Під час 142-ї Найвищої конвенції Лицарів Колумба, національний капелан Ордену в Україні владика Михайло Бубній висловив слова вдячності за постійну підтримку різноманітних проєктів УГКЦ та народу України.

«Реальність, яку здавалося б світ переміг вже давно, орієнтуючись на вищі цінності: цінність людського життя та цивілізаційний розвиток суспільства. Але в цій боротьбі зла проти добра яскраво виражаються чотири принципи нашого Ордену – єдність, благодійність, братерство та патріотизм», — наголосив владика Михайло Бубній.

Велику кількість рослин різних видів може спіткати фізичне повне або часткове знищення. Коли техніка, вибухи, артилерійські обстріли та інші механічні дії, численні пожежі можуть знищити рослинність на поверхні. Це включає пошкодження або повне знищення рослинних покривів, що порушує екосистеми й природний баланс.

На рослини можуть впливати хімічні забруднювачі. Це відбувається внаслідок вибухів, витоків нафтопродуктів у ґрунти та поверхневі води тощо. Це призводить до токсичного впливу на рослини, включаючи порушення процесів фотосинтезу, погіршення росту і розвитку, а також зменшення врожайності. Відомим є інший чинник, коли росія застосовує заборонену хімічну зброю у великих кількостях. Крім негативного впливу на людину, це також має великий негативний вплив на рослини.

У центрі Гренландії виявили залишки рослин і комах. Вони збереглися під трикілометровим шаром льоду. Ця знахідка доводить, що острів був зеленим і квітучим, попри те, що рівень вуглекислого газу в атмосфері був набагато нижчим. Крижаний керн під назвою GISP2 був пробурений у 1993 році. Відтоді вчені ретельно вивчили лід і породи, що містилися в ньому, але не аналізували змішані відкладення на дні.

Під час нового дослідження команда з Університету Вермонта (США) вивчила 7-сантиметровий шар ґрунту і майже відразу виявила деревину верби, спори колючого моху, гриби, складне око комахи та макове зернятко. Це свідчення наявності в стародавній Гренландії великої екосистеми тундри, – йдеться в дослідженні, опублікованому у журналі Proceedings of the National Academy of Sciences.

Світ дедалі активніше бореться із забрудненням навколишнього середовища. У центрі уваги – викиди парникових газів і пов'язане з ними катастрофічне для Землі підвищення глобальної температури. Ефективна утилізація або ж зменшення викидів вуглецю – чи не головне із завдань, що стоять перед людством. Від того, наскільки успішно воно буде виконане, залежить, як сильно прогріється планета за наступні 10-20, а не сотні років.

І поки промисловці не бажають йти на поступки, а вчені розробляють новинки, які б поглинали вуглець, у багатьох власників приватних садиб у садах квітне тюльпанове дерево. Крім того, що дуже гарне, то ще й екологічно корисне. Воно як губка вбирає з довкілля вуглець.

Вчені з Японії розробили новий вид хімічної реакції, здатної швидко розкласти «вічні хімікати» за кімнатної температури. В результаті вдалося розкласти 100% цих шкідливих речовин за ніч.

Пер- і поліфторалкильні речовини (PFAS) – це клас хімікатів, які мають високу стабільність і стійкість до впливу води й тепла, багато в чому завдяки міцним зв'язкам вуглець-фтор. Тому їх використовують у широкому спектрі сфер: від антипригарного посуду до пожежної піни та водовідштовхувального одягу.

Українці всупереч війні тримають курс на енергоефективну трансформацію та показують активний рух до сталого розвитку України. Під час війни співвласники багатоповерхівок ще з більшим завзяттям прагнуть реалізувати проєкти різних масштабів аби зробити свій дім енергоефективним та мінімізувати його енергозалежність, бо війна змушує суттєво пришвидшувати темпи. 

І у цьому процесі надзвичайно важливо надавати дієву підтримку співвласникам будинків, бо лише діючи спільно можливо досягти бажаних результатів.

За перше півріччя 2024 року вітер і сонце в Євросоюзі виробили більше електроенергії, ніж викопне паливо. Частка цих двох видів «зеленої» енергії в енергобалансі зросла до 30%, при цьому частка енергії, отриманої з використанням викопного палива, склала 27%. Такі результати нового аналізу, проведеного аналітичним центром Ember. У ньому зазначається, що решта 43% енергетичної генерації блоку припадає на гідроенергетику, атомну енергетику та інші джерела.

Вітрова та сонячна енергетика вже випередили викопні види палива в 13 країнах-членах ЄС (це майже половина усіх держав блоку): Австрії, Бельгії, Данії, Фінляндії, Франції, Німеччині, Угорщині, Литві, Люксембурзі, Португалії, Іспанії, Нідерландах та Швеції. Разом ці країни забезпечують 70% загального попиту на електроенергію в ЄС, а решта 30% розподілені між 14 державами. Тільки 5 років тому лише 4 країни з 27 виробляли більше електроенергії з вітру та сонця, ніж з викопних видів палива. На них припадало лише 20% попиту на електроенергію в блоці.

Українські карпатські бджоли (скорочено – Карпатка) надзвичайно працьовиті та миролюбні. Це пояснюється умовами їх життя в суворому гірському кліматі, де тепла, сонячна, сприятлива для роботи погода впродовж лічених хвилин може змінитись на дощову і прохолодну. В цих умовах бджолам потрібно швидко братися до роботи, інтенсивно приносити нектар та квітковий пилок, щоб зуміти забезпечити сім’ї медом і вижити в цих важких умовах.

Карпатські бджоли здатні працювати в умовах з низькою освітленістю, при високих перепадах градієнтів температур у підніжжі гір і на їх вершинах, здатні приносити нектар навіть в невеликий дощ та забирати нектар з цукристістю менш як 8%, одночасно працювати на багатьох видах рослин.