Південно-Захід США охопила рекордна спека. 30 червня о Долині смерті була зареєстрована температура 53°C, а 3 липня повторений рекорд 57°C!, встановлений 10 липня 1913. У той же день через лісову пожежу в штаті Арізона загинули 19 пожежних – найбільша трагедія з 1933 року.

Що стоїть за цією спекою? Яку роль відіграло глобальне потепління? Як події останнього часу співвідносяться з іншими? Відповідає кліматолог Мартін Тінглі з Гарвардського університету, який разом з Пітером Хюйберсом показав недавно, що 2005, 2007, 2010 і 2011 рр. були найтеплішими за останні 600 років.

Судячи з метеорологічних даних, відповідальність за спеку можна покласти на блокуюче явище в атмосфері, коли конкретна конфігурація струменевої течії (високошвидкісного потоку повітря, що обвиває Північну півкулю зі сходу на захід, немов гігантська конвеєрна стрічка) зберігається надзвичайно довго. На західному узбережжі США встановилася область високого тиску, а на східному – низького. Тому в штаті Массачусетс весь час дощить, а на берегах Тихого океану дуже жарко.

Пересічна людина мислить дуже простими категоріями: якщо несподівано похолодало, він сміється над розмовами про глобальне потепління, а якщо навпаки – починає панікувати і свято вірити у зміну клімату. Зрозуміло, він двічі помиляється. Навіть зараз вчені побоюються говорити про те, що 2013 рік буде рекордно теплим за всю історію спостережень, адже треба дочекатися його кінця і проаналізувати дані з усього світу.

Працюючи з палеокліматичними даними (річними кільцями дерев або крижаними кернами), дослідники не можуть визначити, що в такому-то місці протягом такого-то тижня літа стояла така-то погода. Тінглі і Хюйберс всього лише порівнювали жарке (в середньому) літо з прохолодним і з'ясували, що недавні теплі екстремуми середніх літніх температур у високих північних широтах не мають аналогів за останні 600 років.

Проста і неточна аналогія: якщо ваш зріст 190 см, то висока ймовірність, що ви вище будь-якої випадково взятої з натовпу людини, бо таке розподілення висоти тіла у людей. Але якщо взяти вибірку з тисячі осіб, то ваші шанси опинитися найвищим різко впадуть, і статистика на вас вже не поставить.

На тих же підставах кажуть: статистично висока ймовірність того, що 2011-й був найспекотнішим з 1400 року. Чи був він дійсно тепліше будь-якого іншого випадково взятого року і чи був він дійсно найспекотнішим за 600 років – це зовсім інші питання.

Зрозуміло, робити висновки на підставі лише однієї вибірки ризиковано, тому вчені склали статистичну модель, в якій прикинули 4 тис. різноманітних варіантів клімату, ґрунтуючись на палеокліматичних даних. Після цього вже можна питати, в яких з цих альтернативних історій планети 2011 рік був найтеплішим.

Кліматологи люблять порівнювати ефект глобального потепління з гральними кістками, налитими свинцем: не кожен кидок дасть шість очок, але нечесний гравець буде викидати шість очок частіше чесного. Тому випадки кожної конкретної спекотної погоди можна пов'язувати з антропогенним впливом на клімат дуже умовно. Коректно говорити лише про те, що спостерігається тенденція у бік почастішання максимумів температури і зниження числа холодних мінімумів. Ця закономірність – передбачений результат людської діяльності.

У той же час залишається питання про те, як саме зміниться частота і сила спеки та інших екстремальних погодних явищ у майбутньому. Як, наприклад, відреагує погода, якщо середня температура підвищиться на півградуса?

Джерело: ECOportal