Актуальна тема

Меню

Пластисфера – нова загроза людству

Те, що пластикове сміття в океані завдає шкоди природі, відомо давно. Тепер вчені виявили на частинках сміття силу-силенну мікроорганізмів, у тому числі, схоже, і патогенних.

Про те, якої шкоди довкіллю завдає пластикове сміття, що в гігантській кількості плаває у світовому океані, написані тисячі статей мало не всіма мовами світу. В них йдеться, передусім, про болючу смерть морських птахів, які набивають собі шлунки цією неїстівною пластмасою, приймаючи її за їжу, та ще годують нею пташенят. Це давно відомий фізичний ефект пластикового сміття.

У нинішньому році вчені виявили ще і хімічний ефект: зокрема, виявилося, що сміття накопичує небезпечні для здоров’я органічні забруднювачі, що містяться в морській воді, – поліхлоровані біфеніли, поліциклічні ароматичні вуглеводні та інші токсичні сполуки.

Пластисфера виявилася цікавим об’єктом вивчення

А тепер американські вчені заговорили і про мікробіологічний ефект. І навіть ввели абсолютно новий термін: пластисфера. Океанограф і еколог Ерік Зеттлер (Erik Zettler), керівник відділу наукових досліджень та зовнішніх зв’язків Морської освітньої асоціації в містечку Вудз-Хоул, штат Массачусетс, пояснює походження терміна так: «Говорячи про біосферу, ми маємо на увазі тонку оболонку планети, заселену живими організмами. А тепер давайте змінимо масштаб. Як іменувати біоплівку, утворену мікроорганізмами на частинках пластикового сміття, що плавають у морі? Ми вирішили за аналогією назвати її пластисферою».

Професор Зеттлер, фахівець в галузі біології моря, ось уже майже 30 років керує програмою студентських морських експедицій і вивчає при цьому зоопланктон. При заборі проб у сіті завжди потрапляють і частинки пластикового сміття. Як правило, це дуже невеликі фрагменти, цілком співмірні з планктонними організмами.

Досить довго океанограф сприймав частинки сміття в своїх пробах як прикру сторонню перешкоду, перш ніж відкрив в них для себе новий об’єкт наукового інтересу. «Все, що довго перебуває в морській воді, чи то паля портового причалу чи корпус судна, покривається слизовою біоплівкою, утвореною колоніями мікроорганізмів. Тому ми подумали, що і на цих частинах пластикового сміття теж має бути така біоплівка, – пояснює Ерік Зеттлер. – Але нас цікавило, якими видами бактерій вона утворена: чи буде це, так би мовити, «стандартний набір», чи тут знайдеться щось несподіване».

Океанський суп з пластмасових круп майже непомітний

Разом з колегами з розташованих тут же, в Вудз-Хоул, Морської біологічної лабораторії та Океанографічного інституту, професор Зеттлер досліджував біоплівки на поверхні виловлених у морі фрагментів пластикового сміття, причому не тільки візуально, за допомогою скануючого електронного мікроскопа, а й генетично, за допомогою секвенування спадкового матеріалу. «Ви тільки уявіть собі, – говорить учений, – на цих шматочках пластмаси розміром не більше половинки нігтя на мізинці виявилося понад 1000 – ні, не мікроорганізмів, а видів мікроорганізмів. Понад тисячу різних видів! Це значна цифра».

Цифра тим більш значна, що багато регіонів світового океану далеко від узбережжя характеризуються досить скромним видовим різноманіттям мікроорганізмів. У цьому зв’язку цілком закономірним є запитання, який вплив ця така багата пластисфера може чинити на морські екосистеми, говорить професор Зеттлер: «Ми знаємо, що в світовому океані існують гігантські круговороти, і ці течії сформували кілька величезних скупчень пластикового сміття, так звані сміттєві плями».

«Дві такі плями знаходяться в Атлантичному океані, ще дві – в Тихому, і одна – в Індійському, – зазначає Зеттлер. – У цих регіонах на кожен квадратний кілометр акваторії припадають сотні тисяч або навіть мільйони фрагментів пластикового сміття. Їх практично не видно, тому що це дуже дрібні фрагменти, до того ж рівномірно розподілені у воді, але якщо на кожній крупинці такого супу є своя біоплівка, та ще складається з чужорідних для даного регіону видів бактерій, то це з часом може призвести до значних змін екосистем у відкритому морі» .

Вібріони можуть потрапити і в морепродукти для людей

Річ у тім, що бактерії теж потребують поживних речовин, а тому у відкритому морі вони неминуче вступають у конкурентну боротьбу за обмежені ресурси з зоопланктоном. Це не може не впливати на сформовані тут харчові ланцюжки.

Є ще одна тривожна обставина: як виявилося, на пластиковому смітті часто зустрічаються колонії бактерій, що відносяться до роду вібріонів. Тим часом, серед представників цього роду є види, патогенні для риб, для ракоподібних, для головоногих молюсків, а також для людини. До цих останніх відноситься, наприклад, збудник холери. Тому не виключено, що пластикове сміття сприяє поширенню в морі інфекційних захворювань.

«Ми знаємо, що риби дуже часто заковтують шматочки пластику, – каже професор Зеттлер. – Це робить можливим потрапляння патогенних бактерій і органічних забруднювачів у харчовий ланцюжок, в кінці якого стоїть людина. Я не збираюся сіяти паніку і стверджувати, ніби в наявності очевидна загроза для здоров’я. Але абсолютно ясно, що ця проблема потребує поглибленого вивчення. Тим більше що поки ми знаємо про неї дуже мало».

Своє найближче завдання професор Зеттлер і його колеги вбачають у тому, щоб ізолювати з біоплівок на пластиковому смітті якомога більше різних вібріонів, культивувати їх на живильному середовищі і подивитися, чи є серед них збудники небезпечних хвороб.

Володимир Фрадкін

Джерело: FINANCE.UA