Меню

Календар 2019

Login Form

Увійти

Лічильник

За підтримки

Реновабіс

Звернення глав континентальних єпископатів до учасників Міжнародної Конференції СОР21з питань змін клімату

altЦе звернення кардиналів, патріархів та єпископів з усього світу – представників континентальних Рад Національних Єпископських Конференцій, адресоване учасникам Міжнародної Конференції з питань змін клімату в Парижі (СОР21) із закликом зробити все можливе для підписання справедливого, зобов`язуючого і по-справжньому дієвого кліматичного договору.

Представляючи католицьку церкву п’яти континентів, ми – кардинали, патріархи і єпископи – зібралися разом, щоб висловити від власного імені і від імені людей, про яких турбуємося, велику надію, що результатом переговорів на Міжнародній Конференції з питань змін клімату у Парижі стане справедливий і зобов`язуючий кліматичний договір. Ураховуючи конкретний досвід мешканців усіх континентів і пов’язуючи кліматичні зміни з соціальною несправедливістю й аутсайдерством наших найбідніших та найуразливіших громадян, висуваємо десять ключових пропозицій для політичної спільноти.

Зміни клімату: випробування і можливості

В енцикліці «Славен будь» (Laudato si), адресованій «кожній особі, яка живе на цій планеті» (LS 3), Папа Франциск стверджує, що «зміна клімату є одним з основних випробувань, з яким людство зіткнулося сьогодні» (LS 25). Клімат – це спільне благо, яке належить усім і призначене для всіх (LS 23). Довкілля – це загальне благо, спадщина всього людства і відповідальність для кожного (LS 95).

Незалежно від віросповідання, погоджуємося сьогодні, що Земля є спадщиною для спільного користування, її плоди призначені для користі кожного. Для віруючих це стає питанням вірності Творцю, оскільки Господь Бог створив світ для кожного. Тому екологічний підхід повинен ґрунтуватися на соціальних чинниках з урахуванням фундаментальних прав бідних чи позбавлених привілеїв людей (LS 93).

Завдана довкіллю шкода має грандіозні наслідки. Проблема, яка виникає через прискорення кліматичних змін, є глобальною. Вона змушує оновити визначення наших усталених понять росту і прогресу і сприймається як питання про спосіб життя. Варто прийняти зважене рішення щодо глобального кліматичного впливу. Це спонукає до універсальної солідарності, яка «стосується різних поколінь» і «представників одного покоління» (LS 13, 14, 162).

Папа Римський визначає Землю як «наш спільний дім». Для того, щоб бути її відповідальним господарем, варто пам’ятати, що людська і соціальна деградація є результатом руйнування довкілля. Ми закликаємо до цілісного екологічного підходу, до соціальної справедливості як ключової позиції, щоб «щоб почути і плач Землі, і благання бідних» (LS 49).


Цілісний розвиток повинен включати потреби бідних

Висловлюючи жаль з приводу драматичного впливу швидких змін клімату на підвищення рівня моря, виникнення надзвичайних погодних явищ, погіршення стану екосистем і втрати біорізноманіття, Церква також констатує: кліматичні зміни особливо впливають на вразливі групи населення та окремих осіб, ставлячи їх у скрутне становище. Папа Франциск звертає нашу увагу на незворотні негативні наслідки нестримних кліматичних змін по всьому світі, а особливо у багатьох країнах, що розвиваються. У зверненні до ООН Папа, зокрема, підкреслив, що неправильне використання і руйнування довкілля також супроводжуються нестримним процесом негативних наслідків для бідних і вразливих.


Відвага світових лідерів і пошук дієвих зобов’язуючих угод

Будівництво й підтримання порядку у міцному спільному домі потребує відважного, виваженого політичного управління. Потрібні законні схеми для чіткого встановлення кордонів і гарантування захисту екосистеми (LS 53).

Достовірні наукові дані свідчать, що прискорені зміни клімату є результатом нестримного людського прогресу і розвитку, надмірного використання викопних енергетичних ресурсів. Папа Римський і католицькі єпископи п’яти континентів, усвідомлюючи вагомість завданої шкоди, закликають до радикального зменшення викидів двоокису вуглецю та інших токсичних газів.

Ми приєднуємося до старань Папи Римського, направлених на те, щоб здійснити суттєвий прорив у Парижі – укласти вичерпну і дієву угоду, яка базуватиметься на принципах солідарності, справедливості та співучасті і буде підтримана усіма учасниками. Цей документ повинен піднести загальне благо над національними інтересами. Важливо, щоб результатом переговорів стала забезпечена правовими санкціями угода, що захищатиме наш спільний дім і всіх його мешканців.

Ми, кардинали, патріархи і єпископи, проголошуємо загальний заклик і десять конкретних пропозицій для політичних лідерів. Ми закликаємо учасників конференції СОР 21 першочергово укласти міжнародну угоду з метою обмеження глобального підвищення температури, адже саме ці параметри зараз запропоновані науковою спільнотою задля уникнення кліматичних впливів, особливо щодо найбідніших і найвразливіших груп населення. Ми погоджуємося, що існує загальна відповідальність, але визнаємо також і диференційовану відповідальність усіх націй. Різні країни досягнули різного рівня розвитку, однак потреба спільної праці з єдиною метою є обов’язковою.

Десять наших закликів:

1. Пам’ятати не тільки про технічні, але особливо про етичні і моральні складові кліматичних змін, як зазначено у статті 3 Конференції Сторін Рамкової конвенції про зміни клімату ООН.

2. Визнати, що клімат і атмосфера є спільними благами, які належать всім і створені для всіх.

3. Укласти справедливу, дієву і юридично зобов`язуючу угоду, яка базуватиметься на такому баченні світу, яке визнає необхідність жити в гармонії з природою і гарантує забезпечення людських прав усім, включно з місцевими мешканцями, жінками, молоддю та робітниками.

4. Суттєво обмежити глобальне підвищення температури і поставити за мету повну декарбонізацію до середини століття з метою захисту певних груп людей – таких, як мешканці Тихоокеанських островів і прибережних регіонів, які страждають від впливу кліматичних змін.

• Гарантувати визначення граничної величини температури в юридично узаконеній глобальній угоді, яка буде включати амбітні намагання щодо пом’якшення наслідків кліматичних змін і зобов’язання всіх країн з урахуванням спільної та диференційованої відповідальності і можливостей усіх країн щодо вирішення цього питання, які базуються на принципах справедливості, історичної відповідальності і праві на сталий розвиток.

• Забезпечити періодичну перевірку прийнятих урядових зобов’язань щодо зменшення викидів та декарбонізації. Ця перевірка має стати регулярною і базуватися на наукових дослідженнях та принципі справедливості.

5. Удосконалювати нові моделі розвитку і стилю життя, які дружні до клімату, долають різні прояви несправедливості і виводять людей з бідності. Головне – покласти край ері видобування викопних енергетичних ресурсів, що включає поступове зменшення викидів продуктів їх згоряння, включаючи галузь військової промисловості, авіації і кораблебудування, і забезпечити для всіх швидкий, надійний і безпечний доступ до відновлювальних джерел енергії.

6. Забезпечити людям доступ до води та землі, до кліматично пристосованих систем харчування і надавати пріоритет рішенням, зорієнтованим на потреби людей, а не отримання зиску.

7. Залучати найбідніших, найвразливіших та пригноблених громадян до прийняття рішень на усіх рівнях.

8. Гарантувати, щоб угода 2015 мала адаптаційний підхід, що адекватно відповідає нагальним потребам найвразливіших соціальних груп і розвиває місцеві альтернативи.

9. Визнати, що адаптаційні потреби є залежними від успішності прийнятих заходів. Головні відповідальні за кліматичні зміни обов’язково мають сприяти адаптації найвразливіших категорій, допомагати відшкодувати втрати і завдану шкоду, а також надавати необхідні технології та ділитися відповідними науковими відкриттями (ноу-хау).

10. Скласти чіткі схеми дій країн з метою забезпечення передбачуваних, узгоджених, а також додаткових фінансових зобов’язань для збалансованого фінансування акцій по зменшенню викидів і адаптаційних потреб.

Усі ці пункти потребують ґрунтовної екологічної свідомості і відповідної екологічної освіти (LS 202-215).

Молитва за Землю

Боже любові, навчи нас піклуватися про цей світ – наш спільний дім. Допоможи урядовим лідерам, коли вони зберуться в Парижі, дослухатися до благання землі і почути плач бідних; об’єднатися серцями і розумом для того, щоб сміливо нести відповідальність, служити для спільного блага і захисту прекрасного земного саду, який Ти створив для нас, для усіх наших братів і сестер, для усіх прийдешніх поколінь. Амінь.


Під цією декларацією підписалися такі єпископи:

1. Його Еміненція Освальд Кардинал Ґраціас, архієпископ Бомбею, Індія. Президент Ради Єпископських Конференцій Азії.

2. Його Високопреосвященство архієпископ Ґабріель Мбілінґі. Архієпископ Лубанґо, Африка. Президент Ради Єпископських Конференцій Африки і Мадагаскару.

3. Його Еміненція Петер Кардинал Ердо. Архієпископ Естергомсько-Будапештський. Президент Ради Єпископських Конференцій Європи.

4. Його Високопреосвященство Архієпископ Джозеф Куртц. Архієпископ Луїзвіля. Президент Конференції Католицьких Єпископів Америки.

5. Його Еміненція Рейнхард Кардинал Маркс. Архієпископ Мюнхенський, Німеччина. Президент Ради Єпископських Конференцій Європейської Спільноти.

6. Його Високопреосвященство Архієпископ Джон Рібат. Архієпископ Порт МореLSі, Папуа Нова Гвінея. Президент Ради Єпископських Конференцій Океанії.

7. Його Еміненція Рубен Кардинал Салазар Ґомез. Архієпископ Боготи, Колумбія. Президент Ради Єпископських Конференцій Латинської Америки.

8. Його Преосвященство Єпископ Девід Дуглас ҐроLSі. Єпископ Гамільтона, Канада. Президент Конференції Католицьких Єпископів Канади.

9. Його Блаженство Бехара Боутрос Кардинал. Патріарх Антіохії. Президент Ради Католицьких Патріархів країн Сходу.

Переклад Бюро УГКЦ з питань екології


Прокоментуйте: