Так вважає експерт із питань енергетики Міжнародного центру перспективних досліджень Катерина Деделюк

«Кроки, які роблять і уряд, і парламент у реформуванні енергетичного сектора, змушують поставити питання не лише про адекватний професійний рівень обох, а й про щирість намірів впровадити європейські енергетичні норми і стандарти», – вважає Катерина Деделюк, експерт із питань енергетики Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД).

Реформа енергетичного сектора, відповідно до вимог Договору про створення Енергетичного співтовариства, у т. ч. Третього енергетичного пакета ЄС, визначена 18 пунктом програми діяльності уряду. Однак за важливістю вона, на глибоке переконання експерта, має бути на другому місці – відразу ж після захисту державності та територіальної цілісності України. Негайна й системна реформа енергетики – єдиний спосіб уникнути соціальної та економічної кризи вже цієї зими. Крім того, вона є важливим елементом знищення корупції як невід’ємної складової української політики та економіки. Третій енергопакет є сьогодні «магічною формулою», яка може вже за півроку змінити сферу енергетики в країні. Розподіляємо НАК «Нафтогаз» і припиняємо його існування як суб’єкта господарювання – ось тобі і підстава для перегляду договорів із РФ. Запускаємо на наш ринок усіх кваліфікованих операторів газового ринку (від «Газ де Франс» до «Рургазу» і дрібніших гравців) із правом продавати газ кінцевому споживачу – і ось тобі де вирішення безкінечної саги про ціну газу для українського споживача. Якщо в нас на газовому – як і електроенергетичному – ринку буде 20-30, а то й більше незалежних операторів, у тому числі і європейських, які мають свої історичні особливі відносини з «Газпромом» – то і ЗМІ, й українське суспільство так само хвилюватимуться щодо газових проблем, як і щодо нафтових чи проблем машинобудування. Тобто, наголошує експерт, газова проблематика перейде зі сфери політичної у сферу економічну.

Чому ж цього не робиться? Комусь хочеться, як це вже було в нашій історії, за рік контролю газового сектору стати новим мільярдером? Може, вистачить? Адже на кону – збереження державності!

Й уряду, і парламентаріям потрібно нести сьогодні солідарну відповідальність за втрачений час (все це можна було зробити ще в березні – і зараз ми б не були у такому катастрофічному стані) і недбалий підхід до реформування стратегічно важливого сектора України. Проблеми НАК «Нафтогаз» не зменшуються. Дефіцит компанії зростатиме, це визнала навіть місія МВФ, зафіксувавши збільшення передбачуваного дефіциту «Нафтогазу» до 3,7% (у попередній програмі було заплановано 3,3%). Зменшити рівень допомоги з держбюджету не вдасться, навпаки, будемо очікувати його зростання (Кабінет Міністрів України пропонував рекордне збільшення обсягу випуску облігацій для капіталізації «Нафтогазу України» на 70,6 млрд. грн. (з 33,33 млрд. грн. до 103,927 млрд. грн.) шляхом внесення змін до державного бюджету України на 2014 рік).

«Неефективність компанії, яка володіє потужною енергетичною інфраструктурою – неприпустима обуза для бюджету та кожного громадянина», – підкреслює К.Деделюк. Розчленування «Нафтогазу» та позбавлення його складових будь-яких монопольних прав, створення незалежного і підконтрольного гравцям ринку і суспільству оператора ГТС, який забезпечить рівний доступ усіх до української газової труби, лібералізація і допуск усіх без винятку кваліфікованих гравців як до газовидобування в Україні, так і до продажу газу кінцевим споживачам – ось де ключ до іноземних інвестицій, до модернізації інфраструктури, до досягнення енергетичної безпеки країни!

Катерина Деделюк називає все інше або імітацією, або корупцією.

У тому ж таки 18 пункті програми діяльності уряду мовиться про необхідність «…поступового заміщення імпортного газу газом власного видобування…». А робиться все навпаки! Хто ще, окрім іноземних чи вітчизняних інвесторів, здатен вкласти кошти у відновлення закинутих радянських газових родовищ і знову повернути їх до життя? Для цього потрібні лише прозорість, стабільність і передбачуваність дій держави, рівні правила гри для усіх, хто хоче тут заробити забезпечуючи країну газом.

Що ж робить уряд? На думку експерта, «благі наміри» наповнення державного бюджету України, законопроектом «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України» внесено пропозицію збільшити до 70% ставки плати за користування надрами при видобутку газу. На газовому ринку не працюють благодійники. Адже ніхто з бізнесменів не стане брати кредити, вкладатися у розбудову інфраструктури, розвідку з високим рівнем ризику – і все для того, щоб потім віддати весь прибуток уряду. «До того ж, до 70% плати слід додати усі інші податки, не говорячи вже про традиційний корупційний податок – невже хтось захоче працювати собі у збиток?» – запитує К.Деделюк.

А у поєднанні з положеннями Законопроекту «Про особливий період в ПЕК» (відповідно до якого весь природний газ власного виробництва буде спрямовано для задоволення потреб населення за встановленою урядом ціною, яка не завжди вигідна для виробника) експерт не виключає ситуацію, коли приватні компанії будуть змушені захищати свої інвестиції та позиції на ринку і просто його залишать, не те що не будуть інвестувати у розширення видобутку.

У цивілізованих країнах існує таке поняття як «консультації із зацікавленими сторонами» перед тим, як уряд приймає навіть значно менш важливі рішення, ніж згадані вище. Запрошують усіх, хто цікавиться питанням – від експертів, представників громадськості, ЗМІ до всіх гравців та операторів ринку, інвесторів, банків, що кредитують галузь, транспортні чи будь-які інші залучені компанії – і разом обговорюють проблему і пропозицію щодо вирішення. Досягнення конструктивних компромісних рішень має відбуватися шляхом прозорого обговорення спірних питань. Лише коли рішення є спільним, після цього усі його виконують, а не починають війни на знищення. «Таке враження, що, висуваючи згадані вище пропозиції, уряд вів консультації, але з дуже обмеженим колом зацікавлених сторін. Невже вони очікують у цьому випадку на ще щось, окрім негативного результату?» – резюмує К. Деделюк.

Джерело: Львівська газета