У четвер, 23 квітня, у Родинному домі Бучацької єпархії відбувся особливий захід, приурочений 40-й річниці Чорнобильської катастрофи – трагедії, яка назавжди змінила не лише Україну, але й екологічну картину всього світу.

У теплій і водночас зворушливій атмосфері діти разом із сестрою Йосафатою та референтом Бюро УГКЦ з питань екології отцем Іваном Стефанчуком взяли участь у майстер-класі з виготовлення символічних свічок пам'яті з натуральної вощини. Кожна з них стала не просто виробом дитячих рук, а знаком молитви, надії та відповідальності за створений Богом світ. Таким чином діти долучились до Всеукраїнської екосоціальної акції «Свічка пам’яті», яку ініціювало Бюро УГКЦ з питань екології з нагоди 40-х роковин аварії на Чорнобильській АЕС.

Після майстер-класу отець Іван звернувся до дітей із повчальним словом, у якому пригадав трагічні події на Чорнобильській атомній електростанції. Він пояснив, що сталося тієї квітневої ночі 1986 року, коли вибух на четвертому енергоблоці спричинив викид величезної кількості радіації, яка поширилася далеко за межі України.

На завершення зустрічі виготовлені «Свічки пам’яті» засвітили як символ молитви за жертв трагедії та як нагадування про необхідність екологічного навернення. Бо справжня пам’ять – це не лише згадка про минуле, але й зміна нашого життя сьогодні.

Сподіваємось, що ця маленька свічка, зроблена дитячими руками, стане великим світлом у серцях – світлом відповідальності, любові до Божого створіння і надії, що людина здатна жити в гармонії з природою. Бо лише тоді трагедії, подібні до Чорнобиля, залишаться у минулому – як болісний, але повчальний урок для всього людства.

Цього ж дня, з благословення ректорату, у стінах Чортківської дяківсько-катехитичної академії Бучацький екореферент провів ще один майстер-клас із виготовлення свічок із натуральної вощини для студентів цього навчального закладу.

На початку доброї справи всі присутні об’єдналися в молитві, прославляючи Воскреслого Христа словами «Христос Воскрес!». Ця молитва надала події особливого змісту, адже нагадала: усе, що ми робимо, має бути наповнене Божою присутністю та вдячністю за дар життя. Після молитви розпочалася практична частина – кожен старався створити свою свічку якнайкраще, вкладаючи у неї не лише старання, а й частинку серця.

Далі отець Іван звернувся до присутніх із глибоким і повчальним словом. Він наголосив, що Господь дарував людині світ як дім, сповнений краси і достатку. Але цей дім не є нашою власністю – це дар, який ми отримали, щоб його берегти і передати наступним поколінням.

Щоб допомогти глибше усвідомити наслідки людської безвідповідальності, священник навів приклад трагедії Чорнобильської катастрофи. «Це була одна з найстрашніших техногенних катастроф в історії людства, яка показала, до чого може призвести нехтування відповідальністю, жадоба і недбалість. Вона залишила по собі рани не лише на землі, але й у серцях людей» – зазначив екореферент.

Усе це стало закликом до кожного: змінити своє ставлення до світу, навчитися бачити в ньому Божий дар, а не ресурс для безмежного споживання. Екологічне навернення починається з малого – з вимкненого світла, коли воно не потрібне, з закритого крана, з вдячного серця.

Ця зустріч залишила в душах учасників світлий слід, бо виготовлені свічки стали не лише символом праці, але й внутрішнього світла, яке кожен покликаний нести у світ. Адже лише тоді, коли людина живе у гармонії з Богом, з природою і з ближнім, вона по-справжньому виконує своє покликання – бути добрим управителем Божого створіння.

Інформаційна служба Бюро УГКЦ з питань екології