Більше всіх шкодять клімату США, Китай, Росія, Бразилія, Індія, Німеччина і Великобританія. За новими даними, сукупний внесок цих країн у глобальне потепління з 1906 по 2005 р. перевищив 60%.

Деймон Метьюз із Конкордійского університету (Канада) та його колеги основують свої розрахунки на тому, скільки «живуть» в атмосфері температурні зміни, викликані тим чи іншим типом забруднювачів. Головний з них – CO2, основними джерелами якого служать спалювання викопного палива і зміни у землекористуванні – скажімо, вирубка лісу. Вчені не забули також про метан, оксид азоту та сульфатні аерозолі. Все це несе відповідальність за 0,7°C з 0,74°C, на які нагрівся світ з 1906 по 2005 рік.  

США виявилися явним лідером: на їх частку припадає 0,15°C (з 0,7), тобто 22%. Показники інших країн такі: Китай – 9 %, Росія – 8%, Бразилія та Індія – по 7%, Німеччина і Великобританія – по 5%. «Високий рейтинг не найрозвиненіших країн може здатися сюрпризом, – зазначає пан Метьюз. – Однак справа ж не тільки в промислових викидах, а й у вирубці лісу».

Для більшої наочності приводиться підготовлена карта ( повністю – тут), на якій країни розтягнуті або зменшені залежно від їх внеску у потепління. Західна Європа, США, Японія та Індія розпухли до невпізнання, Росія, Китай і Бразилія залишилися більш-менш у своїх розмірах; Канада, Австралія і більша частина Африки стали худими, як тріска. З цієї точки зору внесок Росії, Бразилії та Китаю у зміну клімату не можна назвати незвичайним, він пропорційний до займаної цими країнами території.

Якщо ж виходити з розрахунку на душу населення, що, мабуть, більш справедливо, то картина буде іншою. Сім перших місць займуть найбагатші країни світу, тоді як Китай і Індія опустяться на 19 -е і 20 - е місця відповідно.

Як би там не було, нагорі завжди будуть одні і ті ж держави, але далеко не всі вважають, що це автоматично робить їх відповідальними за потепління. «Чи справедливо карати Великобританію за те, що вона зробила в 1850 році?» – запитує, наприклад, Глен Пітерс з Центру міжнародних досліджень клімату та навколишнього середовища (Норвегія).

Брудне вугілля – ось і все, чим володіла економіка в середині XIX століття, тоді як сьогодні навіть порівняно бідні країни мають доступ до екологічно чистих технологій на зразок сонячної енергії, про які в епоху промислової революції можна було тільки мріяти, підкреслює Міхел ден Елзен з Агентства з оцінки впливу на навколишнє середовище (Нідерланди).

Результати дослідження опубліковані в журналі Environmental Research Letters.

Джерело: Компьюлента