Протягом Часу Створіння (14 вересня – 17 жовтня за Юліан. календарем) маємо можливість застановитися над нашим християнським обов’язком перед Створінням. CIDSE (Міжнародне співробітництво з питань розвитку та солідарності) разом з Католицькими організаціями соціальної справедливості зібрали історії про сталий розвиток, що допоможуть нам задуматися над нашим місцем серед Божого Створіння.

Одна з таких історій стосується дому. Це історія Марії, молодої дівчини з Португалії, яка мотивує всіх навколо себе. Хоча в дівчини церебральний параліч, вона закінчила університет, грала в театрі, стрибала з парашутом, а зараз – конфронтується з викликом «сталого способу життя».

«На мою думку, нам потрібен особливий зв'язок з природою…і ми повинні про неї дбати, а один зі способів піклування про природу – це перебування у тісному контакті з нею. Я за те, щоб ходити пішки та використовувати громадський транспорт, саме так я і пересуваюся по місту. Ставши частиною асоціації CIDSE, я змінилась. Я навчилась піклуватись про себе та світ навколо мене», - наголосила дівчина.

«Я вважаю, що нашим найціннішим даром є вода, тому намагаюсь не витрачати її дарма, я не залишаю відкритий кран на довгий час. На мою думку, світ може стати кращим через малі вчинки. Ми живемо у світі і більше такого не буде, саме тому необхідно його оберігати і залишити наступним поколінням найкращі умови життя. Ми повинні усвідомити, якщо ми не піклуємось про світ, то ми не піклуємось про самих себе, бо все між собою пов’язане, якщо ми проявимо трішки турботи сьогодні, завтра стане кращим і попіклується про нас. Саме тому, надзвичайно важливо вберегти планету», - заявила Марія.

Інформаційна служба Бюро УГКЦ з питань екології з посиланням на сайт Medium