З нагоди Всесвітнього економічного форуму, який цього тижня проходить в Давосі (Швейцарія), з окремим посланням до учасників звернувся Папа Франциск. Звертаючись в короткій формі до професора Клауса Шваба, засновника і виконавчого голови Міжнародного економічного форуму, Святіший Отець в особливий спосіб наголосив на тих ранах сучасного світу, про які він вже згадував у своєму посланні з нагоди Всесвітнього Дня миру і, в більш докладній та поглибленій формі, в своєму апостольському напоумленні «Радість Євангелія» (Evangelii gaudium).

Документ Вселенського Архієрея з нагоди 44-ї щорічної зустрічі в Давосі був зачитаний кардиналом Петером Турксоном, президентом Папської ради «Справедливість і мир».

Розмірковуючи над всіма цими змінами, які відбуваються у сучасному світі, єпископ Риму погодився з тим, що досягнуті успіхи в різних сферах хоч і спричинились до зменшення бідності в світі, однак, водночас ці зміни призвели до поширення соціальної ізоляції.

 З папського послання випливає, що завжди і всюди в економічних розрахунках слід брати до уваги гідність людської особи та спільне благо. В документі також недвозначно згадується про те, що велика відповідальність за найбільш потребуючих і незахищених лежить на всіх тих, хто має належні політичні чи економічні повноваження. Святіший Отець загострив увагу на тому, що «неможливо толерувати те, що тисячі людей щодня помирають від голоду, в той час, коли велика кількість доступної їжі просто марнується».

У своєму вже звичному для усіх стилі та в дусі святого покровителя з Асизу, вікарій Христа дав усім без винятку чітко зрозуміти, що усі учасники життєвої мандрівки, не дивлячись на їхніх соціальний статус, їхнє походження, релігійну чи національну приналежність мають право на дари Божі – природні ресурси, дані на користування цілому людству, а не лише поодиноким особам, національним групам, чи народам.

Головним посланням Папи Франциска можна вважати те, що сучасне суспільство матиме майбутнє лише тоді, коли усі відчуватимуться відповідальними за усіх і коли вже в реальному часі кожен робитиме вклад у розбудову гармонійних відносин з усім створінням Божим, бо в протилежному випадку «без перспективи Вічного життя, людський прогрес просто приречений».

Інформаційна служба Бюро УГКЦ з питань екології з посиланням на Zenit