Росія невпинно продовжує руйнувати українські міста, селища, села. Під ризиком абсолютно всі без виключення населені пункти, вся інфраструктура України, особливо часто страждають прифронтові території. В результаті ракетних обстрілів знищуються цілі багатоповерхівки, лікарні, дитячі садочки та школи, приватні будинки, дороги, на їхньому місці залишаються руїни і купа будівельного сміття.

З метою хоч якось врегулювати це питання, 27 вересня 2022 р. Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 1073, якою затвердив Порядок поводження з відходами, що утворились у зв’язку з пошкодженням (руйнуванням) будівель та споруд внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій або проведенням робіт з ліквідації їх наслідків (далі – Порядок).

На даний час це єдиний нормативно-правовий акт, який регулює питання поводження з відходами, утвореними внаслідок воєнних дій.

Даний Порядок визначає механізм поводження з відходами, що утворились у зв’язку з пошкодженням (руйнуванням) будівель та споруд, об’єктів незавершеного будівництва, об’єктів благоустрою внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій або проведенням робіт з ліквідації їх наслідків, з метою запобігання та зменшення негативного впливу таких відходів на навколишнє природне середовище та здоров’я людини.

Варто зазначити, що це новий вид відходів, який ще не знайшов свого визначення в рамковому Законі України «Про управління відходами».

Відтак в Порядку ці відходи отримали назву «відходи від руйнувань», під таким визначенням розуміють – частини (уламки) пошкоджених (зруйнованих) об’єктів, а також матеріали, предмети, які були всередині або поряд з такими об’єктами у момент пошкодження (руйнування) та/або виконання робіт з демонтажу та які повністю або частково втратили свої споживчі властивості та не можуть у подальшому використовуватись за місцем їх утворення чи виявлення.

Даний вид відходів за своїм характером дещо схожий до відходів будівництва та знесення, поняття якого міститься в рамковому Законі України «Про управління відходами», проте справедливо виокремлений в іншу категорію через особливий характер їхнього утворення.

На відміну від відходів будівництва та знесення, утворення яких має переважно контрольований характер, відходи від руйнувань утворюються абсолютно безконтрольно, а їх вміст становлять найрізноманітніші предмети та матеріали, такі як: цегла, залізобетон, кераміка, бітум, смола, ізоляційні та азбестовмісні матеріали, ґрунт, деревина, скло та пластмаси, папір, текстиль, побутові відходи і навіть змішані компоненти, що містять небезпечні речовини. Тому порядок поводження з такими відходами також повинен бути особливим.

Процедура поводження з відходами від руйнувань запроваджується на територіях, на яких відсутні або завершені активні фази бойових дій, є тимчасовою та значно спрощеною, порівняно з поводженням з іншими видами відходів та спрямована на виконання відновлювальних робіт з ліквідації наслідків збройної агресії та бойових дій під час воєнного стану та у відбудовний період протягом 90 календарних днів після його припинення або скасування. Відповідальними за виявлення та облік відходів від руйнувань, а також організацію поводження з такими відходами є органи місцевого самоврядування.

Відповідно до Порядку, поводження з відходами від руйнувань не потребує дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами відповідно до Закону України “Про відходи” та не підлягає оцінці впливу на довкілля відповідно до абзацу другого частини першої статті 3 Закону України “Про оцінку впливу на довкілля”, а операції з поводження з відходами від руйнувань включають:

1) первинне розчищення територій (збирання відходів від руйнувань, зокрема за можливості – сортування окремих компонентів відходів від руйнувань);

2) перевезення (транспортування) відходів від руйнувань від місця їх утворення до об’єктів поводження з відходами або місць тимчасового зберігання;

3) остаточне (після виконання робіт з демонтажу пошкоджених (зруйнованих) об’єктів) розчищення та прибирання територій (у разі потреби);

4) зберігання відходів від руйнувань на місцях тимчасового зберігання або на інших об’єктах поводження з відходами (до їх утилізації чи видалення);

5) оброблення (перероблення) відходів від руйнувань та/або їх знешкодження (у разі потреби);

6) утилізація відходів від руйнувань (використання відходів як вторинних матеріальних чи енергетичних ресурсів);

7) видалення відходів від руйнувань, включаючи їх захоронення.

Розчищення територій від руйнувань здійснюється після виконання комплексу підготовчих заходів у складі невідкладних робіт з ліквідації наслідків збройної агресії Російської Федерації, пов’язаних із пошкодженням (руйнуванням) будівель та споруд (далі – невідкладні роботи), відповідно до пунктів 5 та 8 Порядку виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії Російської Федерації, пов’язаних із пошкодженням будівель та споруд, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2022 р. № 473.

В умовах дії на території України правового режиму воєнного стану відповідно до Закону України “Про правовий режим воєнного стану” та протягом 90 календарних днів після його припинення чи скасування Київською військовою (Київською міською) та обласними військовими (державними) адміністраціями у разі утворення на відповідній території (територіях) відходів від руйнувань в обсягах, що перевищують потужність наявних об’єктів поводження з відходами, або за відсутності таких об’єктів на відповідних територіях приймається рішення про розміщення місць тимчасового зберігання.

За технічної можливості під час розчищення територій слід організовувати сортування або роздільне збирання відходів від руйнувань (їх окремих компонентів) безпосередньо на місці їх утворення.

Незважаючи на те, що діяльність з організації місць тимчасового зберігання відходів від руйнувань не підлягає оцінці впливу на довкілля, все ж Порядком передбачені вимоги, які забезпечують їхню екологічну та пожежну безпеки, охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання і відтворення природних ресурсів, а також визначають необхідну санітарно-захисну зону.

Так, відповідно до п. 26-28 Порядку, місця тимчасового зберігання організовуються з дотриманням таких вимог:

• наявність або влаштування твердої та рівної основи (покриття), зокрема з бетону, асфальту чи ущільненого ґрунту, покритого шаром геомембрани завтовшки не менше ніж 1,5 міліметра, захищеної від механічних пошкоджень шаром завтовшки не менше 0,5 метра;
• організованого відведення води, що утворюється внаслідок випадання атмосферних опадів (у разі потреби);
• огородженого периметра (у разі потреби);
• забезпечення освітлення території (у разі потреби);
• облаштованого в’їзду та під’їзних доріг, що забезпечують безперешкодний проїзд транспортних засобів.

Санітарно-захисна зона для таких об’єктів становить:

• 2 кілометри – від об’єктів водного фонду;
• 500 метрів – від житлової та громадської забудови, об’єктів соціальної інфраструктури;
• 200 метрів – від сільськогосподарських угідь, доріг загального користування та залізничних шляхів загальної мережі;
• 50 метрів – від лісів.

На місцях тимчасового зберігання відходів від руйнувань забороняється їх змішування, а також не допускається розміщення інших видів відходів.

Під час організації місць тимчасового зберігання уповноваженим органам слід передбачити відповідну організацію території, зокрема передбачити ділянки, призначені для тимчасового зберігання, сортування, оброблення (перероблення), тимчасового зберігання отриманої вторинної сировини (зокрема для розміщення дробильно-сортувальних та інших установок, а також тимчасових споруд, необхідних для здійснення операцій з поводження з відходами від руйнування).

Відходи від руйнувань після сортування можуть бути використані як вторинні матеріальні чи енергетичні ресурси. Органи місцевого самоврядування зобов’язані використовувати такі відходи (після їх оброблення (перероблення) – у разі потреби) під час реалізації проєктів будівництва, щодо яких вони є замовником будівництва, та сприяти використанню відходів від руйнувань іншими замовниками будівництва.

З метою з’ясування фактичного стану виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 27 вересня 2022 р. № 1073 «Про порядок поводження з відходами, що утворились у зв’язку з пошкодженням (руйнуванням) будівель та споруд внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій або проведенням робіт з ліквідації їх наслідків», експертами проєкту було направлено ряд запитів до обласних державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.

З оглядом ситуації щодо поводження з відходами від руйнувань в Чернігівській та Харківській областях можна ознайомитися за цим посиланням https://bit.ly/3wIxVWS.

Джерело: ЕПЛ