Випускниця Маріупольського технічного ліцею, студентка Національного університету біоресурсів і природознавства України Аліса Сергєєва придумала екологічну і безпечну упаковку з каштана. Винахідниця взяла призове місце на Міжнародному конкурсі інноваційних винаходів iCAN в Канаді, пише eco town.

«Мій учитель біології, Світлана Анатоліївна, помітила, що діти, які грали в футбол каштанами у дворі ліцею, стерли собі туфлі і шкарпетки. Ми вирішили перевірити каштани і взагалі дізнатися склад. Ми перевірили, виявилося – дуже хороший, до 46 відсотків клейких речовин, там дуже міцні волокна», – розповідає Аліса.

Основу пакувального матеріалу становить не сам каштан, а перероблена зелена шпичаста коробочка.

Відомо, що Житомирський картонний комбінат випустив першу промислову партію паперу, який виробили із опалого листя. Технологію виробництва паперу з падолисту створив Валентин Фречка коли ще був школярем. І от наразі ми маємо ще одне відкриття з переробки листя.

На Прикарпатті винайшли спосіб переробки борщівника Сосновського та сильфії пронизанолистої на папір. Про це повідомили в Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу, пише GreenPost.

Шведський інженер Ганс Форсберг взявся за непросту, але корисну справу. Він розробив розумний пристрій, який дозволяє "заробляти їжу" вуличним птахам. Для цього їм потрібно приносити дрібне сміття та вкидати його у спеціальний отвір.

Чоловік є спеціалістом у сфері штучного інтелекту та робототехніки у компанії AFRY. Над розумною годівничкою він працює вже кілька років, про це Форсберг написав на форумі Hackster, пише 24 канал.

Ідея винаходу з'явилася у нього, коли той випадково побачив спробу сорок викрасти щось на вулиці. Таку пристрасть птахів до крадіжок він вирішив спрямувати у щось корисне. 

В Україні за рік накопичується 53 млн кубометрів побутових відходів, це близько 12 млн тонн. Про це сказав співзасновник ГО "Друге життя" Сергій Волков під час п’ятого Національного круглого столу на тему "Екологія", що проходить у Кривому Розі, пише Укрінформ.

"Згідно з Держстатом у нас орієнтовано 53 млн кубометрів побутових відходів. Це орієнтовно десь 12 млн тонн 90 %, в деяких регіонах і 93 % і 94 % прямує просто на звалища, на полігони, на несанкціоновані звалища. І це є реальна біда, тому що ми потім цим дихаємо, це впливає на екосистему тих територій, де це відбувається. Це потужний вплив на здоров'я на громадян", – сказав Волков.

Нове дослідження показало, що ссавці, птахи та земноводні в усьому світі втратили в середньому 18% свого природного середовища проживання в результаті змін в землекористуванні і проблем з кліматом. Судячи з результатів дослідження, опублікованого в журналі Nature Communications, в гіршому випадку ця втрата може вирости до 23% протягом наступних 80 років.

У дослідженні вчені з Кембриджського університету проаналізували зміни в географічному ареалі 16 919 видів з 1700 року по сьогоднішній день. Ці дані також використовувалися для прогнозування майбутніх змін до 2100 року за 16 різних кліматичних і соціально-економічних сценаріїв, пишуть Цікавості.

Серед всіх антропогенних факторів на європейські озера найбільше впливають азотні та інші добрива, а найсерйознішу загрозу для річок представляють токсини (зокрема, важкі метали).

До таких висновків прийшли європейські вчені, проаналізувавши басейни 14 європейських річок і ще 22 системи водойм в Європі, пише Meteoprog.ua.

Останнім часом азотні добрива все рідше потрапляють у природні водойми завдяки новому законодавству, яке поступово приймається в різних країнах ЄС. Проте, антропогенний вплив змінив екосистеми в 90% досліджених водойм.

Згідно з новим дослідженням, опублікованим в журналі Frontiers in Forests and Global Change, старі дерева великого діаметра накопичують величезну кількість вуглецю. Це підкреслює їх важливість у пом'якшенні наслідків зміни клімату, заявляють вчені.

Дослідники вивчили дерева великого діаметра (> 53,3 см) на землях національних лісів в штатах Орегон і Вашингтон. Вони виявили, що, незважаючи на те, що на їх частку припадає лише 3% від загальної кількості дерев на досліджуваних ділянках, саме вони зберігають 42% загального надземного вуглецю в цих лісових екосистемах, пише Хайтек.

Це дослідження є одним з перших у своєму роді, яке акцентує увагу влади на необхідність збереження дерев великого діаметра і їх важливої ролі в поглинанні вуглецю.

Дослідження, опубліковане в журналі Nature Climate Change, повідомляє про те, що гімалайський сніг і лід, які припадають пилом, тануть набагато швидше, виснажуючи життєво важливі запаси прісної води.

Повідомляється, що зимові снігопади і весняне танення снігу забезпечують більше половини потреби в прісній воді приблизно 700 млн людей у Південній Азії. За останні 30 років обсяги снігових і крижаних запасів в високогір'ях Азії значно знизилися, пише Meteoprog.