Відсутність впливу природного навколишнього середовища може бути причиною того, що мешканці міст більш схильні до алергії та астми, говориться в новому дослідженні фінських вчених. Так, деякі корисні для здоров'я людини бактерії присутні в більших кількостях саме в не урбанізованих середовищах. Останнє тим більш важливо, оскільки мікрофлора грає велику роль у розвитку та підтримці імунної системи.

«Мікроби скрізь, в тому числі у міському середовищі, але мікрофлора природного середовища відрізняється від мікрофлори забудованих областей», - пояснює співавтор дослідження Ілкка Ханскі (Ilkka Hanski) з Гельсінського університету. «При цьому видовий склад мікроорганізмів в природних умовах корисніший для нас».

Вчені дослідили зразки 118 підлітків на сході Фінляндії та виявили, що у підлітків, які живуть на фермах або поблизу лісів, різноманіття бактерій на шкірі було більшим, до того ж вони показали нижчу чутливість до алергенів. «Різноманіття мікробіоти важливе для нормального розвитку і підтримки імунної системи людини», - пояснює доктор Ханскі.

Дослідження також дозволило команді вчених ідентифікувати клас бактерій, відомий під назвою гамма-протеобактерії (Gammaproteobacteria), який мав «особливі функції». Один тип бактерій цього класу, Acinetobacter, був відзначений як «тісно пов'язаний з розробкою протизапальних молекул». «Наші дослідження показали, що чим більше на вашій шкірі цих бактерій, тим краща у вас імунологічна відповідь, завдяки якій, як відомо, пригнічуються алергічні реакції (на пилок рослин, тварин та ін.)».

За словами доктора Ханскі, гамма-протеобактерії більш поширені в рослинних середовищах, таких, як ліс і сільськогосподарські угіддя, ніж в населених пунктах та водоймах. «Урбанізація - явище відносно нове, раніше ж більшу частину часу ми взаємодіяли з середовищем, яке нагадує те, що ми сьогодні називаємо природним», - розказує він. «Урбанізацію можна вважати втраченою можливістю багатьох людей взаємодіяти з природним навколишнім середовищем та його біорізноманіттям, у тому числі мікробними спільнотами».

На додаток, інше нещодавнє дослідження ілюструє зв'язок між відсутністю зелених насаджень в міських районах та більш високим рівнем стресу у людей, які там живуть. Вчені виміряли рівень кортизолу, гормону, який виділяється у відповідь на стрес, в слині жителів таких місцевостей. «Як показали стрес-моделі, рівень кортизолу тісно пов'язаний з кількістю зелених насаджень навколо будинків», - пояснює співавтор дослідження Кетрін Уорд Томпсон (Catharine Ward Thompson), директор OPENspace Research Centre, Шотландія. «Якщо ваше житло оточене зеленими насадженнями, у вас більше шансів бути здоровим», - зазначила вона.

Оскільки повернути урбанізацію назад неможливо, варто розглянути інші варіанти вирішення проблеми. «Крім резервування природних територій за межами міста, важливо розвивати міське планування, яке має включати озеленені території, пояси зелених насаджень та інфраструктуру», - пропонує доктор Ханскі.

Людина протягом тисячоліть тісно взаємодіяла з природним середовищем. Власне, сама наша імунна система розвивалась з причини цієї взаємодії. Людство отримує неабияку вигоду від безлічі ресурсів і процесів природних екосистем. Екосистемні послуги - навіть на місцевому, міському рівні - мають дуже велике значення. Тому не варто забувати зайвий раз вийти на прогулянку до парку чи нехтувати можливістю відпочити на природі.

Джерело: Екологія Життя