Маленькі серця – великі зміни: другий заїзд екотабору на Буковині
На Буковині завершився другий заїзд табору «Веселі канікули з Богом» для дітей із Путильської громади, що відбувся за сприяння адміністратора парафії Покрову Пресвятої Богородиці та референта Бюро УГКЦ з питань екології Чернівецької єпархії о. Володимира Дяківа.
З 13 по 18 липня на мальовничих теренах Буковини знову засівали екозернята святого Франциска, на другому заїзді екотабору, який був організований спеціально для молодшої вікової групи.
Протягом тижня 25 дітлахів під опікою духовенства та аніматорів відкривали для себе красу створіння та вчилися відповідальності за навколишній світ у дусі повчань святого Франциска Асизького.
Цей заїзд об'єднав уже знайому затишну локацію, досвідчену і віддану команду аніматорів та нову зміну маленьких християн, чиї серця стали благодатним ґрунтом для плекання екологічної свідомості.
Кожен день табору був наповнений щирою молитвою, тематичними катехизаціями, бансами та практичними екомайстерками.
Особливим і зворушливим моментом табору, який нагадав усім присутнім знамениті проповіді святого Франциска до птахів та тварин, стала спільна молитва на вервиці. Коли діти єдиним серцем молилися за мир в Україні та збереження природи, до молитовного кола долучилися й інші Божі створіння.
Чотирилапий улюбленець табору – пес Лакі – тихо прийшов, ліг поруч із дітьми і перебував у глибокому спокої протягом усієї вервиці, демонструючи дивовижну єдність усього живого у прославі Творця.
Отець Володимир Дяків, екореферент та духівник табору зазначив: «Святий Франциск Асизький не втомлюється мандрувати нашою квітучою Буковиною, засіваючи через слово Церкви чисті зерна любові до Божого саду в дитячі душі. Наше завдання як душпастирів – показати малечі, що екологія – це не просто мода чи обов'язок, а невід'ємна частина нашої християнської віри. Коли ми бачимо, як дитина піднімає папірець або бережно ставиться до води, ми бачимо плоди духовної зрілості».
Команда аніматорів у свою чергу додала: «Ми повернулися на ту саму локацію, з тими ж емоціями та запалом, але малеча зробила цей тиждень абсолютно унікальним. 25 дітей по-особливому пережили ці шість днів! Працювати з молодшою групою – це виклик, який вимагає багато сил, але їхня безпосередність, щирі обійми та запал під час екоквестів надихають нас вповні жертвувати свій час для служіння».
А 8-ми річній учасниці табору Марічці найбільше сподобалося, як діти щодня духовно зростали і вчилися не ображати природу. Організатори переконані, що посіяні екозернята обов'язково проростуть і принесуть рясні плоди на благо нашої Церкви та української землі.
