30 листопада у Рівненській класичній гімназії «Престиж» відбувся екологічний урок для дітей 4 класу. Проводив його о. Володимир Лещишин, референт Бюро УГКЦ з питань екології у Луцькому екзархаті. Мета уроку полягала в тому, щоб продемонструвати дітям наслідки екологічної байдужості людей і допомогти усвідомити прості, але водночас ефективні способи дружнього ставлення до природи.

За допомогою перегляду мультфільмів екологічного змісту та діалогу з дітьми, вдалося швидко знайти ці прості рішення. Щоб покращити екологічну ситуацію на нашій планеті, потрібно берегти воду, економити електроенергію, сортувати сміття, розумно використовувати сучасну техніку. Як влучно підкреслила своїми словами одна дівчинка: «Там, де не смітять, там і не потрібно прибирати».

3 грудня, у Польському Катовіце, розпочалася 24-а Конференція сторін Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (COP 24) під назвою Changing together (Змінюючи разом).

Католицька Церква просигналізувала свою готовність не лише молитовно підтримати, але, рівно ж, в рамках своєї компетенції долучитись до зусиль міжнародної спільноти, направлених для запобігання кліматичним змінам та збереження спільного дому – Землі. Вже напередодні офіційного відкриття COP 24 відбулась низка церковних екозаходів, серед яких конференція «Заради спільного дому: християнин на екологічному шляху» та круглий стіл на тему «Співпраця Церкви і держави у справі збереження спільного дому – Землі» в Катовіце, а також молитва за успіх COP 24 та збереження спільного дому – Землі в Маріїнському духовному центрі в Ченстохові.

29 листопада 2018 року, у м. Дніпрі відбулася третя міська науково-технічна конференція, присвячена питанням екології та сталого розвитку. У ній взяли участь представники влади, громадських організацій, науковці, волонтери, екологічні активісти та ін.

Захід у даному форматі організовується вже втретє з метою консолідації сил навколо екологічної ситуації в місті, шукання шляхів співпраці. Результатом очікуються спільні проекти та нові ідеї задля покращення екологічного стану.

У грудні 2017 року Мінекології внесло лося європейського у Червону книгу України, а вже через рік – 27 листопада 2018 – окружний адміністративний суд Києва скасував відповідний наказ міністерства через відсутність обґрунтування. Сьогодні серед громадськості і зоологів точаться гострі суперечки щодо статусу лося в Україні.

Наталія Гозак, координаторка напряму “Дика природа” Всесвітнього фонду природи WWF в Україні, ділиться власним поглядом на ситуацію:

– Щоб природоохоронна робота здійснювалась ефективно, то вона, насамперед, має ґрунтуватися на точних наукових даних щодо чисельності виду, особливостей розповсюдження, динаміки цих показників та розумінні загроз. Саме такі кількісні та якісні критерії вже давно запропоновані МСОП (чисельність, щільність, вікова та статева структура, генетика популяцій, площа ареалу тощо) та широко використовуються у світі при визначенні стану популяції окремих видів тварин, і їх включення до червоних списків. Для прийняття зваженого рішення щодо включення чи навпаки – виключення лося з ЧКУ, як і будь-якого іншого виду тварин, – потрібні саме такі дані.

Десятки тисяч людей у неділю, 2 грудня, вийшли на демонстрацію у Брюсселі, закликаючи бельгійський уряд до активніших заходів із захисту клімату на національному, європейському та світовому рівнях. За даними поліції, в марші взяли участь 65 тисяч людей.

Учасники демонстрації також вимагали активніших заходів щодо обмеження викидів вуглекислого газу та обмеження глобального потепління на рівні нижче двох градусів за Цельсієм, а за можливістю і до 1,5 градуса за Цельсієм, що було прописане за мету в Паризькій кліматичній угоді 2015 року.

Оголошення про це з'явилося на тлі початку переговорів майже 200 країн в Польщі, присвячених реалізації Паризької угоди з клімату.

Світовий банк має намір подвоїти фінансову допомогу бідним країнам, які намагаються пристосуватися до глобального потепління, довівши її до $200 млрд протягом п'яти років.

У Брюсселі пройшла масова демонстрація на захист клімату «Якщо ми не скоротимо викиди і не займемося адаптацією зараз, то до 2030 року у нас буде ще 100 млн людей, які живуть в злиднях», – заявив директор банку з питань змін клімату Джон Рум.

«Ми також знаємо, що, якщо ми не займемося активним вирішенням цієї проблеми лише в трьох регіонах – Африці, Південній Азії і Латинській Америці, ми отримаємо 133 млн "кліматичних" мігрантів», – додав він.

28 листопада 2018 р. Б. у с. Вербляни Немирівського деканату, Львівської архієпархії, обговорювалися екологічні проблеми.

О. Микола Пришляк, голова Комісії з питань екології Львівської архієпархії, розпочав екологічні місії з молитви у храмі Різдва Пресвятої Богородиці, де спільно з вірними та парохом, протопресвітером даного деканату о. Ігорем Кунцем відслужили Божественну Літургію.

У своєму слові отець наголосив: «Людина має особливу місію в цьому Богом створеному світі – любити Його». А також висловив сподівання, що після цієї зустрічі вірні іншими очима будуть споглядати на все, що їх оточує.

Українські міста знову фігурують серед найбільш забруднених в Європі. Київ потрапив у першу десятку антирейтингу. Серед загального переліку також є Львів та Харків.

Європейська практика свідчить, де штрафи за порушення екологічних норм вищі, там і забрудненість менша. Тож Міністерство екології та природних ресурсів України має намір підняти штрафи за забруднення навколишнього середовища у 100 разів.