ЮНЕСКО заявила про загрозу існуванню Великого Бар’єрного рифу
Це може стати першим випадком, коли природний об’єкт перейде до переліку пам’яток, що знаходяться у небезпеці.
ЮНЕСКО звинуватила уряд Австралії у недостатньому захисті від руйнування Великого Бар’єрного рифу через зміну клімату.
В організації вважають, що ключові цілі з покращення якості води виконані не були. Крім того, в ЮНЕСКО виступають за внесення рифу до пам’яток, які знаходяться у небезпеці.
У 1981 році 2300-кілометровий риф отримав звання всесвітньої спадщини. Відколи ЮНЕСКО уперше обговорила новий статус рифу як «у небезпеці», Канберра виділила понад 3 мільярди австралійських доларів на покращення стану пам’ятки.
Мінцифри: Запускаємо ЕкоСистему — вся екологічна інформація та послуги в один клік
Отримання одного дозвільного документа в екологічній сфері займає більше 4 300 годин очікування. А ще 6 тис. грн витрат для підприємців. Однак завдяки цифровізації це зміниться. ЕкоСистема — це єдина онлайн-платформа у сфері захисту довкілля. Її сьогодні презентував заступник Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України (CDTO) Руслан Стрілець на “Всеукраїнському Форумі Україна 30. Екологія”.
Жертви екологічно чистої енергії: скільки птахів гине від вітрогенераторів
Вітрогенератори, які виробляють «чисту» енергію, завдають природі істотну шкоду. Як з’ясували вчені, тільки в США вони щорічно вбивають понад півмільйона птахів
Здається, що лопаті вітрогенераторів рухаються повільно, але це не так. Їх кінчики можуть досягати швидкості обертання в 288 км / год, і птахи, які пролітають поряд з ними, неминуче гинуть. Головним чином жертвами «екологічно чистої енергії» стають орли, яструби й сови. Не уникають цієї долі і кажани – їх тільки в одному штаті Пенсільванія від вітряків гине близько 10 000 особин на рік. Підвищений ризик для хижаків пов’язаний ще і тим, що під час польоту вони направляють свій погляд вниз у пошуках здобичі, і тому рідко дивляться вперед у напрямку польоту.
Утилізація батарейок та акумуляторів - перспективне джерело цінної сировини
У світі дедалі більше вживаних батарей та акумуляторів, і не лише через електромобілі й електровелосипеди. Утім, тільки близько половини з них переробляється, тож потрібні значні інвестиції в потужності з утилізації.
Розташована в німецькому місті Бремергафен компанія Redux спеціалізується на переробці вживаних батарейок та акумуляторів від різноманітних електроприладів. Щорічно на її потужностях утилізовують 10 тисяч тонн використаних елементів живлення.
"Вживані батарейки від електроприладів - це основний бізнес, на них припадає близько 90 відсотків", - розповідає один з директорів компанії Мартін Райхштайн (Martin Reichstein). Його колега Детлеф Шмеер (Detlef Schmeer) додає: "80 відсотків батарейок - це одноразові старі лужно-марганцеві. Одноразові батарейки й досі домінують".
РНБО надасть бачення боротьби із посухою в Україні – Данілов
За словами Данілова, посуха є серйозним викликом для нашої країни.
Рада національної безпеки і оборони надасть своє бачення того, як в Україні можна боротися з посухою.
Про це на брифінгу після сьогоднішнього засідання РНБО заявив його секретар Олексій Данилов.
«Посуха, яка рухається на весь світ, це дуже великий виклик для нашої країни. Ми з цього питання займаємося, розробляємо відповідні кроки, які запропонуємо на засіданні Ради нацбезпеки, щоб це відстрочити хоча б в нашій країні», – сказав він.
На Всеукраїнському екологічному форумі «Eco Urban Congress» говорили про духовне коріння екологічної кризи
16 та 17 червня в Дніпрі вперше відбувся всеукраїнський екологічний форум «Eco Urban Congress». Організатором заходу виступив департамент екологічної політики Дніпровської міської ради. Спонукою для організації цього дійства стала потреба вирішення екологічних проблем, які все більше стають нагальними, особливо у великих містах. Учасниками форуму були представники наукової спільноти, державної влади, місцевих громадських організацій з Одеси, Харкова, Києва. Обговорили питання законотворчості, просвітницької діяльності, сучасні підходи у сфері захисту довкілля і екологічної освіти, передає Інформаційна служба Бюро УГКЦ з питань екології.
На запрошення організаторів у заході взяв участь референт Екобюро УГКЦ у Донецькому Екзархаті о. Михайло Неїжмак, який став одним зі спікерів. У своїй презентації екореферент ознайомив присутніх з діяльністю церковної екологічної інституції, розповів про причини її заснування, завдання та покладені цілі. Присутні дізналися про еко-просвітницьку роботу Церкви, працю з молоддю, студентами й учнями, про освітні семінари, співпрацю з навчальними закладами та представниками влади. Учасників заходу було проінформовано про екологічні видання, зокрема екоказки для дітей. Екореферент наголосив, що діяльність Екобюро УГКЦ завжди підкріплюється практичними ініціативами: висадкою дерев, екосадів, прибиранням територій тощо.
«Оази серед пустелі»: під час Декади Місійності Екобюро УГКЦ видало книгу про Дари Святого Духа
Напередодні Празника Зіслання Святого Духа в Бюро УГКЦ з питань екології побачила світ нова книга під назвою «Оази серед пустелі».
Це видання є духовно-екологічними роздумами над Дарами Святого Духа, які мають допомогти осмислити й реалізувати той безмежний потенціал, який кожен охрещений отримав від Бога під час таїнства Хрещення та Миропомазання, передає Інформаційна служба Бюро УГКЦ з питань екології.
Передмову до «Оаз серед пустелі» написав преосвященний Владика Йосафат Мощич, єпископ Чернівецький та Голова Ради з питань Євангелізації при Главі УГКЦ. «Бог, як сіяч, уже посадив своє добре насіння (Святого Духа) у землю (у нас). Він сам приготував цей ґрунт, полив живою водою й удобрив найціннішою кров’ю свого Сина. Тепер Він, зі свого боку, очікує, що Його дари та плоди стануть видимими й певним чином проявлятимуться в нашому повсякденному житті», - зауважує Владика Йосафат у передмові до видання.
На Землі щодня використовується 7 мільярдів масок, кількість відходів зростає – WWF
Викинуті маски шкодять тваринам і повільно отруюють природу.
Використані маски стають серйозною проблемою / фото УНІАН
Пандемія COVID посилила глобальну проблему пластикових відходів. У світі щодня використовується 7 мільярдів одноразових масок, які потрапляють в навколишнє середовище і шкодять природі.
Про це йдеться в статті італійського відділення Всесвітнього фонду дикої природи (WWF). Зазначається, що тільки в ЄС щодня використовують близько 900 мільйонів масок. Оскільки вони зроблені з композитного пластику і потенційно заражені, їх неможливо відправити на звичайну переробку.
