Кілька слів про спільноти, представники яких 12 вересня 2020 року зібралися у Ватикані на зустріч з Папою Франциском.

У травні п’ять років тому побачила світ соціальна енцикліка Папи Франциска «Laudato si’» на тему дбання про наш спільний дім, в якій особливо наголошується на необхідності цілісної екології, оскільки все на цій планеті є взаємопов’язаним. Трохи більше як через рік, наприкінці серпня 2016 року, центральну Італію сколихнув руйнівний землетрус, епіцентром якого стало містечко Аматріче.

Дослідники Чиказького університету показали, що в довгостроковій перспективі зміна клімату може завдати людству збиток в $ 100 тисяч за кожну тонну викинутого вуглекислого газу, пише ПМ.

З початку індустріальної епохи клімат Землі істотно змінився. Антропогенні викиди вуглекислого газу поступово зігрівають нашу планету. Щоб продовжувати існувати, людству доведеться змінитися і скоротити кількість вуглекислого газу в атмосфері Землі. Це буде коштувати чималих грошей, враховуючи що зміна клімату також буде завдавати шкоди людству.

11 вересня 2020 року у приміщенні Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації відбувся міжконфесійний форум «Екуменічний діалог та його вплив на екологічну ситуацію в Україні». Провели захід за підтримки Комісії УГКЦ з міжконфесійних та міжрелігійних відносин.

Під час зустрічі відбулося вільне міжконфесійне спілкування та дискусія духовенства щодо нових викликів, пов’язаних із розповсюдженням пандемії COVID-19 з метою переосмислення сучасної екологічної реальності, пише Пресслужба Київської архиєпархії.

У своїй промові до представників спільнот «Laudato Si’» Святіший Отець вказав на важливість віднайти тишу і споглядати створіння. Це є протиотрутою від поспішних і поверхневих рішень і веде до діяльного співчуття, пише VaticanNews.

У суботу, 12 вересня 2020 р. Папа Франциск прийняв на аудієнції представників спільнот Laudato Si’. Звертаючись до них у промові, він зауважив, що цілісна екологія, про яку йдеться в енцикліці Laudato si’ та навколо якої побудована вся діяльність цього руху, вказує на те, що «ми всі є сотвореними і в створінні все взаємопов’язане». Пандемія також показала, що здоров’я людини неможливо відокремити від стану навколишнього середовища, в якому вона живе. Очевидно також, що зміна клімату не лише порушує природний баланс, але спричиняє бідність та голод. «Нехтування створінням та соціальна несправедливість, – наголосив Папа, – впливають одне на одного: можна сказати, що немає екології без справедливості, і немає справедливості без екології».

Нещодавно в с. Крилос, Галицького району, було облаштовано 4 майданчики для роздільного збору відходів. Завдяки цьому мешканці, прочани та гості села мають змогу сортувати відходи на 4 фракції: ПЕТ пляшка, папір, скло світле та темне. Проект роздільного збору відходів був реалізований з ініціативи місцевої парафіяльної громади при підтримці Львівської освітньої фундації, Бюро УГКЦ з питань екології та місцевої влади.

Ініціатори проєкту, прагнучи допомогти органам місцевого самоврядування у розв’язанні надзвичайно актуального для населеного пункту питання поводження з відходами, продемонстрували, як з мінімальними фінансовими затратами, об’єднавши зусилля влади, Церкви та громадськості можна осягнути суттєвих зрушень в напрямку зменшення кількості відходів та забруднення довкілля.

Викиди вуглекислого газу в світі продовжують зростати, передусім за рахунок Китаю та Індії. Євросоюз і Україна, натомість, знижують свої викиди CO2, йдеться у дослідженні Єврокомісії, пише DW.  

Спільний дослідницький центр Єврокомісії опублікував у середу, 9 вересня, дослідження про викиди вуглекислого газу (CO2) в усіх країнах світу. Згідно з ним, Україна у 2019 році продовжила скорочувати свої викиди цього парникового газу. Минулого року вони склали 196 мільйонів тонн. Для порівняння, у 2018-му викиди були на рівні 203 мільйонів тонн, а у 1990 році - 783 мільйони тонн.

На основі рекомендацій вчених створена карта із зазначенням бажаних для створення нових заповідних територій.

Земля зіткнулася з двома взаємопов’язаними проблемами: скороченням біорізноманіття та зміною клімату. Обидві вони поглиблюються освоєнням людиною земель, які, в іншому випадку, стали б місцем процвітання тварин і рослин, які благотворно впливають на клімат, пишуть Цікавості.

Пандемія коронавірусу не зупинила глобальну зміну клімату на планеті. Про це йдеться в опублікованому міжвідомчому звіті провідних наукових організацій.

Вчені відстежували вплив пандемії на ключові кліматичні показники протягом першої половини нинішнього року. Згідно з висновками авторів доповіді, концентрація парникових газів в атмосфері протягом цього часу продовжувала зростати, пишуть Новости ООН.

Багато видів страждають від браконьєрства і знищення ареалів – їм просто немає де більше жити

Дикі популяції тварин стрімко вимирають – лише з 1970 року вони скоротилися у середньому на 68%.

Про це йдеться у свіжому звіті Всесвітнього фонду природи (WWF) "Жива планета"-2020, пише ВВС.

Вийшла в світ книга, що є плодом діалогу Глави Католицької Церкви та агностика, які поділяють стурбованість майбутнім нашої планети.

Франциск – Папа, що як кардинал не до кінця розумів наполегливі заклики бразильських єпископів на захист Амазонського регіону, але згодом пережив «екологічне навернення» і сьогодні невтомно нагадує про обов’язок дбати про наш спільний дім. Карло Петріні – італійський письменник, активіст, засновник антиспоживацього руху «Slow food», що пропагує здорове харчування, дбаючи про збереження місцевої гастрономічної культури та розвиток локальних сільськогосподарських екосистем. Обох їх поєднує п’ємонтське коріння, а плодом їхньої зустрічі стала книга «TerraFutura (МайбутняЗемля). Діалоги з Папою Франциском про цілісну екологію», що вийшла у світ 9 вересня 2020 року, пише VaticanNews.