Соціальні проблеми, голод, урагани та посухи… Лихо не омине нічого: навколишнє середовище, флору та фауну, людей. Вітаємо на акції «Захопи планету Земля». Чи стане епоха кліматичних змін ще й епохою внутрішніх та міжнародних конфліктів?

Якщо ви бідні, то завдати іншій людям фізичної шкоди можете лише традиційними, перевіреними способами, тобто кулаками, ножем, палицею або більш сучасними варіаціями – вогнепальною зброєю або автомобілем.

Але ж якщо ви надзвичайно багаті, ніщо не заважатиме вам розширити масштаби насилля до промислових розмірів. Ви можете, наприклад, побудувати кустарну фабрику у Бангладеші, на якій відбудеться аварія та забере більше життів, аніж колись вдавалось забрати будь-яким «традиційним» способом. Або ж, розрахувавши співвідношення між ризиком та можливим прибутком, ввести в експлуатацію небезпечне устаткування, чи почати використовувати на заводах отруйні речовини, як це щоденно практикують виробники. Якщо ви лідер країни, то можете оголосити війну та вбивати людей сотнями тисяч або навіть мільйонами. Ядерні наддержави – США та Росія – усе ще здатні знищити левову частку всього живого на планеті.

Так принаймні вчиняють вугільні магнати. Але коли ми говоримо про насилля, то у більшості випадків маємо на увазі те насилля, що йде знизу, а не згори.

Або так я думала, отримавши нещодавно розсилку новин від одного товариства, що займається питаннями клімату. У одній замітці йшлося про те, що «вчені знайшли прямий зв'язок між змінами клімату та зростанням рівня насилля». Насправді ж у цій не надто актуальній статті, опублікованій у журналі «Nature» два з половиною роки тому, мова йшла про збільшення кількості конфліктів у тропіках під час розвитку феномену Ель-Ніньйо. А також й про те, що в результаті цього процесу наша епоха кліматичних змін стане також епохою внутрішніх та міжнародних конфліктів.

Звідси випливає, що поведінка звичайних людей у період бурхливих кліматичних змін погіршиться.

Ця думка здається цілком логічною лише до тих пір, поки ми не звернемось до того, з чого почали, і не побачимо, що зміни клімату є насиллям. Жорстоким, жахливим, тривалим насиллям, яке розповсюджується у світі.

Зміни клімату мають антропологічні причини. Наслідки цих змін – окислення океанів, скорочення популяції морських видів тварин і рослин, повільне зникнення острівних народів, збільшення кількості повеней, посух, неврожаїв. Це все призводить до катастрофічних погодних умов, зростання цін на продовольство та голод. Згадайте лише ураган Сенді та нещодавній тайфун на Філіппінах, або екстремальну спеку, від якої гинуть десятки тисяч людей поважного віку.

Якщо ми хочемо поспілкуватись на тему насилля та зміни клімату, а саме про це ми говоримо після тривожної доповіді провідних екологів, тоді розглянемо кліматичні зміни як насилля. Замість того, щоб перейматися бурхливою реакцією звичайних людей на знищення основних засобів існування, звернімо увагу на факт їхнього знищення, а також на те, як можна це виправити. Звичайно, нестача води, неврожай, повені та інші лиха призводитимуть до масових міграцій та кліматичних біженців – навіть уже призвели - і викликатимуть конфлікти. Ці конфлікти розпочинаються вже зараз.

Можна розглядати арабську весну як частково кліматичний конфлікт: зростання цін на пшеницю було однією з причин низки повстань, що змінили вигляд Північної Африки та Близького Сходу. З одного боку, можна зауважити: було б непогано, якщо б ці люди взагалі не голодували. З іншого - хіба можна не захоплюватися тими людьми, які не дали позбавити себе засобів існування та надії? Варто звернути увагу й на причини цього голоду – значну економічну нерівність у Єгипті та інших країнах, жорстокість, з якою людей утримували на найнижчих рівнях соціальної системи, і, що є не менш важливим, погодні умови.

Люди повстають, коли більше не можуть миритися з умовами свого життя. Інколи це породжується фізичною реальністю: посухами, епідеміями, ураганами, повенями. Але продовольство, медицина, здоров’я та добробут, доступ до житла та освіти – це все регулюється економічними засобами та урядовою політикою. Саме через це відбулося повстання, назване «Захопи Уолл-стріт».

Кліматичні зміни сприятимуть поширенню голоду, оскільки ціни на продовольство зростатимуть, а обсяги його виробництва зменшуватимуться. Вже сьогодні ми спостерігаємо голод на планеті, і він відбувається не з провини природи або фермерів, а через систему розподілу. Майже 16 мільйонів дітей у США голодують, згідно з даними міністерства сільського господарства США. Це відбувається не тому, що велика аграрно розвинута країна не може виробити достатньо їжі, щоб усіх прогодувати, – наша система розподілу засобів існування є насильством.

Кліматичні зміни не здатні раптово сприяти створенню справедливої системи розподілу продовольства. Гадаю, у майбутньому люди піднімуться проти несправедливості системи, як це вони робили і в минулому. Вони мають повставати, а ми повинні бути їм за це вдячні. (Сподіватимемося, що ці люди усвідомлять, що їх сила не обов’язково полягає в насиллі). Одним із приводів Французької революції був неврожай зерна 1788 року, через який ціни на хліб зросли до небес і бідняки почали голодувати. Вважають, щоб попередити такі події, потрібно посилювати тиск на населення та погрожувати найменш заможним його верствам. Проте це лише спроба закрити кришкою горщик, в якому кипить вода; набагато простіше зменшити полум’я.

Того ж тижня, коли я отримала розсилку новин щодо зв’язку між кліматом та насиллям, корпорація «Exxon Mobil» опублікувала звіт про напрями її діяльності. Він не здасться вам цікавим, якщо ви тільки не вмієте перетворювати суху ділову мову на образну картину наслідків тих дій, до яких вдаються заради прибутку. Компанія стверджує: «Ми впевнені, що жоден з наших вугільних запасів не є зараз і не стане згодом законсервованим. Ми впевнені, що розробка цих ресурсів є ключовим аспектом задоволення світового попиту на енергію, який зростає».

Законсервовані запаси (тобто вугілля, нафта, газ, які все ще знаходяться під землею) стануть нічого не вартими, якщо ми заборонимо розробляти та використовувати їх у найближчому майбутньому. Адже науковці стверджують, що суспільство має залишити більшу частину розвіданих запасів вуглеводнів у надрах, якщо хочуть обрати помірний варіант кліматичних змін на противагу радикальному. У такому разі виживе значно більша кількість людей, тварин, рослин, географічних територій. При найкращому сценарії люди завдадуть планеті менше шкоди. А вони зараз сперечаються, як саме спустошити нашу планету.

У кожній сфері ми повинні звертати увагу на насилля промислове та системне, не лише на звичайне насилля людей. Особливо це стосується кліматичних змін. Корпорація Ексон вважає, що ми не зможемо змусити її залишити ресурси в надрах. Вона запевняє інвесторів, що продовжить перетворювати швидке, жорстоке та навмисне знищення планети у прибуток.

«Знищення планети» – банальна фраза, але уявіть у ній обличчя голодної дитини та спустошене поле, а потім помножте ці образи на мільйон разів. Уявіть крихітних молюсків, гребінців та устриць, які не можуть в окислених океанах виростити панцир. Чи катастрофічний ураган, що шматує місто. Кліматичні зміни – це глобальне насилля не лише проти людей, а й проти навколишнього середовища. Назвавши це насилля його власним іменем, ми зможемо розпочати справжню дискусію навколо наших пріоритетів та цінностей. Тому що повстання проти жорстокості починається з повстання проти слів, за якими вона приховується.

Ребека Солніт

Джерело: КліматІнфо