Безграмотне кронування дерев знищує зелений каркас міста

З початком весняного сезону комунальники знову почали калічити дерева на вулицях міст. Про це у своєму ФБ написав арборист (фахівець із догляду за деревами і кущами) Володимир Ветроградський.

«Поки більшість з нас сидить на карантині, наше місто причепурюють. І все б було добре, аби ці дії не супруводжувались неприємними змінами. Я думаю для тих хто вже в курсі це не буде новиною. А для всіх інших повторюю. До вашої уваги реконструкція дорожнього полотна вулиць Золотоворітська, Стрітенська, Покровська. Ті вулиці, які незаплановано відвідав пару днів тому. Все б було добре, але під приводом реконструкції шановні представники комунального ШЕУ (шляхо-експлуатаційне управління), які живуть за наші з вами податки, перетворили без того нечисленні зелені засадження в інвалідів», -– повідомляє Володимир Ветроградський.

День Матері-Землі, який ми відзначаємо 22 квітня, створили як нагадування про те, що кожна людина тісно пов’язана з нашою планетою та усіма її екосистемами, і кожна наша дія чи рішення неодмінно відображаються на загальній картині стану справ у світі – залишаючи як поганий, так і добрий сліди.

Усі ті жахливі катаклізми, які звалюються на людство вже зараз, та ще гірші перспективи, які чекають на нашу спільну домівку у найближчому майбутньому – це також результат діяльності кожного з нас. А відтак, свою лепту у відвернення екологічного лиха може внести кожен.

Світовий океан грає важливу роль в регулюванні кількості вуглекислого газу в атмосфері, поглинаючи щороку мільярди тонн цього газу.

Нове дослідження дозволяє припустити, що ми, можливо, значно недооцінили ефективність цього величезного поглинача вуглецю, оскільки вчені з Вудсхолського океанографічного інституту (WHOI) у ході нового моделювання прийшли до висновку, що «біологічний насос» океану фактично вловлює в два рази більше CO2, ніж вважалося раніше.

Сидячи на карантині і спостерігаючи за стрімким поширенням вірусу, складно знайти хоч якісь плюси у цій ситуації. Однак деяким науковцям та екологам це все ж вдалося. Виявилося, що через коронавірус і спад економічної активності у багатьох місцях на планеті покращилася якість повітря. Чи справді це привід для радості?

Тимчасове скорочення викидів через карантин може дати помилкове відчуття реального покращення стану довкілля. Помилкове тому, що для покращення якості повітря і подолання кліматичної кризи потрібні довгострокові та структурні зміни. Зокрема, якнайшвидша відмова від викопного палива в усіх секторах економіки та переорієнтація на відновлювані джерела енергії. 

У лікарнях неодноразово наголошували, що всі медичні відходи утилізують за протоколом. Хоча в мережі з'являються відео такого сміття деінде. Часто українці просто викидають використані маски, і добре, якщо у смітник. Як же правильно й безпечно позбутися використаної маски – читайте далі.

Тепер до сміття на вулицях додались маски та рукавички. Однак такі відходи – як і медичні, так і побутові – мають спалюватись при високих температурах, адже вірус виживає на різних поверхнях.

Дмитро Агеєв, генеральний директор ТОВ "Екологічні переробні технології" “100% відомо про те, що при температурі 1200 градусів всі бактерії знезаражуються, це є факт, це європейський досвід”.

В науковому журналі Preparative Biochemistry & Biotechnology була опублікована стаття, в якій йдеться про те, що вчені з Портсмутського університету зуміли розробити певний фермент, який дозволить робити миючі засоби з відходів сільського господарства.

Щорічно тисячі тонн ліпази використовуються при виробництві різних миючих засобів. І ось, у своїй новій науковій роботі, дослідники зуміли розробити новітній метод отримання ліпази з макухи, який в свою чергу отримують в якості відходів при виробництві гірчичного масла. У підсумку процес зброджування макухи з бактеріями Anoxybacillus sp. ARS-1 привів до того, що вчені швидко і дешево отримали необхідний фермент.

Вчені синтезували вдосконалені гідролази – ферменти, які розщеплюють до 90% поліетилентерефталату (ПЕТ) на мономери за 10 годин. Отриманий пластик за властивостями не поступається тому, що був отриманий з нафтопродуктів, і може використовуватися знову для виготовлення пляшок та текстилю, що дозволить досягти замкнутого виробничого циклу.

Щороку у світі виробляється близько 350 мільйонів тонн пластику, і близько 200 мільйонів тонн практично відразу ж стають твердими побутовими відходами, тому що використовуються протягом короткого проміжку часу і не піддаються перероблюванню. Одна п'ята світового пластикового сміття доводиться на поліетилентерефталат – цей матеріал використовують для виготовлення текстилю та тари, переважно пластикових пляшок для води та газованих напоїв.

Міжнародна команда науковців заявила, що до 2050 року Світовий океан можна відновити від забруднення, зокрема це допоможе врятувати популяцію морських тварин і середовища для їхнього існування.

Вчені з Саудівської Аравії, США, Чилі, Франції, Австралії, Канади, Німеччини та Великої Британії зазначили, що люди експлуатували Світовий океан століттями, але наслідки людської діяльності стали зрозумілі лише за останні 50 років.

Так, рибу та інших морських тварин виловлювали допоки види не вимирали, а розливи нафти забруднювали середовища для існування тварин. Наразі на існування морських тварин впливає глобальне потепління: океани нагріваються і стають більш кислотними. Зокрема через це втрачають колір коралові рифи.