На тлі всіх існуючих на даний момент екологічних катастроф проблема забруднення океану здається не такою вже значущою. Особливо в порівнянні з загрозою глобального потепління. Але екологи вважають, що забувати про неї не можна.

Тому що забруднення океану побічно пов'язане з тим самим глобальним потеплінням. І з підвищенням температури світового океану. І з багато чим ще. Адже екологія – це не купа окремо взятих проблем, а складний комплекс з не завжди очевидними взаємозв'язками. І в деяких країнах це вже почали розуміти на вищому рівні.

Що кажуть з приводу забруднення океанів в Європі

У Франції на найвищому рівні функціонує комісія з депутатів від усіх основних партій, яка займається розробкою особливої «Паризької угоди по океанах». Основне завдання угоди – до 2042 року звести викиди пластика в океан до мінімуму, а також – обмежити використання природного газу, викопного палива і підводних шахтних розробок.

Навіщо? Бо не відомо довгостроковий вплив потрапляння мікрочастинок пластика в харчовий ланцюжок. А між тим, ці частинки вже по всьому світу є. Продукт «неправильної» біодеградації пластика виявляється вже навіть в фіто- і зоопланктоні. Що стосується підводних розробок родовищ викопного палива і цінних руд, то тут взагалі питань немає. Всі пам'ятають, як кілька років тому в Мексиканській затоці стався небачений викид нафти. Так, потім там виявили бактерій, які цю нафту потихеньку їли, та й пластиком не цуралися, але до сих пір ніхто не придумав, як це використовувати на практиці.

Як заявила депутат французького парламенту Марі Креаг: "потрібно припинити використовувати наш океан як звалище".

Що можна додати

А те, що ініціатива французів, хоч і надзвичайно корисна, але зовсім неефективна в глобальному плані. Так, Франція може повністю перейти на відмову від пластику і на ефективні, хоча й дорогі, методи переробки пластикових пляшок, але в цілому по світу ситуація не зміниться.

Країни третього світу за тиждень викидають стільки пластику, скільки Франція за рік. І країни третього світу чхати хотіли на екологію – у них є куди більш насущні проблеми. Особисте збагачення, там. Або спроби від голоду не вмерти. А у Франції, як і у більшості екологічних організацій, немає механізму впливу на інші уряди.

Так, з Китаєм пощастило – країна потихеньку переходить в постіндустріальну епоху і з подивом дивиться на те, якою ціною це було досягнуто. Так що на численних заводах починають встановлювати вловлювачі вуглекислого газу і сажі, а промислові стоки починають піддавати очищенню. Але є ж ще Індія ... І Індонезія. І інші країни Південної Азії, Південної Америки і Африки.

Джерело: joinfo.ua