушуються стосунки з Творцем, адже варварським ставленням до природи ми зневажаємо її Творця, а також загрожуємо добробуту і життю свої ближніх», – наголосив священик.
У Тернопільській катедрі молились екологічну Хресну дорогу
20 березня у центральному храмі Тернопільсько-Зборвської архієпархії УГКЦ понад п’ять сотень вірян молились екологічну Хресну дорогу. Молитву провадили питомці Тернопільської семінарії ім. Й. Сліпого та члени молодіжних спільнот під проводом референта Екобюро УГКЦ у Тернопільській архієпархії о. Василя Шафрана.
Референт виголосив науку про екологічний гріх та про важливість твердої нашої постанови більше цих гріхів не повторювати. «Чинячи екологічний гріх, ми прогрішуємось проти Небесного Творця, який усе для нас створив, не сповняємо п’ятої Божої Заповіді «Не вбивай» та чинимо гріх супроти наших ближніх, якими є усі люди і вся природа сьогодні та всі ті, які народяться у майбутньому» – наголосив о. Василь.
Плідний тиждень для побудови Царства небесного у Сокальсько-Жовківській єпархії УГКЦ
Протягом тижня 16-22 березня в Сокальсько-Жовківській єпархії УГКЦ пройшло 12 екологічних заходів, реалізованих у рамках Великопосної ініціативи Бюро УГКЦ з питань екології «Екологічне навернення для порятунку створіння».
Цього тижня о. Тарас Дзьоба, референт Бюро УГКЦ з питань екології в даній єпархії, відвідав 7 навчальних закладів, а зокрема школи: с. Лишнів, с. Корсів, с. Комарівка, с. Стара Скварява, с. Паликорови, смт. Підкамінь, а також в Бродівський педагогічний коледж ім. Маркіяна Шашкевича.
Також священик-еколог взяв участь в зустрічі очільника Бюро УГКЦ з питань екології д-ра Володимира Шеремети з п. Олексієм Балицьким, начальником Департаменту екології і природних ресурсів ЛОДА, а також керівництвом Державної екологічної інспекції в Львівській області.
Громада УГКЦ Вишгорода підтримала Великопосну екологічну ініціативу
В часі Святої Чотиридесятниці кожен душпастир, дбаючи про найвище добро своїх вірних, – про їхнє Спасіння, намагається на різні способи сприяти духовному оновленню та поглибленню християнської віри. Великопосна екологічна ініціатива «Екологічне навернення для порятунку створіння», яку Бюро УГКЦ з питань екології вже п’ятий рік поспіль проводить в часі Великого посту, є чудовою нагодою для того, щоби перевірити християнську віру на її автентичність, сприяючи більш глибшому покаянню та наверненню.
22 березня 2015 року, на запрошення о. Тараса Валаха, пароха парафії Вишгородської Богородиці, о. Роман Романович, референт Бюро УГКЦ з питань екології Київської архієпархії УГКЦ презентував Великопосну екологічну ініціативу «Екологічне навернення для порятунку створіння».
