Ось уже багато років пластмаса є одним з ключових матеріалів у світовій промисловості. З неї можна виготовити що завгодно: від дитячих іграшок до деталей космічних апаратів. Але у цієї медалі є й зворотний бік. Повсюдне використання пластику завдає величезної шкоди екології.

Такі матеріали розкладаються довгі роки і можуть століттями лежати на звалищах, виділяючи токсичні речовини в ґрунт. Попадання пластикового сміття у водоймища викликає отруєння донних організмів, а при спалюванні в повітря викидається малоприємний коктейль отруйних елементів. Крім того пластикові частинки, проковтнуті тваринами, можуть стати причиною їх загибелі.

На цьому тлі в світі зростає попит на біорозкладні матеріали, виготовлені з рослинної сировини і нетоксичних продуктів нафтопереробки. При утилізації такі вироби поміщають в компостні умови, де їх протягом декількох місяців в буквальному сенсі з'їдають мікроорганізми.

Вчені з університету Північної Дакоти (NDSU) пропонують незвичайний спосіб переробки пластикових відходів. Вони створили технологію виготовлення полімерних матеріалів, які можуть розкладатися під впливом сонячного світла.

Сараванакумар Раджендран (Saravanakumar Rajendran) і його колеги взяли за основу природний цукор фруктозу і особливі молекули, які поглинають світло. При нагріванні компоненти шикуються в довгі полімерні нитки, з яких виходить міцний пластик блідо-коричневого кольору. Але варто такому виробу потрапити під вплив прямих сонячних променів, світлочутливі молекули реагують на ультрафіолет і "виходять" з ланцюжків, руйнуючи всю конструкцію.

В експериментальних роботах під дією ультрафіолетового випромінювання з довжиною хвилі 350 нанометрів матеріал всього за три години перетворювався на прозорий розчин. Ця рідина абсолютно безпечна для природи. Крім того її можна знову перетворити в полімер для нових виробів.

Звичайно, здатність до саморуйнування сильно обмежує область застосування нової пластмаси. Навряд чи комусь сподобається посуд або меблі, які розтануть, якщо через вікно на них буде світити сонце.

Але цей матеріал можна використовувати всередині електронних приладів та інших недоступних для ультрафіолету місцях. Зараз вчені зайняті додатковими дослідженнями властивостей нового матеріалу, щоб зрозуміти його конкурентоспроможність з існуючими аналогами.

Джерело: ECOportal