Міжнародна команда вчених оцінила вплив воєнних дій на водні ресурси та інфраструктуру України. Про відчутні вже наслідки і потенційні ризики DW розпитала співавторку дослідження з берлінського інституту IGB.

Війна Росії проти України має катастрофічний вплив на довкілля, зокрема на водні ресурси та водну інфраструктуру та несе великі ризики для населення, сільського господарства та продовольчої безпеки. Докладніше прямі й вже відчутні наслідки, а також потенційні довгострокові загрози спробувала оцінити міжнародна група науковців з України, Німеччини, Бельгії та США. Їхнє дослідження, що охоплює дані за перші три місяці від початку російського вторгнення у лютому 2022-го, опубліковано в останньому березневому номері журналу Nature Sustainability. Докладніше про висновки DW розпитала співавторку документа, наукову співробітницю берлінського Інституту прісноводної екології та внутрішнього рибальства імені Лейбніца (IGB) др. Олександру Шумілову.

DW: Пані Шумілова, багато говорилося про жахливі наслідки війни для довкілля, однак ваше дослідження, по суті, перша спроба оцінити масштаби шкоди саме для водних ресурсів та інфраструктури. Яких висновків дійшли ви та ваші колеги?

Олександра Шумілова: Результати нашої роботи показали, що в Україні з перших днів війни вплив на воду та водні ресурси був дуже масивним. Було пошкоджено багато водоочисних споруд і каналів, які є частиною іригаційних систем. Тобто вплив воєнних дій на водні екосистеми надзвичайний.

Тема впливу війни на воду не є новою, але випадок України у порівнянні з іншими країнами особливий через індустріалізованість, адже на території країни розташована велика кількість великих і малих резервуарів, накопичувачів води, що у разі підриву може призвести до затоплення території і того, що багато людей залишиться без доступу до питної води. А взагалі кількість людей, які залишилися без доступу до якісної води, вражає: з квітня по грудень 2022 року ця цифра зросла з 6 до 16 мільйонів людей (дані Офісу ООН з координації гуманітарних питань. - Ред.)

Багато уваги у вашому дослідженні відводиться Каховському водосховищу - цій центральній водній артерії, використовуваній для зрошення, водопостачання, рибного господарства тощо. Дамба Каховської ГЕС, була пошкоджена, за наявними даними, перед відступом російських військ з Херсона. Зараз водосховище обміліло. Які загрози це несе для людей і довкілля?

Це водосховище виконує багато функцій, звичайно, це і водозабезпечення південних областей України - Херсонської, Запорізької. При Каховському водосховищі знаходиться також Запорізька атомна електростанція і ця вода використовується для охолодження її елементів. Тобто зниження рівнів води також може нести ядерну загрозу. Воно також надзвичайно важливе для постачання води в іригаційну систему - одну з найбільших таких систем у Європі, із загальною протяжністю всіх каналів близько 1600 кілометрів.

Інформація, яку я знаходила, свідчить про те, що наприкінці 2022 року головна насосна станція цієї іригаційної системи була частково затоплена. Зараз ще незрозуміло те, чи зможе вода взагалі поступити в цю систему і які наслідки це матиме для сільськогосподарського забезпечення півдня України, яке може опинитися без доступу до необхідної кількості води.

Супутниковий знімок демонструє пошкодження шлюзових воріт на дамбі Каховської ГЕС, листопад 2022

Є інформація, що вода була подана в іригаційну систему на місяць пізніше звичайного. Це вже мало негативні наслідки для сільського господарства. А у разі підриву водосховища це б призвело до затоплення великих територій, до надзвичайних наслідків, адже це дуже великий об'єм води.

Існують дані, що через відкриття шлюзів рівень водосховища знизився до близько 13 метрів, а попередньо нормальний його рівень був близько 15. Це також може мати негативні наслідки для рибного господарства, багато риби залишилося в прибережних регіонах цього водосховища, де рівень води дуже низький. Тобто риба залишилася заблокованою, і вона не може потрапити до глибших частин водосховища.

Це наслідки, які вже сьогодні відчутні в південному регіоні України. Проте і в інших областях воєнні дії завдали специфічної шкоди водним ресурсам. В чому це проявляється?  

Ми можемо бачити це забруднення водних ресурсів взагалі на території України внаслідок воєнних дій. Наприклад, було пошкоджено особливо багато нафтосховищ, що призвело до забруднення і розливу нафтопродуктів. Причому це відбувалося не тільки там, де ідуть бойові дії, а також у західних регіонах України внаслідок потрапляння снарядів.

Наприклад, у Тернопільській області був розлив у сховищі мінеральних добрив, що призвело до масової загибелі риби. Це і забруднення внаслідок руйнування мостів, потрапляння військової техніки в річки, снарядів, забруднюючих речовин. І їхнє розкладання займе багато часу. І звичайно, небезпека через міни. Морське узбережжя зараз заміновано і не може виконувати функцію забезпечення рекреації людей.

Випадок на річці Ірпінь, коли внаслідок підриву дамби були затоплені великі території, - ця небезпека існує також і на сході країни.

Там, де фактор небезпеки також посилюється затопленими шахтами...

Якщо ми говоримо про Схід України, то одна зі специфічних проблем там - саме затоплення підземних шахт. Відкачку шахтних вод, навіть на тих шахтах, що були закриті, потрібно забезпечити. Адже підйом вод там, де знаходяться також солі, важкі метали, призводить до забруднення наземних і підземних джерел води.

Жителі Костянтинівки на Донеччині щодня ходять за водою до цистерн, березень 2023

Чи можна розглядати використання води, водних ресурсів як зброю для досягнення воєнних цілей?

Це дуже цікаве питання. Звичайно, існує багато прикладів використання води як зброї в цьому конфлікті. Найвідоміший випадок це підрив ірпінської дамби для того, щоб зупинити підхід російських військ з півночі до Києва. Вода використовується як зброя і як інструмент впливу на населення: коли була захоплена Каховська гребля, багато людей боялися, що вона буде зруйнована, і це призведе до затоплення території, що знаходиться вниз за течією.

Або приклад Миколаєва, де руйнування труби, яка постачає воду з Дніпра також було основним фактором виїзду з міста (журналістське розслідування BBC вказує на навмисний підрив водогону "Дніпро-Миколаїв" російською армією. - Ред.). Досі це питання залишається невирішеним, і багато людей не хочуть повертатися, бо не можуть забезпечити свої нормальні потреби за відсутності води.

Питання, яке постає, коли ми про це говоримо, це те, як міжнародне законодавство може вплинути на цю ситуацію. Існує багато міжнародних норм, які вказують, що обидві сторони конфлікту повинні забезпечувати постачання водою та обслуговування інфраструктури, необхідної для нормального забезпечення цивільного населення. Але насправді так не відбувається.

Виходячи з того, що, як вже говорилося, водна інфраструктура України надзвичайно сильно залежить від енергетичної галузі, яких практичних заходів можна було б вжити для кращого захисту водних ресурсів та інфраструктури за умов продовження війни?

На мою думку, перше, що необхідно зробити, це розвинути систему моніторингу, яка дозволить швидко аналізувати ситуацію з водопостачанням та водними екосистемами. Як це зробити? Змоделювати певні сценарії, як потрібно діяти в кожному випадку. Наприклад, якщо ми говоримо про можливий підрив резервуарів, дамб, то наслідки можуть бути дуже різними в залежності від того, коли це відбувається. Якщо у весняний період, то в річках велика кількість води внаслідок весняного водопілля, тому території, що можуть бути затоплені, збільшуються. Тож для таких особливо небезпечних територій, небезпечної інфраструктури потрібно мати чіткий план дій. Звичайно, зараз оцінка ситуації доволі складна, оскільки доступ до багатьох територій небезпечний. Стати в нагоді може аналіз - супутникові знімки, математичне моделювання таких ситуацій.

Що стосується водозабезпечення, то також необхідно подумати про альтернативні варіанти. Наприклад, після теракту в Миколаєві, коли відбулося руйнування труби, яка постачає воду з Дніпра, з'ясувалося, що поблизу знаходилось альтернативне водосховище, закрите кілька десятиліть тому, бо його було нерентабельно підтримувати. Але воно могло, тим не менш, забезпечити населення на якийсь період водою.

А якщо вже казати про дуже екстремальні випадки, то ми знаємо, що існують такі індивідуальні фільтри, які, наприклад, використовуються в туристичних цілях, коли навіть дуже забруднену воду ними можна очистити.

Джерело: DW