У 2019 році більш як 37% зниклих за рік тропічних лісів припали на Бразилію.

Про це йдеться в глобальному звіті Фонду Rainforest Foundation Norway про стан тропічних лісів на планеті, передає Медуза.

У звіт увійшли доступні дані про всі тропічні ліси на Землі та проаналізовано зібрану з 2002 по 2019 роки інформацію про зміни, що відбулися з ними в 73 країнах світу.

Експерти дійшли висновку, що з приблизно 14,5 мільйона квадратних кілометрів тропічних лісів, які колись вкривали поверхню Землі, недоторканими залишаються тільки 36%. Більше третини тропічних лісів (34%) повністю зникли. Ще 30% так чи інакше деградували.

Чорнобильська аварія – найбільша в історії людства техногенна катастрофа. Її наслідки – гуманітарні, екологічні, медичні, соціальні – досі залишаються предметом обговорення світової наукової спільноти. І якщо для людей, котрі проживали на відселених землях, аварія на ЧАЕС стала трагедією, то в природи, максимально позбавленій негативного антропогенного впливу, з’явилось «вікно можливостей».

Так, територія зони відчуження поступово перетворюється на зону відродження, а її живий світ захищає, охороняє та досліджує Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник.

З нагоди п’ятиріччя від дня його створення (а це 26 квітня 2016 року) природоохоронна установа проводить Конкурс дитячої та юнацької творчості, мета якого привернути увагу до відновлення природи після ядерної катастрофи.

Україна щорічно скорочуватиме споживання енергії не менше 0,7% від сукупного річного обсягу поставок енергії споживачам енергопостачальними організаціями, усередненого за період з 1 січня 2013 року по 31 грудня 2015 року.

Про це йдеться у законопроекті про енергетичну ефективність (№4507), який Верховна Рада прийняла за основу у першому читанні 4 березня.

Згідно з пояснювальною запискою, документ розроблений, зокрема, на виконання договору про заснування Енергетичного Співтовариства та Угоди про асоціацію з ЄС.

Законопроект передбачає встановлення вимог до екодизайну енергоспоживаючих продуктів і послуг, а також вимоги до рівня енергоефективності до закупівель та оренди будівель держорганами влади та органами місцевого самоврядування.

Згідно з дослідженням Програми ООН з довкілля, кожен житель України викидає за рік по 70 кг продовольства.

Жителі Землі викидають третину всього виробленого продовольства.

Про це повідомляється в новому звіті Програми Організації Об'єднаних Націй з довкілля (ЮНЕП).

Згідно з дослідженням, понад 930 млн тонн продовольства, проданого в 2019 році, виявилося не на столах споживачів, а в сміттєвих ящиках.

Загалом, за даними експертів ЮНЕП, втрати становлять близько 17% всього виробленого продовольства. Ще якась кількість продуктів харчування не доходить до прилавка: залишається гнити на полі або псується при транспортуванні. Виходить, що жителі планети викидають третину всього виробленого продовольства.

Сьогодні на засіданні Парламенту схвалено у першому читанні за основу довгоочікуваний проєкт Закону України «Про енергетичну ефективність» (зареєстрований народними депутатами за №4507 від 17.12.2021).

Свої голоси за підтримку законопроєкту віддали 270 народних депутатів.

«Це крок до енергоефективної та конкурентоздатної економіки, до гідного рівня життя українців, до євроінтеграції! Завдяки законопроєкту встановлюються нові рамкові умови для реалізації політик в сфері енергоефективності на усіх рівнях: виробництва, транспортування, передачі, розподілу, постачання та споживання енергії», - прокоментував т.в.о. Голови Держенергоефективності Костянтин Гура.

Україна має одну з найбільш енергоємних економік у світі. При цьому, наявний значний потенціал підвищення енергетичної ефективності.

Волання землі та бідних не може залишити нас байдужими. На цьому наголошує Папа Франциск в енцикліці «Laudato si’», опублікованій 2015 року. Священик-єзуїт та економіст Ґаель Жіро розмірковує над взаємозв’язком між економікою, фінансами та екологією, аби побудувати економічну модель, що шанує людину та захищає навколишнє середовище від наслідків глобального потепління.

Сарх, що розташоване на півдні Чаду на березі річки Чарі, є третім за величиною містом в цій країні у центральній Африці й налічує сто тисяч мешканців. Ґаель Жіро прибув сюди 25 років тому, аби пройти там два роки громадського служіння. Він викладав математику та фізику в єзуїтському коледжі. Досвід у Чаді став для молодого француза з блискучою університетською кар’єрою потрясінням і відкриттям.

У 2020 році викиди вуглекислого газу у світі скоротилися майже на 2 млрд тонн або на 5,8% у порівнянні з 2019 роком.

Про це йдеться у дослідженні Міжнародного енергетичного агентства.

Це найбільше зниження з часів Другої світової війни.

Зниження викидів вуглекислого газу відбулося на тлі скорочення попиту на первинну енергію майже на 4%. Попит на нафту у минулому році скоротився на 8,6%, а на вугілля — на 4%. Половина скорочення попиту на нафту була обумовлена зниженням активності автомобільного транспорту, 35% — авіаційного, що було пов'язано з пандемією коронавірусу. При цьому відновлювані джерела енергії досягли найвищої частки у світовому енергетичному балансі і склали 20%.

Річковий басейн Дніпра є найбільшим в Україні. Це каскад з 6 водосховищ, великих, середніх та малих річок, озер і різноманітних лиманів. Щороку з цього басейну для різних потреб суспільства забирається близько 7,4 млрд. м3 води. Для порівняння, з басейну Сіверського Дінця - 1,45, Дністра - 0,5 млрд. м3.

Аби дізнатися якої якості вода, що споживає більшість українців, у жовтні 2020 року взяли проби з Дніпра та його приток – 27 проб води та 5 проб риби. Вперше у басейні Дніпра відбулися такі масштабні дослідження на понад 67 тис. речовин.