На початку третього тижня Великого посту студенти Колегіуму Українського католицького університету застановилися над значенням Божої любові у своєму особистому житті та ставленні до навколишнього природного середовища. Своїми роздумами на відповідну тему поділився д-р Володимир Шеремета, керівник Бюро УГКЦ з питань екології, який  зокрема наголосив на тому, що любов – це чеснота, що народжується з віри і є даром божественної любові, якою ми стаємо новим створінням у Христі. Стаючи новим створінням у Христі, ми об’являємо внутрішнє перетворення і обожествлення у Воскреслому, через якісно нову поведінку стосовно всього Всесвіту.

Любов є неповною і недосконалою якщо з неї виключити аспект автентичної любові до природи як до створіння Божого, цінність якого вимірюється не лиш з огляду на користь для людини, але й даром життєдайної любові Божої, яка дає буття кожній істоті. Д-р Шеремета звернув також увагу на вчення Церкви щодо гріховності шкідливого ставлення до природи, яке пояснюється передусім порушенням заповіді Любові.

Окремий акцент було поставлено на аспекті дієвості любові та її направленості на здійснення добра, що має мати також свій екологічний вимір. Любов до Бога є всебічно дієвою і проявляється також у безлічі діл милосердя стосовно створіння, починаючи від мудрого самообмеження і відмови від зайвих речей, і аж до бережливого використання природних ресурсів, зменшення марних витрат води, тепла, електроструму та багато іншого.

На завершення зустрічі було представлено Великопосну екологічну ініціативу «Екологічне навернення для порятунку створіння», яка мету спричинитися до формування свідомості стосовно того, що дбати про створений Богом світ-природу є невід’ємною складовою християнської віри і способу життя.

Інформаційна служба Бюро УГКЦ з питань екології