Цього тижня бесіди в осередку львівської спільноти «Українська молодь – Христові» провів отець Олег Кобель – священик Стрийської єпархії, референт Бюро з питань екології УГКЦ. Головним на зустрічі було питання про так званий «екологічний» гріх як важкий гріх супроти Божого творіння.

Поняття екологічного гріха ввів ще Папа Іван Павло ІІ, поставивши його поряд із важкими, смертними гріхами. Чому ми не задумуємось над красою Господнього творіння? Чому більшість суспільства ставиться до Божих дарів як до завжди і безумовно доступних? Іноді достатньо зупинитись і роззирнутись, щоби зрозуміти всю досконалість світу довкола нас. Наприклад, серед пасічників важко зустріти людину невіруючу. Спостереження за невтомною працею бджіл, за дивами їх самоорганізації та досконалістю кожного стільника у вулику не може залишити байдужим. Лікарі, спостерігаючи за досконалістю людського організму, ніколи не будуть руйнувати шкідливими звичками власний. Таку ж аналогію потрібно побачити й у ставленні до природи.

Екологічний трактат – це складова нашої віри. В Катехизмі УГКЦ «Христос – наша Пасха» весь останній розділ під назвою «Переображення Всесвіту» присвячений питанням християнина та екології. Екологічний гріх – не просто провина за вичерпування природніх благ. Це радше гріх недбальства та занедбання. Екологічний гріх вбиває у нас здатність дивуватися, захоплюватися творінням Божим. Дуже добре ця ситуація висвітлена в документальному фільмі «Дім».

Отець Олег – активний пропагандист та організатор екологічних заходів по цілій Львівщині. Проект «Екопарафія» став паростком для дієвої зміни людського ставлення до природи. Отець постійно збирає дітей та дорослих для допомоги довкіллю, подаючи чудовий приклад для створення таких проектів повсюдно. Передовий досвід, який отець Олег здобуває за кордоном, відкриває нам очі на питання, які з певних меркантильних міркувань влади були закритими і взагалі не досліджувались на наших теренах.

Найперша проблема – вода. Люди у селах вже давно бачать наслідки своєї безгосподарної діяльності – передусім на річках, які міліють просто на очах. Браконьєрське винищення риби струмом порушує природній ареал. Уже за рік у криницях цілого села рівень води знизився на метр. Щодо використання води, то середньостатистично ми витрачаємо 10–12 літрів за хвилину – це справді великий об’єм. Проте є способи зменшити навантаження на водний ресурс. Для прикладу, насадка-аератор – невеликий механізм, що прикріплюється на кінці крану і насичує воду повітрям, збільшуючи напір й одночасно зменшуючи кількість використаної води. 

Електроенергія – теж важка тема в українських реаліях. Шкідлива та небезпечна переробка електроносіїв дуже шкодить нашій екології. Знову ж таки, існують способи зменшити щоденний обсяг використаної електроенергії. Енергоощадні світлодіодні лампи на 3 Вт мають величезну перевагу над звичними жарівками як у кількості спожитої енергії, так і в якості (гарантія на таку лампу коливається від 3 до 10 років). Варто також зважати на те, скільки електроенергії споживають наші пристрої у штатному режимі. Найкращий вихід тут – продовжувачі з вимикачами під кожну розетку, які дозволять залишати увімкненими лише необхідні пристрої.

Великою проблемою на нинішньому етапі є тотальна засміченість населених пунктів та околиць. Отець Олег власним прикладом заохочує організовувати збирання сміття як метод самовиховання. Найгірше сміття – поліетилен: до сьогодні ще не придумано доброго методу його утилізації. При спалюванні цього синтетичного матеріалу виділяються токсичні речовини. (І взагалі, спалення сміття ввійшло в нашу практику зовсім недавно і є, безперечно, виявом безгосподарності та безвідповідальності). Замість одноразових пакетиків можна використовувати екосумки багаторазового використання з натуральних матеріалів. Отець виступає і проти виготовлення та масової реалізації похоронних вінків – вони вже ніяк не втішать померлого, але згодом обов’язково будуть спалені зі шкодою для довкілля.

Загалом екологічна етика є насущним питанням для цілого світу. Католицька церква була першою інстанцією, яка почала бити на сполох ще в 50-х роках ХХ століття. Папу Івана Павла ІІ в цьому плані називають «зеленим Папою», зважаючи на його значні старання зробити нас чуйними по відношенню до природи. Від нинішнього Папи очікують на круглий стіл щодо захисту тварин та цілу енцикліку про екологію. Не дарма святий Франциск – заступник всіх екологів.

Сподіваємось, найближчим часом екологія стане чільним питанням у сфері етики по всьому світі. Якщо хочете дізнатись більше – ласкаво просимо на сайт Екологічного бюро УГКЦ: www.ecoburougcc.org.ua.

Підготував – Андрій Крупич

Джерело: Українська молодь - Христові