І чому це варто зробити

Щодня, озброївшись губками і разовими ганчірками, ми ведемо боротьбу з мікробами і бактеріями. Натираємо все до блиску, щоб жоден ворог не потрапив на нашу територію. Головна зброя — побутова хімія. Для прання, для посуду, для скла, для підлоги, кахлю, меблів тощо. Арсенал величезний. Але інколи стерильність приносить скоріш забиті полички, ніж чистоту в домі, пише Рубрика.

А ще з'являться питання: як змити з поверхонь цю хімічну лабораторію? 

У стандартний склад цього масмаркету входить: 

1. ПАВ (surfactants) – головний борець проти бруду. Іноді в складі присутній як "тензиди". Норма – не більше 5% в складі. Можуть викликати порушення імунітету, алергію, ураження нервової системи, нирок, легень. Також вони знижують поверхневий натяг води, тобто водна товща у водоймах гірше утримує кисень і вуглекислий газ. До того ж, в природному середовищі ПАВи вивільняють важкі метали з частинок землі, а це сприяє їх потраплянні у воду. 
2. Хлор (chlorine, hypochlorites) – подразнює шкіру і слизову дихальних шляхів, робить їх уразливими перед інфекціями. У навколишньому середовищі вбиває всі мікроорганізми.
3. Фосфати (phosphates) – викликають алергію, дратують шкіру, потрапляючи у водойми, слугують живлячим середовищем для водоростей, що призводить до цвітіння і вимирання риби. Інколи замінюють фосфонатами (tetrasodium etidronate / tetrasodium bisphosphonate) – це більш агресивні речовини, вони навіть не розкладаються в природі. Якщо замість них в складі засобів цеоліт (zeolites) або дисилікат натрію (sodium silicate) – це безпечніше.

Це універсальні хімікати, які присутні в складі майже кожного засобу. Якщо прочитати етикетку, то можна збожеволіти від кількості речовин. До речі, їхню дію інколи важко дізнатися, бо рецептура деяких охороняється комерційною таємницею. Але наявність хоча б цих елементів вже робить побутову хімію небезпечною.

Чому це небезпечно?

Президент всеукраїнського руху "Let's do it, Ukrainian. Зробимо Україну чистою" – Юля Мехаль давно стикається з різними екологічними питаннями, тому запитали її думки щодо цього: 

"Частинки ПАВ, розчинників, стабілізаторів, ароматизаторів та барвників залишаються на кожній вимитій тарілці, сковорідці. Давайте чесно, коли ми поспішаємо, або, наприклад, гості стоять вже на порозі, ми швиденько домиваємо останній посуд. За 4 роки одна людина з легкістю вип'є літр миючого засобу. Цей приклад можна застосувати до будь-якої побутової хімії. Той же пральний порошок – частки залишаються на тканині і це поглинає наша шкіра. Це ж все хімія та мікропластик. 

Вода з хімікатами потрапляє в наші водойми – моря, річки і озера. Чужорідні речовини повільно, рік за роком, змінюють природне середовище, завдаючи йому непоправної шкоди. Спочатку змінюється якість води, потім біомаса, страждають риби і тварини, що живуть у воді. Ми поливаємо ґрунт цією водою – змінюється хімічний склад вирощених овочів і фруктів. Тварини п'ють воду з річки – і ось м'ясо або молоко стають небезпечним. Така сама історія з рибою. 

Та й взагалі, ми живемо в інфекційному середовищі. Люди утворюють бактерії – вони повсюди в природі. Тому зайвий рівень дезінфекції – не завжди добре. Якщо все постійно мити, це може завадити дитині сформувати нормальну флору в кишечнику. Це знижує імунітет. Має бути все в міру, свідомо". 

Ми рідко читаємо склади на упаковках. Інколи це взагалі неможливо через дуже дрібний шрифт. І мало хто знає, що миючі засоби не змиваються повністю з посуду чи поверхонь, утворюючи тонку плівку, яка пізніше потрапляє в організм. Або повністю не вимивається з одягу. Ми весь час контактуємо з цими речовинами — порошками, ополіскувачами, відбілювачами тощо. А це, між іншим, може стати причиною багатьох алергій, отруєнь, особливо для людей з чутливою шкірою це дуже небезпечно. 

Також варто пам'ятати, що побутова хімія шкодить природі ще на стадії виробництва: недобросовісні підприємства скидають небезпечні відходи у водойми.  

Які альтернативи?

Киянка Олександра замислилась над цим та знайшла альтернативу: вона кілька місяців як перейшла на саморобну одільну хімію. Дівчина поділилася з нами враженнями і рецептами своїх засобів:

"На мою думку, чистота не там, де прибирають, а там, де не смітять. А взагалі, якщо відкинути екологічний та моральний аспект, то самодільні засоби дешевші, а ще можна будь-який аромат обрати, ефірних олій більше, ніж всіляких порошків та інших засобів".

Декілька рецептів від Олександри:

1. Універсальний засіб для миття поверхонь

Оцет – 150 мл
Дистильована вода – 150 мл
Харчова сода – 1 ст. ложка
Ефірна олія – 5 крапель (у мене м'ята і сосна зазвичай)

З дитячих років я бачила в кухонний шафах усіх родичів харчову соду, але ніколи не розуміла навіщо воно там, якщо її ніхто не використовує. Коли почала жити самостійно, по інерції, купила собі в будинок соду теж — "шоб було". Пізніше вирішила дізнатися, як і для чого можна її використовувати, власне, з цього і почалося моє знайомство з натуральними засобами для прибирання.

Конкретно цей засіб легко впорається з будь-яким брудом на кухонних, ванних або інших поверхнях. Достатньо змішати інгредієнти і через пульверизатор використовувати. Якщо ж попереду боротьба з дуже забрудненими місцями або, наприклад, цвіллю, то побризкайте та залиште на кілька хвилин, пізніше змивайте губкою і радійте чистоті. Але для дерев'яних поверхонь використовувати цей засіб не можна.

2. Засіб для вікон, дзеркал

Міцний чорний чай
Лимонний сік – 1 ст. ложка

Цей рецепт я випадково побачила в художній книзі про француженок. Заради експерименту вирішила спробувати. Тепер всім хвалюся, що мию вікна традиційними французьким засобом. Терти доводиться трохи старанніше, ніж з побутовою хімією, але залишків на склі не залишається.

3. Пральний порошок

Господарське мило – 250 мл
Харчова сода – 150 мл
Кальцинована сода – 150 мл
Бура (тетраборат натрію) – 100 мл
Ефірні масла – 3 каплі

Рецепт порошку я вже свідомо шукала і пробувала кілька варіантів, вони схожі, але в результаті конкретно цей мені сподобався найбільше. 

Господарське мило необхідно натерти на тертці, далі змішати всі інгредієнти і бажано відправити в блендер. Далі пересипаємо порошок в ємність, накриваємо кришкою і залишаємо на 3-5 годин в темне місце настоятися. Готово. Завантажуємо прання і 1-2 ст. ложки порошку відправляємо в барабан. Це важливо: не треба цю консистенцію кидати в традиційний відділ для порошку, його необхідно використовувати виключно в барабані, також не варто його занадто багато закидати. Відмиває все ідеально, навіть плями, які зазвичай я замочувала перед основним пранням. Єдине, що мені не зовсім подобається – необхідно чекати, щоб він настоявся, тому треба завчасно думати та виділяти час на його приготування. А в іншому – все супер, натурально і надовго вистачає. 

4. Засіб для миття посуду

Господарське мило – 250 мл
Харчова сода – 5 ст. ложок
Ефірне масло – 2 краплі

Цим рецептом зі мною знову поділилася французька культура. Не думаю, що це споконвічно французький рецепт, але вперше я про нього дізналась від француза, тому взялася за нього з приємним азартом.

Необхідно натерти мило, далі з мінімальною кількістю води розтопити на повільному вогні, поступово додаючи соду. Залишити охолонути і додати ефірну олію. Перелити в необхідну ємність і можна мити посуд. Це не хімічна речовина, тому, як в рекламі "однієї краплі на гору посуду" не вистачить. Але в цілому відмиває все прекрасно.

Якщо ж ви не маєте бажання чи часу займатися приготуванням власних екологічних альтернатив традиційним миючим засобам, то на полицях українських магазинів ви завжди можете знайти безпечну альтернативу. Втім, майте на увазі, що тут можна потрапити до маркетингової пастки. Часто приставки "еко" чи "біо" абсолютно не відповідають цій категорії. Доказом екотовару є наявність сертифікату міжнародного стандарту якості та дозвіл на отримання певного маркування. Які ж позначки відповідають екологічним показниками? Можете ознайомитись на зображенні: