Сер Девід Аттенборо закликав всіх жителів планети «зайняти своє місце» на конференції з клімату в Катовіце
Напередодні Конференції з питань клімату в Польщі сер Девід Аттенборо – один з найвідоміших телеведучих, автор десятків фільмів і сотень телепрограм про дику природу – закликав світових лідерів прислухатися до думки мільйонів жителів планети, а самих людей – приєднатися до боротьби з глобальним потеплінням. 92-річний британець оголосив про запуск глобальної кампанії «Займіть своє місце». Її назва – це заклик до людей прийняти віртуальну участь у Конференції, «зайнявши місце» поруч з політиками, вченими і активістами.
«Ми всі знаємо, що зміна клімату – це глобальна проблема, і вирішувати її треба в глобальному масштабі», – заявив Девід Аттенборо. Зміна клімату – одне з найгостріших питань сьогодення. Небувалі пожежі на заході США, перші тріщини на льоду Гренландії, окислення океанів, що тануть гірські льодовики, участь урагани – все це очевидні наслідки глобального потепління. Концентрація парникових газів в атмосфері досягла рекордного рівня за три мільйони років.
Глава УГКЦ закликає відмовитися від зрубаних живих ялинок з нагоди новорічних та різдвяних свят в рамках акції “Посади дерево миру”
Блаженніший Святослав звернувся до єпископів УГКЦ з проханням відмовитися від встановлення в домівках з нагоди Нового року та свята Різдва Христового зрубаних живих ялинок з метою збереження дерев, які часто зрубують у браконьєрський спосіб.
“Уже третій рік поспіль в Україні проводиться безтермінова акція “Посади дерево миру”, яку започаткувало Бюро УГКЦ із питань екології за підтримки Мінприроди. Її мета – привернути увагу громадськості до екологічних проблем, спричинених війною на Сході України, єднання в молитві за мир та об’єднання зусиль для збереження і примноження природної спадщини Творця. Крім того, ця ініціатива, яку на регіональному рівні координують єпархіальні та екзархальні референти Бюро УГКЦ з питань екології, є важливим інструментом нової євангелізації”, – йдеться у заяві Глави УГКЦ до владик у їхніх осідках.
В Яворівському НПП стартував екомарафон «Збережи життя ялинці»
Традиційно в Яворівському національному природному парку стартував екомарафон «Збережи життя ялинці», який передбачає проведення інформаційно-агітаційної роботи про значення хвойних насаджень серед дорослого населення, екологічних бесід для підростаючого покоління, а також – майстер-класи із виготовлення новорічно-різдвяних іграшок.
Про це повідомив сьогодні, 27 листопада, з посиланням на директора Яворівського НПП, заслуженого природоохоронця України Михайла Біляка.
З його слів, майстер-класи із виготовлення новорічно-різдвяних іграшок щотижня проводитимуться в еколого-просвітницькому центрі Яворівського національного природного парку – в рамках проекту «Еколого-просвітницький центр Яворівського національного природного парку – осередок екологічної освіти регіону Розточчя».
Як онлайн-покупки шкодять довкіллю?
Чи обирали ви колись дводенну доставку товарів на Amazon тільки через те, що вона безкоштовна? Чи відправляли ви коли-небудь одяг, скориставшись можливістю безкоштовного повернення, тільки через те, що ви не були впевнені в розмірі одягу, який ви купуєте, тому довелось купити кілька речей різних розмірів?
Такі речі можуть суттєво вплинути на кліматичний слід внаслідок онлайн-продаж, а тепер помножте на мільярди покупців по всьому світу.
До 2100 року деяким районам Землі будуть загрожувати відразу шість стихійних лих
Сьогодні людям, як правило, доводиться стикатися з однією кліматичною катастрофою за раз. У наступному столітті ситуація тільки погіршиться, про що попереджає група провідних дослідників в області зміни клімату: нам буде необхідно боротися з кількома лихами відразу.
У статті, опублікованій в журналі Nature Climate Change, Каміло Мора (Camilo Mora), співробітник Гавайського університету в Маноа, і його колеги розглянули понад 3200 наукових робіт та знайшли 467 прикладів того, як зміна клімату вже вплинула на людство. У роботі вказується, яким чином такі кліматичні лиха, як спека, лісові пожежі, повені і підвищення рівня моря, вплинули на хвороби, запаси продовольства, економіку, інфраструктуру, безпеку та інші аспекти суспільства.
Глобальне потепління зробило урагани більш небезпечними
Якщо клімат продовжить змінюватися тими ж темпами, тропічні циклони стануть більш вологими і небезпечними.
Формування та інтенсивність потужних тропічних циклонів, які називають тайфунами або ураганами, залежить від низки умов, серед яких і вологість повітря, і різниця температур між повітрям і океаном, та інші кліматичні чинники. Однак фактори ці явно почали змінюватися із розвитком промисловості і початком глобального потепління. Зараз вже відомо, що чим тепліша вода в океані, тим сильніші урагани. Але наскільки сильно вони змінилися в порівнянні з минулим?
Лісам Амазонки загрожує знищення
Темпи знищення тропічних лісів Амазонки досягли піку за останнє десятиліття.
За офіційними даними, з серпня 2017 по липень 2018 року було знищено близько 7,9 тисячі квадратних кілометрів найбільшого у світі тропічного лісу. Це територія, яка у п'ять разів перевищує площу Лондона.
Міністр охорони навколишнього середовища Бразилії Едсон Дуарте заявив, що причиною такої ситуації є нелегальна вирубка.
Такі цифри з'явилися на фоні занепокоєння щодо політики новообраного президента Бразилії Жаїра Болсонару.
Новий рекорд: концентрація парникових газів в атмосфері продовжує рости
Концентрація парникових газів в атмосфері досягла нового рекордного рівня. А збільшення концентрації тягне за собою зміну клімату, підвищення рівня моря, окислення океанів і зростання числа й інтенсивності стихійних лих. Нові дані оприлюднила Всесвітня метеорологічна організація. Олена Вапнічна поговорила з експертом організації Оксаною Тарасовою і спочатку попросила пояснити різницю між емісіями парникових газів і їх концентрацією.
ОТ: Для того, щоб зрозуміти різницю між емісіями і концентрацією, наведемо простий приклад: якщо ви наливаєте воду в ванну, то те, що у вас ллється з труби, називається «емісією», а те, що у вас залишається у ванній, – це концентрація. З атмосферою те ж саме. Коли ми викидаємо CO2, наприклад, і це потрапляє в атмосферу, потім частина – 25 % – засвоюється біосферою за рахунок того, що в біосфері відбувається фотосинтез. Ще близько 25 % засвоюється океаном, тому те, що залишається в атмосфері, не повністю рівне тому, що ми викидаємо в атмосферу. Те, що залишається, це як раз і є концентрацію, тобто те, що залишилося і змішано в атмосфері.
