Міжнародний захід зібрав «лідерів перемін» з усього світу для того, аби шукати шляхи подолання бідності та кліматичної кризи

Від 2 до 4 листопада 2014 р. в Кастель-Ґандольфо, що поблизу Риму, відбувся міжнародний конгрес під назвою «Пророча економіка» (Prophetic Economy). Його ініціатором стала міжнародна мережа, до якої входять сім організацій: Спільнота ім. Папи Івана ХХІІІ, волонтерський католицький рух «Nomadelfia», Міжнародний католицький рух щодо клімату, рух «Четвертий світ», асоціація «Світ спільноти та сім’ї», ініціатива «Slot-Mob» та рух Фоколярів. До участі були запрошені понад 150 так званих «лідерів перемін» та організацій, що представляли 40 країн, які відзначилися в сферах соціальної і справедливої економіки для того, аби сприяти міжнародній співпраці та разом шукати нові шляхи подолання бідності та кризи довкілля.

Влада країн Європи та США поступово відмовляється від використання великих гідроелектростанцій, оскільки ті завдають великої шкоди екології та до того ж є економічно невигідними, стверджують американські вчені.

Щороку в розвинених країнах демонтують десятки ГЕС.

Натомість країни, що розвиваються, продовжують активно будувати греблі на великих річках.

Сьогодні 71% відновлюваної електроенергії у світі виробляється саме гідроелектростанціями.

Пік будівництва ГЕС в Європі та США припав на 1960-і роки, після чого почався спад. Сьогодні в США на гідроелектростанції припадає лише приблизно 6% виробленої електроенергії.

Світ повинен негайно укласти нову угоду про захист природи. І зробити це потрібно максимум за найближчі два роки, інакше людство може стати першим видом, який задокументує власне ж вимирання.

Про це, застерегла керівник відділу ООН з біологічного різноманіття. Перед міжнародною конференцією, присвяченою обговоренню краху екосистеми Землі, Крістіна Палмер заявила, що люди в усіх країнах світу повинні натиснути на свої уряди, щоб змусити їх встановити амбітні глобальні цілі до 2020 року із захисту комах, птахів, рослин і ссавців, необхідних для виробництва продуктів харчування, чистої води і зв’язування шкідливих вуглецевих викидів.

«Втрата біологічного різноманіття – це тихий вбивця. Вона відрізняється від кліматичних змін, вплив яких люди відчувають у повсякденному житті. У випадку біологічного різноманіття все не так очевидно. Але в момент, коли зміни стануть відчутними, буде вже запізно», – застерегла Палмер.

Заповіді «Не кради» була присвячена 12-та катехиза про Декалог, яку Папа Франциск виголосив під час загальної аудієнції в першу середу листопада.

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан

Ніхто не є абсолютним володарем благ, а лише адміністратором, володіння означає відповідальність. Про це говорив Папа Франциск під час загальної аудієнції в середу, 7 листопада 2018 р., ділячись думками про сьому Божу заповідь, яка звучить: «Не кради».

06 листопада 2018 р. Б., в Міжнародний день попередження руйнування навколишнього середовища від війни та військових конфліктів, підтримуючи безтермінову акцію "Посади дерево миру", яку започаткувало в 2016 р. Б. Бюро УГКЦ з питань екології спільно з міністерством екології, Львівська архієпархія також долучилася до спільної молитви та доброї справи.

Голова комісії з питань екології Львівської архієпархії УГКЦ о. Микола Пришляк разом з НПП "Північне Поділля" п. Мирославою Єргуньовою, о. Іваном Ільківим та парафіянами храму Покрови Пресвятої Богородиці с. Митулин, Глинянського протопресвітерату, сільським головою п. Михайлом Чепілем спільно помолилися молебень до Пресвятої Богородиці за припинення війни, мир та спокій у нашій країні.

По закінченню молитви о. Микола звернувся до присутніх: "Сьогодні ми маємо можливість свідчити нашу любов та патріотизм до держави, не перебуваючи на лінії фронту, а тут, вдома, через шанобливе ставлення до всього, що дарує нам Господь".

Кліматичне паломництво єднає людей з усього світу, щоб донести заклик про кліматичну справедливість.

«Паломництво для мене є способом комунікації через соціальні мережі, щоб розповісти, що відбувається і чому це важливо робити… Я відчуваю, що у нас залишається все менше і менше часу. Для мене немає нічого важливішого, бо я маю трьох дітей, одного внука і ще один скоро народиться. Я хочу, щоб у них було світле майбутнє, але зараз я наляканий і саме тому я це роблю»,– ділиться паломник з Великобританії.

«Привіт, мене звуть Сі-Джі, я з Маніли, і я кліматичний активіст. Ми разом з усіма паломниками йдемо в Асиз, а потім в Катовіце (Польща), щоб зустрітись з іншими захисниками створіння та представниками COP24 (Кліматичні переговори ООН). Тут, у Європі, по дорозі ми зустрінемо багато спільнот і це стане великою нагодою для мене і моїх друзів-паломників, щоб розповісти про реалії кліматичних змін. Ми сподіваємось, що, йдучи в цьому паломництві, нам вдасться зворушити серця інших людей», – розповідає паломник з Філіппін.

Україна прогресує у досягненні цілей, які запропонував Європейський Союз країнам Східного партнерства до 2020 року. Охорона довкілля – один із напрямів, де Україна просувається найактивніше.

Дослідження «Поступ України у виконанні двадцяти досягнень Східного партнерства до 2020 року» – своєрідна євроінтеграційна карта, заявляють експерти Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства (УНП ФГС). Хоча ці завдання не мають зобов’язальної сили, однак так чи інакше перегукуються із виконанням Угоди про асоціацію.

Основні сфери 20-ти досягнень для Східного партнерства – «горизонтальні» досягнення, економічний розвиток та ринкові можливості, посилення інституцій та належного врядування, взаємопов’язаність, енергоефективність, довкілля, мобільність та контакти між людьми.

Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав сьогодні, 6 листопада, узяв участь у Всеукраїнській безстроковій екологічній акції «Посади дерево миру», посадивши дерево на Алеї миру біля Патріаршого собору Воскресіння Христового.

 Акцію розпочали в Патріаршому соборі молитвою за мир в Україні.

До події приєдналися посадовці України: Остап Семерак, Міністр екології та природніх ресурсів, Лілія Гриневич, Міністр освіти і науки, Павло Петренко, Міністр юстиції, Володимир Омелян, Міністр інфраструктури, Ігор Жданов, Міністр молоді і спорту, Арсеній Яценюк, прем’єр-міністр України 2014-2016 років.

«Вітаю в нашому Патріаршому соборі наших українських міністрів, які разом з нами хочуть садити дерево миру, бо ми разом як віруючі люди, як спільнота людей, яким Господь Бог доручив майбутнє України, української сім’ї і людини на цій землі, є відповідальні за плекання миру», – сказав Глава УГКЦ.