Актуальна тема

Меню

Великопосна ініціатива 2024

Чорний тиждень для ядерної галузі

Кілька подій, які відбулися на цьому тижні, в черговий раз показують нам, що без «мирного атому» світ може обійтися. 14 вересня 2012 р. для Японії став історичним днем – Японія заявила, що поетапно закриє всі ядерні реактори до 2030 року.

Напередодні, 13 вересня, в Іспанії Рада з ядерної безпеки оголосила про закриття атомної станції в Гароні до липня 2013 року. У Бельгії були виведені з експлуатації два ядерні реактори, в корпусах яких були виявлені тріщини. Ну і для повноти картини – уряд Квебеку (Канада) підтвердив, що збирається закрити один зі своїх ядерних реакторів.

Рішення Японії позбутися залежності від ядерної енергетики до 2030-х років означає, що вона приєднається до Німеччини, Італії і Швейцарії, які відмовилися від «мирного» атому після трагедії на АЕС Фукусіма-1. Це неймовірно сміливий крок вперед для країни, чия електроенергетика колись на 30% залежала від ядерної енергетики. Єдиний «мінус» цього рішення в тому, що доведеться чекати 18 років. Майже два десятиліття японці будуть змушені жити в умовах ризику нових ядерних аварій.

Минулого літа японці вже довели, що вони можуть жити без ядерної енергетики – протягом кількох літніх місяців – в максимум електроспоживання в цій країні – з 50-ти реакторів працювали тільки два і ніякого дефіциту електроенергії або відключення мереж не сталося.

У Бельгії на атомних станціях «Тіанж» і «Дуль» були виявлені тріщини в корпусах реакторів, їх робота була припинена після численних перевірок. Цілком можливо, що пошкодження настільки велике, що ці реактори ніколи не буде перезапущено. І знову постає питання, який сенс так ризикувати життям і здоров'ям людей, коли можна забезпечити себе іншими джерелами енергії набагато більш безпечними і екологічними?

В Іспанії прийнято рішення про закриття АЕС Гарон. Оператори АЕС сподівалися продовжити цей термін до 2019 року. Однак на цьому тижні ядерна компанія, нарешті, визнала свою поразку. Оголошена дата закриття – 6 липня 2013 року.

Джерело: Промислова екологія