19.10.2018р. Б в стінах Золочівської школи №1, куди навідався Голова комісії з питань екології Львівської архієпархії УГКЦ о. Микола Пришляк, відбулася безтермінова акція «Посади дерево миру», яку започаткувало Бюро УГКЦ з питань екології, за підтримки Міністерства екології в 2016 р. Б.

Ця акція покликана привернути увагу до того, що не тільки людина, але й природа страждає від військових дій, які відбуваються через гріх людини. В цьому дійстві активну участь взяли учні вищезгаданої школи, її директор – п. Оксана Пилипчук, вчителі, а також начальник відділу еколого-освітньої роботи НПП «Північне Поділля» п. Мирослава Єргуньова, котра допомогла із саджанцями ялинок, туй та гортензій.

Зміна клімату вже негативно впливає на внутрішні та міжнародні конфлікти, і уряди повинні вжити заходів для того, щоб ситуація не погіршилася, заявив президент Міжнародного комітету Червоного Хреста Петер Маурер.

Петер Маурер розповів виданню Guardian Australia, що гуманітарні організації у своїй роботі мають враховувати зміну клімату.

«Зміна клімату вже має величезний вплив на переміщення населення, на родючість земель. Ми можемо спостерігати за її впливом у Африці на південь від Сахари, в Сомалі, в інших місцях світу», – заявив пан Маурер.

Пан Маурер, який перебував з візитом в Австралії, звернув увагу на зміну характеру сучасного конфлікту, та висловив занепокоєння з приводу впливу кліматичних змін у Тихому океані.

Міжурядова панель з кліматичних змін (IPCC) нещодавно оприлюднила спеціальний звіт, в якому були як хороші, так і погані новини для людства.

Хороші полягали в тому, що в атмосферу доведеться викинути значно більше вуглецю, щоб планета нагрілася на критичні 1,5 градуси за Цельсієм. А отже у нас є більше часу на порятунок, ніж вважалося.

Погані ж новини говорять, що наслідки від перевищення цього порогу будуть надзвичайно жахливими. Все те, що, як вважали раніше, станеться лише після підвищення температури на 2 градуси, насправді почнеться і після перетину значно нижчої межі. Людству почне не вистачати їжі через скорочення врожаїв, а деякі території взагалі доведеться покинути. IPCC фактично озвучив чіткий заклик щось робити.

В Україні масово вирізають ліси. З кожним роком інтенсивність вирубки суттєво зростає. Особливо від розмаху бензопил потерпають Карпати. За чотири роки там вирубали територію, розміром понад тисячу футбольних полів!

Екологи та активісти б’ють на сполох. Нарешті влада почула їхні заклики та протести. Президент України Петро Порошенко підписав закон щодо збереження українських лісів.

Щоб побачити страшні масштаби вирубки лісу, можна глянути на інтерактивну мапу, на якій червоним кольором позначено місця найактивнішого знищення деревини, – каже голова ГО «Всеукраїнська організація «Зелений Фонд»». Подолання гуманітарних та екологічних катастроф» Максим Фролов. – Особливо кольором крові залито ліси Карпат. Боляче, що від бензопил не захищені навіть природні парки та заповідники. Найбільше кровоточить ботанічний заповідник загальнодержавного значення Странзул, який розташований у межах Тячівського району Закарпатської області. Тамтешня площа вирубки – 415 гектарів. Це майже 600 футбольних полів! Страшно, що така вирубка для Карпат уже перетворилась на буденність.

З нагоди пам’яті святого Франциска Асизького – покровителя екологів, Івано-Франківська духовна семінарія долучилася до ще однієї екологічної ініціативи Екобюро – запровадження системи роздільного збору відходів. Майбутні душпастирі та їхні наставники від сьогодні мають змогу, з думкою про навколишнє середовище, розділяти тверді побутові відходи на наступні фракції: скло темне, скло світле, папір та ПЕТ-пляшка. Реалізація даного проекту стала можливою завдяки тісній співпраці Бюро УГКЦ з питань екології з адміністрацією Івано-Франківської архієпархії, ректоратом ІФДС та місцевим підприємством зі збору вторинної сировини.

18 жовтня в каплиці ІФДС відбулася конференція, на якій перед семінаристами було представлене питання правильного поводження з відходами та важливість бережливого ставлення до природних Божих дарів. Референт Екобюро в Івано-Франківській архієпархії о. Михайло Дзуль порушив перед присутніми декілька ключових питань:

14 жовтня в Римі Папа Франциск оголосив про канонізацію Св. Оскара Ромеро. 38 років після його мученицької смерті на вівтарі в Ель-Сальвадорі Церква офіційно признала його надзвичайне свідчення правді.

Папа Франциск, у своєму зверненні на площі Св. Петра, сказав: «Св. Оскар Ромеро жив згідно Євангеліє, поруч з бідними і своїм народом». Сказати завжди легко, проте підтвердити свої слова діями – значно складніше.

В той час, коли Папа звертався з цими словами, люди в південній частині США потерпали від іншої несправедливості.

17 жовтня, у день св. Франциска з Асизу, у Буську відбулося ряд просвітницьких заходів у рамках екологічних місій для порятунку створіння.

На запрошення о. Андрія Баглая, настоятеля храму св. Юрія у м. Буськ, прибули: голова комісії з питань екології на теренах Сокальсько-Жовківської єпархії о. Тарас Дзьоба, священик-еколог Буського деканату о. Євген Мигаль, священик-еколог Олеського деканату о. Юрій Колачник. Згадані священики мали цього дня особливу нагоду потрудитися у Буську, адже розійшлися по школах міста, де і провели екологопросвітницькі уроки.

Також до заходу були запрошені давні партнери екологічної комісії – працівники Національного Природного Парку «Північне Поділля», які провели для учнів цікавий екоквест на дружність до довкілля.

Церква повинна бути провісницею у сфері екології, оскільки необхідно докладати більше зусиль для того, щоб залишити придатний «спільний дім» для майбутніх поколінь. Ці роздуми стали відправною точкою дискусії під час 15-го загального зібрання Синоду Єпископів у Ватикані, що відбулося після обіду в середу, 17 жовтня 2018 року.

Почути волання землі та бідних

Один зі спостерігачів, що представляють на Синоді молодь з різних куточків світу та різних суспільних контекстів, ствердив, що багато юнаків і дівчат очікують «пророчої Церкви» у сфері екології та економіки, адже неможливо ігнорувати волання землі та волання бідних. Брак пошани до довкілля породжує нові форми бідності, з чого випливає заклик до перегляду економічних систем через уважний аналіз споживання та інвестицій.