Широко відомо, що багато великих тварин, наприклад, слони і носороги знаходяться на межі вимирання через підвищену увагу з боку браконьєрів. Але, дивлячись на величезні стада зебр і антилоп в національних парках Африки, складно уявити, що їхнє майбутнє також під загрозою. Нове дослідження, опубліковане у виданні Science Advances, показує, що у зв'язку з полюванням, скороченням природних ареалів і конкуренцією з сільськогосподарськими тваринами небезпека зникнення підстерігає 60% великих травоїдних усієї планети.

Професор Вільям Ріппл (William Ripple) і його колеги з Університету Орегона проаналізували стан популяцій травоїдних вагою понад ста кілограмів. У поле зору вчених потрапили 74 види тварин від африканського слона до північного оленя.

Раніше подібне дослідження показало схожий рівень загрози для великих хижаків. Але тоді фахівці припустили, що леви, тигри і вовки піддаються більшому тиску з боку людини, ніж інші види. Однак нова робота показує, що травоїдні і хижаки знаходяться в одному потопаючому човні.

Комітет з питань податкової політики рекомендує прийняти законопроект про внесення змін до Податкового кодексу щодо оподаткування транспортних засобів, оснащених електричними двигунами.

Законопроектом пропонується до 1 січня 2020 року звільнити від оподаткування ПДВ та акцизним податком операції з ввезення на територію України і постачання на митну територію України зазначених ТЗ. Про це повідомляється на сайті парламенту.

Під час засідання Комітету було зазначено, що відповідні зміни слід внести до ПК у зв'язку зі збільшенням попиту на електромобілі серед населення, з метою зменшення рівня споживання палива, покращення екологічної ситуації в країні та імплементації європейських правових норм.

Зробімо все для того, щоб ця Експо стала нагодою для зміни ментальності, щоб ми замислися над наслідками наших щоденних вчинків для життя тих, які далеко чи поблизу, страждають від голоду. З таким закликом за допомогою телемосту звернувся Папа Франциск, виступаючи у п’ятницю, 1 травня 2015 р., під час відкриття «Всесвітньої виставки-2015» у Мілані. Він зазначив, що радіє з нагоди долучити свій голос, що є «голосом Єпископа Риму, який промовляє від імені Божого люду, що звершує паломництва світом, голосом численних бідних, які є частиною цього люду та в поті чола й з почуттям гідності намагаються заробляти хліб».

«Бажаю стати речником усіх тих наших братів і сестер, християн і нехристиян, яких Бог любить, немов дітей, і за яких віддав Своє життя, між якими розділив хліб, який є тілом Його Сина, що став людиною. Він навчив нас просити в Бога-Отця: “Хліб наш насушний дай нам сьогодні”. Експо є слушною нагодою для глобалізації солідарності», – підкреслив Святіший Отець, пригадуючи про тему заходу, яка звучить: «Нагодувати планету. Енергія для життя».

2 травня в приміщенні Самбірського центру передподружньої катехизації відбулася зустріч на тему «Біоетичні аспекти подружжя. Частина 2». У лекції-семінарі взяли участь близько ста молодих осіб із 5-ти деканатів єпархії, для яких такі навчання є обов’язковими перед укладенням шлюбу. Зустріч провів референт з питань екології Самбірсько-Дрогобицької єпархії о. Дмитро Сенейко, і тривала вона 1,5 години.

Молодим людям було запропоновано широкий погляд на сучасну екологічну проблематику з церковної точки зору. Референт також запропонував конкретні можливості зменшення тиску на природні ресурси та якісні альтернативні варіанти щодо ствердження екологічної культури в майбутніх сім’ях молодих людей. При цьому в нагоді стала екологічна валізка Бюро УГКЦ з питань екології як наочна практична демонстрація екологічної культурної поведінки і щоденного життя для майбутніх сімейних пар.

Екологи Міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина» закликають жителів зони АТО та звільнених територій не користуватися тими частинами городів, де є воронки від розривів снарядів, для вирощування продуктів харчування.

На місці розриву снаряду утворюється воронка та відбувається забруднення ґрунту важкими металами. У таких воронках екологи виявили підвищені концентрації кадмію, свинцю, нікелю, цинку, хрому, кобальту, міді, ванадію, титану, марганцю, стронцію, залізу, цирконію, олова, галію та ітрію.

Важкі метали небезпечні тим, що в організмі мають властивість накопичуватись та майже не виводяться, викликаючи захворювання нервової, репродуктивної, серцево-судинної систем, уражують печінку, нирки. В довкіллі можуть зберігатися невизначену кількість років, їх засвоюють рослини, а через рослини – тварини та люди.

28 квітня 2015 р. Б. у с. Якторів, Золочівського району у Львівській області, відбулася важлива подія – посадка саджанців молодих фруктових дерев. Дана акція пройшла за підтримки Бюро УГКЦ з питань екології, яку ініціював о. Микола Пришляк, референт з питань екології Львівської Архиєпархії.

Висадження дерев відбувалося біля храму святого Миколая, 100-річчя якого громада відзначатиме цьогоріч. Новонасаджений сад парафіяни назвали іменем Андрея Шептицького, адже фундатором парафіяльного храму був сам митрополит та й Рік митрополита Андрея Шептицького урочисто відзначає наша Церква цього року.

На завершення практичної екологічної акції о. Микола пригадав присутнім, що Бог створив світ для кожного з нас, щоб ми могли жити та радіти в ньому, і дав нам усе необхідне для цього, наділивши владою та відповідальністю. Тому, ми повинні бути вдячні Творцеві та не порушувати Його заповідей і пам’ятати своє призначення у світі: «порати його й доглядати його» (Бут 2, 15), що означає оберігати і примножувати отримані природні дари.

Євросоюз надасть 11 українським містам гранти на загальну суму майже €8 млн.

За ці кошти в Україні буде впроваджено 11 проектів в рамках чотирирічної програми "Угода мерів – Демонстраційні проекти", яка передбачає технічну та фінансову допомогу в реалізації Планів дій щодо стабільного енергетичного розвитку (ПДСЕР).

Для підготовки спільних проектів у сфері енергоефективності та енергозбереження міста-переможці отримають гранти у розмірі від 0,5-1,5 млн євро та докладуть до них власну – нехай і незначну – частку коштів. Іноземні інвестиції підуть головним чином на модернізацію будівель, реконструкцію систем опалення та систем вуличного освітлення. Зокрема, місто Мена (Чернігівська область) перемогло з проектом модернізації вуличного освітлення.

27 квітня 2015 року у Тернопільському національному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка відбулася зустріч майбутніх викладачів екології та їхніх професорів із референтом Бюро УГКЦ з питань екології у Тернопільсько-Зборівській архієпархії о. Василем Шафраном.

Дана зустріч проводилась у рамках заходу «Тиждень кафедри геоекології і методики викладання еклогічних дисциплін». Завідувач кафедри, професор Царик Любомир Петрович запросив на зустріч із студентами не тільки професорсько-викладацький склад університету, але і активних громадських діячів у сфері екології та референта Екобюро УГКЦ. Зустріч у такому широкому форматі із представником Церкви відбулася уперше. Усім присутнім було цікаво почути про діяльність Церкви у сфері екології, тому першим із доповіддю виступив о. Василь Шафран.

Дана сума направляється у місцеву Церкву через Папську Раду «Cor Unum». Жертвами страшного землетрусу стали майже 5000 чоловік. Надіслані на допомогу кошти будуть використані на підтримку робіт, які проводяться, щоби допомогти жертвам землетрусу.

Дана сума є першим, негайним і конкретним виявом тих почуттів духовної близькості і батьківської підтримки по відношенню до жертв, про які Папа Франциск запевнив 26 квітня, в неділю, під час традиційної молитви.

Єпископські конференції та різні католицькі благодійні організації вже активно беруть участь в порятунку та наданні допомоги постраждалим від землетрусу.

Ймовірно, ви ще не готові раз і назавжди покінчити з усім пластиком, але є кілька простих способів, які значно зменшать кількість разового пластику у вашому житті.

Хоча переробка може допомогти зменшити кількість сміття, що залишається на сміттєзвалищах, водостоках та екосистемах – лишень декілька видів пластику може перероблятися.

Продукт цієї часткової переробки досі вимагає багато енергії та води і далеко не в задовільних пропорціях, коли доходить до предметів одноразового використання. Пластиковому сміттю, що потрапляє на звалища і у океани, потрібні сотні років, щоб розкластися, а тим часом занепокоєння з приводу токсинів, які вивільнюються у навколишнє середовище під час його розкладання, все зростає.