До Міжнародного Дня Води Інститут екуменічних студій УКУ в межах проекту “Екуменічний соціальний тиждень” запрошує всіх небайдужих доєднатися до дискусії – Вода: відповідальність людини за Божий дар.

Дефіцит прісної води – одна з найважливіших проблем людства, яку воно намагається вирішити як на планетарному рівні, так і на рівні окремих країн.

Питання дефіциту водних ресурсів в Україні – одна з найгостріших екологічних проблем держави, а зниження якості питної води сьогодні як ніколи турбує населення. Світовий фінансовий банк провів дослідження, згідно якого Україна за кількістю (і якістю) питної води на душу населення займає 125 місце із 180 країн. Українці перебувають десь між Чадом та Суданом. Навіть підземні води далеко не скрізь відповідають вимогам, які висуваються до питної води. В результаті неякісну воду для питних потреб використовує значна частина населення. Збереження і захист водних об’єктів та їх раціональне використання – одна з найважливіших проблем, яка потребує невідкладного вирішення.

10 березня 2020 р. на парафії св. влкмч. Димитрія в с. Задністрянське відбулася одноденна екологічна місія. Місійні зустрічі проводилися у дитячому садочку, де діти мали можливість поділитися досвідом відпочинку з батьками у громадських місцях. Улюблена їжа, десерти, напої. Але найголовніше, це залишити після себе чисті і охайні місця, не залишаючи після відпочинку сміття.

Діти, переглянувши мультфільм «Славен будь», навчилися сприймати навколишнє середовище як спільний дім, який приготував нам сам Творець ще до того, як створив людину. Цей дім є даром Божим, тому мусимо шанувати його, тим самим демонструючи синівську любов до Небесного Отця.

В ігровій формі навчилися практично застосовувати правила збереження довкілля, не засмічуючи його. Зробили висновок, що чисто завжди буде не там де прибирають, але там, де не смітять.

Єврокомісія представила план дій з переходу до економіки замкненого циклу. Так вона хоче сприяти виробництву товарів, зокрема мобільних телефонів або планшетів, які довше служитимуть і які легше ремонтувати.

Єврокомісія запропонувала новий план дій з переходу до економіки замкненого циклу. Його у середу, 11 березня, представив у Брюсселі єврокомісар з довкілля Віргініюс Сінкявічюс.

"У нас лише одна планета Земля, однак до 2050 року ми будемо споживати так, наче у нас їх є три", – заявив Сінкявічюс. "Сьогодні наша економіка є переважно лінійною. Лише 12 відсотків вторинних матеріалів і ресурсів повторно використовуються. Багато продуктів надто легко ламаються, їх не можна знову використати, відремонтувати або переробити. Або ж вони зроблені для одноразового використання", – додав виконавчий віцепрезидент Єврокомісії Франс Тіммерманс.

Нова доповідь Project Drawdown, яку представили дослідники з восьми країн світу, являє собою всеосяжний аналіз наявних рішень для розв'язання проблеми зміни клімату, заснований на роботі вчених з усього світу в багатьох секторах – від економістів до кліматологів.

Мета некомерційного проєкту Drawdown – направити людство в таке майбутнє, де рівень парникових газів в атмосфері стане знижуватися, в якому ми вилучимо з атмосфери CO₂ та метан, і припинимо її отруювати, спалюючи викопне паливо.

«Drawdown – це критичний поворотний момент для життя на Землі, і ми повинні прагнути до його здійснення якомога швидше», – йдеться в доповіді.

Віра Балабух: Океан прогрівся до глибини двох кілометрів і накопичене ним тепло надалі підігріватиме атмосферу. Та це не значить, що у нас більше не буде сніжних і холодних зим. Заморозки й снігопади ймовірні навіть у травні.

Географ-метеоролог Віра Балабух розповіла, чи повернуться в Україну сніжні зими, чому слід чекати на заморозки та снігопади у квітні-травні, про теорію змови та заперечення глобального потепління.

У неділю, 8 березня 2020 р. Б., на парафії Воскресіння Христового с. Кінашів Більшівцівського протопресвітеріату розважали над стаціями Хресної дороги ГНІХ. Ця молитва була присвячена збереженню навколишнього середовища.

Метою розважань було побачити і знайти у «хресному поході» себе самого, аналізуючи те, як я оцінюю той дар Божий, з якого користаю щодня і щогодини. Усвідомити, наскільки людина стала невдячною Творцеві, відповідаючи на Його любов варварським відношенням до його ж створіння.

Електромобілі стають дедалі популярнішими в Україні. Разом з імпортом авто зростають і ризики для довкілля. В Україні немає ані потужностей для безпечної переробки батарей, ані відповідного законодавства.

Електромобілі ощадливі, прості у технічному обслуговуванні і не забруднюють повітря. Їздити на електричному авто в Україні стає модним. Зокрема, президент Володимир Зеленський регулярно записує відеозвернення до виборців, сидячи за кермом американського електромобіля Tesla. Якщо новеньку Tesla вартістю від 56 тисяч доларів собі можуть дозволити далеко не всі, то на дешевші електроавто – передовсім вживані – дедалі частіше пересідають навіть таксисти. 2019 року в Україні, за даними Федерації роботодавців автомобільної галузі, зареєстрували 7700 електромобілів. Це на 39 відсотків більше, ніж роком раніше. Стрімкий розвиток попиту на електромобілі підвищує нагальність питання про безпечну утилізацію акумуляторів, які відпрацювали свій ресурс. Тим більше, що левова частка електроавто, які імпортуються в Україну – вживані.

Екосистема незайманих тропічних лісів Африки та Амазонії з кожним роком все гірше справляється з уловлюванням і перероблюванням атмосферного вуглецю. До такого висновку прийшла міжнародна група вчених з майже 100 організацій, яка протягом 30 років спостерігала за станом дерев у лісах цих регіонів.

У ході спостережень вчені досліджували 300 тис. дерев в 565 лісових масивах. Як зазначають фахівці, до негативних явищ призвела головним чином загибель дерев, викликана підвищенням температури, засухами, пожежами і прямим впливом людини. За словами вчених, за останні десятиліття площа незайманих лісів Африки і Амазонії скоротилася на 19%, при цьому світова емісія двоокису вуглецю зросла на 46%. Як наслідок, вироблені людиною викиди з кожним роком поглинаються все гірше: якщо в 1990-х роках ліси зазначених регіонів поглинули з атмосфери 17% вуглекислого газу, то в 2010-х – тільки 6%.