Кліматична структура ООН, Міжурядовий комітет зі змін клімату (IPCC) опублікував довгоочікуваний звіт про глобальне потепління і його меседж цілком ясний: ми повинні діяти сьогодні, щоб відвернути жахіття кліматичної катастрофи.

Планета нагрівається скоріше, а наслідки серйозніші, ніж раніше. Перевищення порогу в 1.5 С^o  може викликати зниження врожайності, зменшення представників морської флори і фауни, а також зникнення видів. Підвищення температури океану може призвести до зникнення коралових рифів, екстремальна спека може вплинути на 40% світового населення через виникнення сильних посух.

Більше мільйона будинків опиняться в зоні ризику постійних повеней до 2080 року. Тисячі кілометрів доріг і сотні кілометрів залізниць також опиняться під загрозою руйнування або підтоплення.

У звіті британського комітету з питань зміни клімату менеджери та їхні радники з адаптації до майбутніх кліматичних умов вважають за необхідне попередити жителів прибережних територій острова, що в найближчому майбутньому їхні будинки стануть непридатними для життя через підняття рівня моря і ерозії берегової лінії.

Як повідомляє Бі-бі-сі з посиланням на Тіmеѕ, очікується, що до 2050 року як мінімум 32 тис. будинків вже не зможуть бути житловими, а до кінця століття їх буде мінімум 82 тис. Більше мільйона будинків опиняться в зоні ризику постійних повеней до 2080 року. Тисячі кілометрів доріг і сотні кілометрів залізниць також опиняться під загрозою руйнування або підтоплення.

Фахівці НАСА показали, що більша частина багаторічного арктичного крижаного покриву зникла і була замінена тонким льодом, який тане і зникає в теплі місяці.

Багаторічний лід зберігається більше двох років, він товстіше сезонного льоду і глибше занурюється в океан. Він також містить менше солі і через це менш схильний до танення. Сезонний морський лід в товщину сягає близько двох метрів і практично зникає влітку.

Згідно з розрахунками, з 1958 року товщина крижаного покриву зменшилася втричі, а площа багаторічного льоду скоротилася на два мільйони квадратних кілометрів. За словами вчених, у майбутньому швидкість його потоншання значно зменшиться, однак це відбудеться шляхом повного зникнення товстого льоду, а не завдяки припиненню кліматичних змін. Навпаки, Арктика стане більш вразливою до зростання середньої температури води і повітря, що матиме згубний ефект на природні екосистеми

Про це йдеться у нещодавньому інтерв’ю під назвою «Божевільний час» (Verrückte Zeit), опублікованому на сайті Віденської архієпархії.

«Що кожен може зробити для покращення світу, в якому живемо? Особисто я почав більш відповідально використовувати воду. Часто я застановляюсь над тим, який чудовий дар ми маємо – достатньо доброї та чистої води! В багатьох країнах люди можуть про це лиш мріяти! Не лише клімат міняється, але й моя свідомість. Я вже нічого не сприймаю як самозрозуміле…», – визнав глава Австрійської Церкви.

Церковний ієрарх із занепокоєнням визнає факт того, що ми знаходимося в «божевільному часі», коли все перемішується: «В жовтні ми мали майже літні температури. На полицях супермаркетів з’являються «шоколадні Миколайчики», так ніби вже зима… Гаряче літо переходить безпосередньо в зиму? Все частіше весна і осінь будуть випадати з природного ритму?».

В рамках щорічних екологічних місій Екобюро УГКЦ, у Донецькому екзархаті нещодавно відбулася тематична зустріч з працівниками Карітас-Донецьк, у м. Дніпро, та відвідини місцевої парафії Святого Миколая. Екологічні місії мають за мету збільшення пошани до Божого світу та пропагування життя дружнього до довкілля.

Референт екологічної інституції у Донецькому екзархаті УГКЦ о. Михайло Неїжмак, на запрошення директора благодійної організації Карітас-Донецьк о. Василя Пантелюка, провів зустріч із працівниками. Центральною темою екологічної конференції було: «Місце Божого творіння у катехизмі УГКЦ: «Христос – наша Пасха»».

У вступному слові екореферент розповів про завдання та покликання Екобюро, про мету екологічних місій, які у собі включають кілька важливих складових: сакраментальну, виховну, практичну і які об'єднують різні верстви населення навколо спільної для всіх екологічної проблематики.

Давайте поєднаємо екологію і солідарність, наперекір «культурі відходів», щоб допомогти багатьом.

Наскільки багаті чи бідні люди можна визначити по кількості відходів, які вони продукують. Багаті викидають навіть те, чим ще можна скористатись, чим може скористатись хтось інший. Тому викидати речі стало не просто проблемою, але причиною забруднення навколишнього середовища.

Збирати, сортувати і переробляти – ось що означає екосолідарність.

Таким чином Спільнота Св. Егідія знайшла спосіб допомогти багатьом людям у нужді в різних країнах світу, використовуючи також те, що наше суспільство викидає.

21 жовтня 2018 року у Київській архієпархії УГКЦ відбулися екологічні місії на парафії Покрови Пресвятої Богородиці, яка розташована на території Національного музею народної архітектури та побуту України.

На запрошення адміністратора парафії отця Романа Ільницького прибув референт Бюро УГКЦ з питань екології о. Роман Романович із гостями із міста Васильків, а саме із військовослужбовцями та їхніми сім'ями. У своїй науці під час Божественної Літургії священик розповів яким чином Церква вчить людей екологічної свідомості та яке значення це має для довкілля. Також священик розповів про поняття екологічного гріха та категорію його важкості.

У Європарламенті схвалили пропозицію щодо заборони деяких одноразових пластикових виробів, як-от трубочок для пиття, пакетів та ватних палочок.

Європарламент у середу, 24 жовтня, схвалив пропозицію, спрямовану на заборону деяких пластикових виробів одноразового використання (як-от посуду, пакетів, трубочок для пиття, а також ватних паличок).

Згідно з документом, деякі одноразові пластикові вироби, яким легко знайти заміну, будуть заборонені вже до 2021 року. Країни-члени ЄС також будуть зобов'язані на 2025 рік переробляти 90 відсотків пластикових пляшок, а виробники напоїв повинні будуть брати фінансову участь у переробці.